UP

Осучаснення законодавства про працю: економічні реалії вимагають запровадження нестандартних підходів у трудових відносинах

Осучаснення законодавства про працю: економічні реалії вимагають запровадження нестандартних підходів у трудових відносинах

Необхідність осучаснення трудового законодавства зумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею.

Крім того, сучасна система принципів трудового права, не відповідає потребам часу, меті і завданням незалежної України.

У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій.

Нові ризики та виклики (насамперед, кризові явища в економіці) вимагають запровадження нестандартних підходів у реалізації трудових прав та трудових відносин.

І тому ми намагаємося побудувати нову соціально-економічну стратегію розвитку нашої країни.

20 травня 2015 р. народними депутатами України в порядку права законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

Відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при Комітеті створено робочу групу з доопрацювання проекту Трудового кодексу до другого читання до якої включено, зокрема представників сторін соціального діалогу та Міністерства соціальної політики.

Зазначеною робочою групою було проведено близько 40 засідань, на яких опрацьовувалися питання удосконалення положень законопроекту № 1658, розглянуто та прийнято рішення з більш, ніж 1700 пропозицій. В той же час ці пропозиції спрямовані, в першу чергу,  на підвищення соціального захисту працівника.

Окрему увагу вищезазначеної робочої групи було присвячено аналізу 59 технічних зауважень до законопроекту, наданих Міжнародною організацією праці.

Основоположні принципи, на яких базується правове регулювання трудових відносин, відзначені в рекомендаціях МОП, в повному обсязі були враховані при доопрацюванні законопроекту.

У підсумку зазначений проект Трудового кодексу України визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація і уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту є характерною особливістю законопроекту.

Загалом, місія нового Трудового кодексу полягає не у посиленні регулювання трудових відносин, а у полегшенні цього процесу та спрощенні процесів наймання і використання трудових ресурсів.

Він покликаний деталізувати нові правила гри, тобто відносини між роботодавцем та найманим працівником, а також посилити роль інституційних механізмів, таких як соціальне партнерство.

Трудовий кодекс однозначно зробить ринок праці більш гнучким та адаптованим до сучасних викликів, зокрема інтеграційних прагнень  національного ринку праці у європейський, подолання економічних проблем, проведення ефективних структурних реформ та вихід на траєкторію сталого розвитку.

На сьогодні для України є стратегічним документом Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Отже, і ринок праці потребує оновлення з урахування європейських прагнень та соціальних стандартів, зокрема Європейської соціальної хартії (переглянутої), що частково ратифікована Верховною Радою України у 2006 році.

Слід застерегти. Не треба очікувати, що відразу після прийняття Трудового кодексу на ринку праці вирішаться всі накопичені за роки проблеми. Внесок Трудового кодексу у розвиток ринку праці буде відчутний не одразу, адже всім учасникам на цьому ринку треба буде також адаптуватись до оновлених правил гри.

Отже, вплив прийняття Трудового кодексу на ринок праці буде, ймовірніше, опосередкованим, спрямованим на якісні параметри цього ринку, хоча результатом такого впливу у перспективі буде поступове збалансування попиту та пропозиції робочої сили.

Слід зазначити, що редакція проекту Трудового кодексу України містить ряд новацій, які матимуть позитивний вплив в питаннях регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником.  

Так, зокрема зазначеним проектом Трудового кодексу України:

передбачається забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що усі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню;

визначається понятійний апарат трудового законодавства;  

передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі;

регламентується питання виконання заступником керівника  обов’язків керівника, в тому числі, і за умови, що посада керівника стала вакантною;

регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи, у якій він працює;

регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);

врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників;  

визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;

визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;

визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця ‑ фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

передбачається збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів;

регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;

встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю;

встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, Зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця і таке інше.

Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором з метою їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі..

В той же час, ми наголошуємо на тому, що перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами)  або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

Новий Трудовий кодекс врегульовує сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства з урахуванням вимог, визначених конвенціями МОП № 129 та 81.

Окремо наголошуємо на тому, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.

Віднині будуть чітко визначені завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки. Органи державного контролю будуть здійснювати облік підконтрольних їм об’єктів та збиратимуть інформацію про дотримання роботодавцями трудового законодавства.

Необхідно зазначити, що цей перелік новел не є вичерпним.

Звертаємо увагу, що діючим Кодексом законів про працю України механізми вирішення порушених питань за великим рахунком відсутні.

Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Тому і не виконується більшістю роботодавців. Дієві механізми впливу на таких роботодавців майже відсутні. Тому це не задовольняє в першу чергу працівників та їх представників - профспілки, а також потенційних інвесторів (роботодавців), які цінують свій імідж соціально відповідального бізнесу.

Слід зазначити, що роботу з удосконалення положень зазначеного законопроекту було завершено в квітні 2017 року. Однак, зазначений законопроект досі не розглянутий на пленарному засідання парламенту, що унеможливлює запровадити осучаснення трудового законодавства.

Разом з тим, враховуючи актуальність порушеного питання Мінсоцполітики продовжуватиме співпрацювати з зацікавленими сторонами задля позитивного вирішення питання прийняття Трудового кодексу європейського зразка.

За інформаційними матеріалами сайту Міністерства соціальної політики України


 

Ми на YouTube

Важливо

Конкурс дитячого малюнка