UP

Статті

Фільтр
  • Інтерактивні інспектори Держпраці продовжують активно консультувати працівників та роботодавців про особливості застосування законодавства на період карантину

    Інтерактивні інспектори Держпраці продовжують активно консультувати працівників та роботодавців про особливості застосування законодавства на період карантину  

    Започаткований нещодавно Держпраці сервіс «інтерактивний інспектор», за допомогою якого працівники та роботодавці мають змогу отримувати відповіді на нагальні питання, виявився досить затребуваним.

    Упродовж місяця з моменту впровадження сервісу посадовими особами територіальних управлінь Держпраці надано консультацій, роз’яснень з питань законодавства про працю, охорону, гігієну праці та надання адміністративних послуг 57 тис. 706 громадянам та представникам підприємств, зокрема, з питань:

    – праці – 34 тис. 970;

    – охорони та гігієни праці  – 20 тис. 982;

    – надання адміністративних послуг  – 1 тис. 754.

    Щодо додержання законодавства про працю найбільше звернень надходило з питань оплати праці – 11 тис. 883, надання відпусток, у тому числі щодо примушення до написання заяв на відпустки без збереження заробітної плати  – 7 тис. 771, оформлення трудових відносин – 3 тис. 524, звільнення, зокрема щодо примушення до написання заяв на звільнення – 3 тис. 410.

    Щодо дотримання законодавства з питань охорони та гігієни праці найчастіше порушувалися питання порядку організації медичних оглядів працівників – 4 тис. 236, отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки – 2 тис. 203, порядку проведення атестації робочих місць – 2 тис. 90, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту – 1 тис. 915.

    Також роботодавців турбують питання подання декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, таких питань надійшло – 812, подання заяви на продовження строку дії дозволу – 230 та подання декларації відповідності МТБ вимогам законодавства з питань охорони праці, якщо строк дії дозволу ще не закінчився – 218.

    Державна служба України з питань праці нагадує: поставити свої запитання та отримати відповіді на них можливо засобами телефонного зв’язку, на електронну пошту, за допомогою соціальних мереж та інших комунікаційних засобів, інформація про які розміщено на офіційних сайтах її територіальних органів.

    Так,  з метою забезпечення безперебійної роботи Управління Держпраці у Чернівецькій області організовано проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи з питань, що належать до його компетенції на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню короновірусної хвороби СОVID-19.

    Для отримання консультацій заявникам необхідно звертатися:

    на електронну пошту відомства;

    на офіційну сторінку у Facebook - https://www.facebook.com/cv.dsp.gov.ua/;

    за телефонами, оприлюдненими на сайті Управління.


     

  • Організація порядку внесення змін до актів підприємств у сфері безпеки та здоров’я на роботі щодо недопущення поширення корона вірусної хвороби

    Організація порядку внесення змін до актів підприємств у сфері безпеки та здоровя на роботі щодо недопущення поширення коронавірусної хвороби

    Особливості та порядок внесення змін до актів підприємства з безпеки праці та здоров’я працівників встановлено Порядком опрацювання і затвердження роботодавцем нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затвердженим наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 21.12.1993 № 132 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.02.1994 за № 20/229 (далі – Порядок).

    До опрацювання проекту нормативного акта з безпеки праці та здоров’я працівників залучаються фахівці підрозділів підприємства, до компетенції яких відноситься питання, кваліфіковані спеціалісти у галузі охорони праці та з правових питань, представники профспілки (профспілок) та інших громадських об’єднань, уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

    У разі необхідності роботодавець може на договірній основі залучити до опрацювання проекту нормативного акта спеціалістів сторонніх організацій.

    В першу чергу зазначене стосується внесення змін до актів підприємства, що містять обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на всіх робочих місцях – інструкцій з охорони праці.

    Зазвичай, перегляд інструкцій з охорони праці проводиться в строки, передбачені нормативно-правовими актами з охорони праці, на основі яких їх розроблено, але не рідше ніж один раз на 5 років, а для робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, – не рідше ніж один раз на 3 роки.

    Однак сучасні реалії та необхідність  ведення господарської діяльності та виконання роботи в умовах пандемії коронавірусної інфекції, запровадження карантину та обмежувальних заходів в країні, зумовлюють зміну певних умов та особливостей праці, що в свою чергу потребує перегляду, в тому числі інструкцій з охорони праці та наповнення їх змісту певними правилами поведінки, порядком дотримання особистої гігієни, застосуванням засобів захисту (медичних масок, респіраторів, рукавиць тощо).

