Підтримка ментального здоров’я: як подолати тривожність

Усі ми час від часу відчуваємо тривожність. Зазвичай хвилювання через певні події, чи буденні клопоти триває недовго – від кількох хвилин до кількох днів. Але для деяких тривожність – це не просто напружений день, чи занепокоєння.

Як наслідок тривалого стресу, тривожність може непокоїти людину упродовж тижнів, місяців і навіть років. Більше того, здатна переростати у тривожний розлад і заважати жити повноцінним життям.

Якщо ви, чи ваші близькі страждаєте на постійну тривожність, спробуйте щоденні вправи й техніки для заспокоєння.

Найперше, перегляньте свій графік: переконайтеся, що достатньо відпочиваєте, повноцінно харчуєтеся, знаходите час для себе. Якщо вам не вдається подолати такий стан самотужки, не соромтеся звернутися до фахівця.

Які ознаки того, що людина живе з тривожністю та потребує допомоги?

Людина довго не відповідає на дзвінки, не реагує на сповіщення і повідомлення  у соціальних чатах.(І навала дзвінків та інформаційних повідомлень може лише посилювати цей стан.)

Раптово змінює плани. Раптова хвиля тривоги може змусити людину скасувати все в останню мить і їй буде складно пояснити це тим, хто не мав такого досвіду.

Уникає особистих зустрічей, віддаляється. У вільний час людина з посиленою тривожністю може  залишатися на самоті, їй важко відвідувати заходи, зустрічатися з друзями і вдавати, що все добре.

У розмові уникає зорового контакту. Це не завжди ознака неповаги чи байдужості, Людина з тривожністю часто уникає особистих контактів, чи воліє, аби на неї не звертали увагу. Розмова віч-на-віч  і зоровий контакт можуть бути для неї некомфортними.

Чи навпаки говорить без упину, перебиває. У  стані тривожності буває важко контролювати емоції і думки. Паузи, які виникають при розмові, бувають для людини з тривожністю такими нестерпними, що вона всіляко намагається їх заповнити.

Поводиться зверхньо. Дратується через дрібниці, спалахує безпідставним гнівом. Людина, обтяжена тривожністю, часто перебуває на межі свого психологічного і психічного стану. І будь – яка емоція може стати, що називається останньою краплею.

У такому випадку варто просто придивитися до людини. Врахувати, що на її стан і поведінку можуть впливати обставини та події, про які ви просто можете не знати. А ще – ніколи не буде зайвим просто запитати: «Ти як? Я можу тобі чимось допомогти?».

За інформаційними матеріалами Всеукраїнської програми ментального здоров’я  –  «Ти як?»