Про трудові права жінок

 

Згідно зі статтею 184 Кодексу законів про працю України, звільнення вагітних жінок і жінок, котрі мають дітей віком до трьох років, одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини - інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням.

Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення дії строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але терміном не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору. 

Також забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату у зв'язку із вагітністю, або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям - наявністю дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

При відмові у прийнятті на роботу зазначеним категоріям жінок, власник або уповноважений ним орган зобов'язані повідомляти їм причини у письмовій формі. Відмова у прийнятті на роботу може бути оскаржена у судовій інстанції.