    Відповідні знання і навички працівники, які продовжують працювати під час запроваджених карантинних заходів, мають отримати під час проведення позачергового навчання або інструктажу з питань охорони праці.

    Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведенні.

    Таким чином, у разі зміни умов праці, зокрема пов’язаними в тому числі із пандемією коронавірусної інфекції COVID-19 та необхідністю запровадження заходів щодо недопущення її поширення, керівник підприємства вносить відповідні зміни до нормативних актів з безпеки праці та здоров’я з урахуванням Порядку та інших нормативно-правових актів з охорони праці.


     

     

     

  • Держпраці запроваджує гарячу лінію для медичних працівників, котрі захворіли на СOVID -19

    Держпраці запроваджує гарячу лінію для медичних працівників, котрі захворіли на СOVID -19 

    З метою проведення своєчасних розслідувань нещасних випадків/гострих професійних захворювань (інфікування COVID-19) у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 та забезпечення їх соціального захисту Державна служба України з питань праці запроваджує гарячу лінію 044 279 03 28 для медичних працівників, які захворіли на COVID-19.


     

  • Профілактика коронавірусної хвороби для працівників, котрі мають роз’їзний характер роботи

    Профілактика коронавірусної хвороби для працівників, котрі мають розїзний характер роботи   

    Під час розробки та застосування заходів щодо непоширення коронавірусної інфекції COVID-19 під час роботи, серед іншого роботодавцям необхідно приділити належну увагу категорії працівників, які мають роз’їзний характер роботи, тобто працівникам які виконують роботи на об’єктах, розташованих на значній відстані від місця розташування підприємства, у зв’язку з  поїздками  у неробочий час від місця знаходження  підприємства  (збірного  пункту)  до  місця  роботи на об’єкті й назад, що становить не менше як дві-три години на день.

    Поряд із забезпеченням працівників необхідними засобами захисту  важливим залишається питання проведення широкої роз’яснювальної роботи з працівниками, що мають роз’їзний характер роботи та часто перебувають у відрядженнях.

    Для працівників з роз’їзним характером роботи до потенційних джерел впливу можна віднести тісний контакт з колегами та іншими людьми або дотик до інших поверхонь, до яких торкалася чи обробляла особа, яка має COVID-19.

    Основними рекомендаціями для запобігання поширенню вірусу серед працівників з роз’їзним характером роботи є:

    – наскільки можливо уникати контакту з людьми, привітальних обіймів і рукостискань. Рекомендована відстань, на якій працівник має триматися від інших людей складає не менше 1,5 м;

    – застосування «безконтактного» надання послуг, а також максимальне виключення необхідності тісного контакту з людьми;

    – під час надання послуг необхідно обмежувати контакти з поверхнями, до яких часто торкаються;

    – в громадських місцях або місцях, де важко вжити заходів соціального відсторонення, носити маски та рукавиці, також періодично їх змінювати;

    – періодично протягом дня обробляти руки дезінфекційними засобами або мити їх із милом не менше 20 с;

    – дезінфікувати особисті речі (телефони, гаджети, сумки тощо), поверхні службового транспортного засобу (особливо, якщо він спільний) на початку та в кінці зміни;

    – витирати ручки (маркери) та інші поверхні що використовуються для підпису після кожного користування;

    – застосовувати одноразові серветки для чищення та дезінфекції;

    – контролювати прояви симптомів та проводити заміри температури тіла двічі на день.

    У разі прояву симптомів зараження працівники повинні повідомити роботодавця, залишатися вдома і самоізолюватися, телефонувати до закладу охорони здоров’я або місцевого управління охорони здоров’я, надаючи їм детальну інформацію про свій стан здоров’я.


     

     

  • Розслідування випадків коронавірусної інфекції у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID - 19

    Розслідування випадків коронавірусної інфекції у медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID - 19

    Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві визначено Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337 (далі – Порядок).

    Згідно з пунктом 3 Порядку нещасний випадок – обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків або в дорозі (на транспортному засобі підприємства чи за дорученням роботодавця), внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, зокрема від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання (отруєння) та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення тощо.

    Гостре професійне захворювання (отруєння) – захворювання (або смерть), що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу на працівника шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (у тому числі інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання).

    Пунктами 4, 5 та 7 Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Міністерством праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259, визначено, що якщо етіологія професійного захворювання не вказана в Міжнародній класифікації хвороб і споріднених проблем (МКХ-10), застосовують код Y 96 (фактори, пов’язані з умовами праці).

    Діагноз гострого професійного захворювання (інтоксикації), що виникає на виробництві, встановлюється лікарем будь-якого лікувально-профілактичного закладу після обов’язкової консультації з профпатологом та лікарем з гігієни праці.

    При гострих професійних захворюваннях інфекційного походження (вірусний гепатит, бруцельоз, сибірська виразка, кліщовий енцефаліт та інші) діагноз установлюється лікарем-інфекціоністом та профпатологом з урахуванням епідрозслідування.

    Отже, лабораторно підтверджені випадки інфікування COVID-19 медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження на COVID-19 (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи з живими збудниками та в осередках інфекційних хвороб, дезінфекційні заходи тощо), розслідуються як випадки гострого професійного захворювання відповідно до вимог Порядку.

    Водночас, потрібно зауважити, що на виконання абзацу другого пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” щодо своєчасного і повного проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, у разі проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, відповідно до Порядку, до закінчення карантину рекомендовано:

    – проводити розподіл обов’язків членів комісій з урахуванням обмеження контактного спілкування між членами комісії та особами, що можуть бути залучені до розслідування нещасного випадку, зокрема, делегувати представникам роботодавця виконання тих обов’язків комісії, визначених пунктом 33 Порядку, необхідність виконання яких передбачає перебування членів комісії на території суб’єкта господарювання;

    – опитування свідків, зустріч з потерпілим, членами його сім’ї або уповноваженою ним (ними) особою, проводити обмеженим складом членів комісії (один-два), в разі необхідності засідання комісії проводити обмеженим складом з додержанням вимоги щодо кворуму, та з використанням конференц-зв’язку та інших сучасних засобів зв’язку;

    – виконувати інші обов’язки комісії, визначені пунктом 33 Порядку, та здійснювати документальне оформлення матеріалів розслідування з урахуванням обмежень, пов’язаних із запровадженням карантинних заходів.

    Довести вищезазначені рекомендації до відома комісій підприємств з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь) та відповідних робочих органів Фонду соціального страхування України.

    Водночас зазначаємо, з метою контролю за своєчасністю та об’єктивністю проведення розслідувань нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), аварій, підготовкою матеріалів розслідування, посадовим особам територіальних органів Держпраці використовувати повноваження відповідно до чинного законодавства, зокрема, передбачені пунктами 54-58 Порядку.


     

  • Привітання з Днем охорони праці

    Шановні працівники трудових колективів Буковини!

    Шановні роботодавці, колеги!

    Сьогодні в Україні відзначається День охорони праці. Водночас світ відзначає Всесвітній День охорони праці.

    Ця дата є доброю нагодою ще раз і ще раз привернути увагу суспільства до надважливої проблеми, а саме збереженню життя і здоровя людей праці на кожному робочому місці у трудових колективах підприємств, установ, організацій.

    Цьогорічний День охорони праці ми відзначаємо в особливих умовах. А саме в умовах глобальної проблеми, що охопила весь світ і, на жаль, нашу державу - пандемії коронавірусної інфекції.   

    Нам усім разом доводиться переживати складний час. Разом із тим саме сьогодні кожен із нас, думаю, замислюється, наскільки високою має бути відповідальність тих, хто щодня  виходить на роботу.

    Особливо представників тих виробничих галузей, хто щохвилини перебуває у епіцентрі складних ситуацій, але непохитно виконує свої професійні обов’язки  - медики, рятувальники, фахівці, що забезпечують правопорядок і спокій.

    Шановні працівники, роботодавці, колеги, однодумці!

    У цей складний період бажаю кожному доброго здоровя, бадьорості настрою, справжнього оптимізму і сподівання на краще.

    Бережімо себе, свою родину і всіх, хто поруч.

    З повагою та за дорученням колективу – Іван Луцак, начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області  


     

  • Відбувся круглий стіл, приурочений Дню охорони праці

    Відбувся круглий стіл, приурочений Дню охорони праці

    Голова Державної служби України з питань праці Ігор Дегнера взяв участь в онлайн-заході - круглому столі на тему: «Всесвітній день безпеки та здоров’я на роботі-2020. COVID-19: небезпеки й ефективна протидія», який організовано журналом «Промислова безпека» з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.

    У заході також взяли участь національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук, менеджер проекту ЄС-МОП в Україні Антоніу Сантуш,  керівники служб, дирекцій промислової безпеки та охорони праці провідних промислових компаній України.

    Під час круглого столу учасники обмінялися практичною інформацією щодо активної протидії поширенню COVID-19 та допомоги підприємствам у формуванні конкретних політик та протоколів.

    Ігор Дегнера розповів про особливості державного нагляду та взаємодії з бізнесом в умовах карантинних обмежень, а також про роботу Служби, спрямовану на запобігання зараженню та поширення коронавірусної інфекції.

    Голова Служби підкреслив, що нині питання безпеки медичних працівників актуальне, як ніколи.

    Сергій Савчук виступив з доповіддю про зусилля МОП у протидії пандемії, окреслив спільні завдання держави, роботодавців та профспілок України.

    Під час виступу Антоніу Сантуш ознайомив учасників з досвідом боротьби з пандемією на підприємствах Португалії, розповів про роль держави у цьому протистоянні.

    Під час онлайн-заходу всі учасники мали змогу поставити доповідачам запитання.


     

  • Сьогодні, 28 квітня, в Україні відзначається День охорони праці

    Сьогодні в Україні відзначається День охорони праці

    Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 No 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці.

    Цьогоріч Україна вкотре долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці та мала намір провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці за тематикою, що присвячена вирішенню проблеми насильства і домагань у сфері праці.

    Однак запланованому завадила надзвичайна подія – спалах коронавірусної інфекції COVID-19, яка розпочалася в Китаї, згодом охопила Південну Корею, Іран, країни західної Європи, а сьогодні вже панує у всьому світі. Тож темою Всесвітнього дня охорони праці-2020 стала боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги.

    ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

    У процесі підготовки до відзначення Дня охорони праці в Україні, яка фактично збіглася в часі з першими проявами «коронакризи», стало зрозумілим, що перед усім українським суспільством постав досі нечуваний виклик, який вимагає особливих заходів та зусиль.

    Перші випадки захворювання було зафіксовано у грудні 2019 року, а вже 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції.

    Зокрема генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебреісус заявив: «Це не просто криза охорони здоров’я, це криза, яка торкнеться кожного сектору. Тому кожен сектор і кожна людина повинні бути залучені в боротьбу». Того ж дня постановою КМУ від 11.03.2020 No 211 в Україні було запроваджено карантинні заходи, які в подальшому уряд подовжив і посилив.

    Ухвалені на законодавчому рівні заходи спрямовані передусім на протидію поширенню коронавірусної інфекції та передбачають обмеження на проведення масових заходів, заборону діяльності закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів соціально-культурної сфери, запровадження карантину в навчальних закладах усіх рівнів, обмеження функціонування громадського транспорту та пасажирських перевезень.

    Щоби стримати поширення COVID-19 і зберегти життя та здоров’я людей, зазначені рішення, безумовно, були правильними та потрібними. Але разом з тим, як наслідок їх впровадження, ми можемо спостерігати невтішну картину економічного спаду в країні: у всіх галузях та сферах. Такий стан справ породжує серйозні загрози, які за своєю суттю – справжнісінька криза, що впливає не тільки на виробництво товарів і послуг, споживання та інвестиції, а й може спричинити «шок» на ринку праці, який ми вже фактично маємо.

    Першочергові оцінки Міжнародної організації праці вказують на потенційну загрозу неабиякого зростання безробіття і неповної зайнятості, скорочення робочого часу, суттєвого зниження заробітної плати та доходів працівників тощо. Це нові виклики як для держави, так і для всіх тих, хто відповідає за найманих працівників у країні. На сьогодні від соціальної свідомості роботодавців залежить не тільки життя і здоров’я всіх громадян України, а й стійкість та цілісність нашої держави. Зупинка економічної активності бізнесу, врешті-решт, обов’язково закінчиться, а збережений трудовий капітал стане для підприємств рушійною силою, яка забезпечить у майбутньому економічне зростання.

    Звертаємо увагу керівників підприємств, установ, організацій, де неможливо забезпечити дистанційний режим роботи під час карантину, на забезпечення нагальних профілактичних та протиепідемічних заходів для недопущення поширення випадків захворювання на COVID-19.Особливу увагу потрібно приділити захисту лікарів та інших медичних працівників, що перебувають в епіцентрі складної ситуації, виконуючи професійні обов’язки з надання медичної допомоги пацієнтам, збереження їх здоров’я та життя.

    Водночас, постановою КМУ від 25.03.2020 № 256 рекомендовано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, що також сприяє збереженню трудових прав працівників у цей непростий час.

    Запровадження карантинних заходів змусило підприємства переглянути не тільки свої звичні плани, а й ставлення до профілактики виробничого травматизму, особливо до ймовірного зараження працівників новою невивченою формою інфекції. Тепер життя і здоров’я найманих працівників напряму залежить від ставлення роботодавців до своїх кадрів, до них особисто та їх сімей.

    В умовах глобальної пандемії нового коронавірусу для запобігання поширенню інфекції, захисту здоров’я громадян та надання допомоги хворим, суспільство має об’єднати зусилля заради подолання наслідків епідемії.

    Підсумовуючи зазначене, закликаємо всіх долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні та забезпечити широку інформаційну кампанію для захисту та збереження життя і здоров’я працівників.


     

  • Держпраці закликає суб’єктів господарювання дотримуватися норм чинного трудового законодавства

    Держпраці закликає суб’єктів господарювання дотримуватися норм чинного трудового законодавства

    Незадекларована робота впливає на всіх. Вона ставить працівників в умови, що мають безліч ризиків, перешкоджає чесній конкуренції та підриває державні фінанси, соціальний захист та соціальну згуртованість.

    Перетворення незадекларованої праці на задекларовану вимагає спільного і цілісного підходу, залучаючи роботодавців, працівників, а також їх представницькі органи.

    Задекларована робота приносить користь усьому суспільству: держава отримує податок і сплачує внески, пов’язані з соціальним страхуванням, для фінансування основних соціальних послуг, працівники отримують необхідний захист та гарантії (наприклад, оплата відпусток та тимчасової непрацездатності, пенсійні внески та безпечні умови праці), компанії можуть конкурувати на ринку на рівних умовах.

    Саме тому, одним з основних напрямів роботи інспекторів праці є зниження рівня незадекларованої праці.

    Є два способи безпосереднього впливу на рівень незадекларованої праці: інформаційно-роз’яснювальна робота та, власне, інспекційні відвідування і застосування фінансових санкцій до роботодавців, які вдаються до використання незадекларованої праці.

    При цьому, лише збалансоване поєднання цих двох інструментів дозволяє досягнути бажаної мети – сприяння переходу незадекларованої праці в задекларовану.

    Інформаційна робота без повноважень, що дозволяють ефективно контролювати та робити використання незадекларованої праці економічно невигідною, не матиме належного результату, так само як і стохастична контрольно-наглядова діяльність зі значним розміром відповідальності не забезпечить сталий вплив на рівень незадекларованої праці.

    Так, обмеження повноважень та зменшення кількості інспекційних відвідувань з питань виявлення незадекларованої праці при збереженні темпів роз’яснювальної роботи призводить до зменшення кількості задекларованих працівників.

    Наприклад, після визнання нечинною у травні 2019 року постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, якою був затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відбулося різке зниження кількості застрахованих осіб. Зокрема з травня по грудень 2019 року кількість працівників, що підлягали загальнообов’язковому соціальному страхуванню, зменшилась на 82 тис. осіб.

    Разом з тим, відновлення роботи інспекторів з використанням усього комплексу повноважень якісно впливає на зміну динаміки працевлаштування.

    На початку цього року було заплановано та проведено інформаційну та інспекційну кампанію на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі, організації харчування та тимчасового розміщування. Зазначені сфери господарювання, як свідчать дані Держстату, мають досить високий ризик використання незадекларованої праці.

    За результатами цієї роботи динаміка працевлаштування у сферах господарювання, у яких проводилась пілотна кампанія, зросла на 25 %  порівняно з відповідним періодом минулого року.

    Загалом за результатами кампанії кількість працівників, що підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню, зросла по всім сферам господарювання на 41 тис. осіб.

    Таким чином, відслідковується чітка тенденція до коливань кількості застрахованих осіб залежно від обмеження або поновлення повноважень інспекторів праці. Обмеження повноважень зменшують ефективність впливу інспекторів праці на недобросовісних роботодавців, натомість поновлення таких повноважень сприяє поновленню процесу укладення трудових договорів з працівниками.

    Обмеження, пов’язані із запровадженням карантинних заходів, знизили темпи інформаційних та інспекційних заходів. Після закінчення таких заходів контрольні заходи будуть відновлені та продовжена робота по виявленню незадекларованих працівників, у першу чергу, у найбільш ризикованих сферах діяльності (будівництво, сільське господарство, транспорт, кур’єрська доставка).

    В черговий раз звертаємо увагу роботодавців на недопустимість використання роботи працівників без укладення трудових договорів.

    Допуск до роботи незадекларованих працівників тягне за собою кримінальну, адміністративну та фінансову відповідальність.

    Будьте свідомі та не допускайте порушень законодавства!

    За матеріалами сайту Держпраці України


     

  • Рекомендації для роботодавців! Запобіжні заходи допоможуть уникнути розповсюдження коронавірусу на робочих місцях

    Рекомендації для роботодавців! Запобіжні заходи допоможуть уникнути  розповсюдження коронавірусу на робочих місцях

    Державна служба України з питань праці надає дієві рекомендації суб’єктам господарювання щодо організації запобіжних заходів на підприємствах, в установах, організаціях з ціллю мінімізувати ризики зараження працівників небезпечною інфекцією.

    Як поширюється COVID-19

    Коли хвора людина чи носій захворювання з COVID-19 кашляє або видихає, виділяються краплі зараженої рідини. Більшість із них потрапляють у навколишнє середовище, поверхні та предмети – наприклад, письмовий стіл, телефони.

    Люди можуть інфікуватисьCOVID-19:

    – торкаючись забруднених поверхонь чи предметів, а потім торкаючись  очей, носа чи рота;

    – через повітряно-крапельний шлях від хворого на COVID-19, стоячи на відстані одного метра від інфікованої особи (іншими словами, COVID-19 поширюється аналогічно грипу).

    Більшість осіб, які інфіковані COVID-19 відчувають легкі симптоми хвороби та з часом одужують. Однак перебіг хвороби може бути більш складним та супроводжуватись ускладненнями такими як пневмонія. Такі хворі потребують термінової госпіталізації.

    Ризик ускладнень захворювання зростає з віком, а саме:

    – люди старше 40 років є більш вразливими, ніж люди до 40 років;

    – люди з ослабленою імунною системою та люди з такими захворювання, як діабет, захворювання серця та легенів тощо.

    Прості способи запобігти поширенню COVID-19 на робочому місці

    Низькі затрати, що наведені нижче, допоможуть запобігти поширенню інфекцій на робочому місці, таких як застуда, грип та шлункові розлади. Захищайте своїх клієнтів, підрядників та працівників.

    Роботодавці повинні запроваджувати профілактичні заходи, навіть якщо випадки COVID-19 не зареєстровані у населеному пункті, де вони здійснюють свою господарську діяльність.

    Своєчасно запроваджені профілактичні заходи можуть скоротити втрачені робочі дні через хворобу та зупинити або сповільнити розповсюдження COVID-19, якщо він потрапляє на одне з ваших робочих місць.

    Переконайтесь, що робочі місця ваших працівників чисті та гігієнічні

    Поверхні (наприклад, столи та усі робочі поверхні, телефони, клавіатури, тощо) потрібно регулярно протирати дезінфікуючим засобом.

    Чому? Тому, що забруднення на поверхнях, які торкаються співробітники та замовники, є одним із основних джерел поширення COVID-19.

    Потрібно сприяти регулярному та ретельному миттю рук працівниками, підрядниками та замовниками (споживачами).

    Розмістіть диспенсери із дезінфікуючими засобами у всіх видних місцях (біля робочих місць). Подбайте, щоб ці диспенсери були розміщені на видних місцях навколо робочих місць та регулярно заправлялися.

    Розмістіть постери (плакати) на видних місцях, що рекламують миття рук, про це можна запитати у місцевому органі охорони здоров’я.

    Поєднуйте вищенаведені заходи з іншими комунікаційними заходами, такими як надання рекомендацій (прочитання лекцій) фахівцям з охорони праці щодо здоров’я працівників.

    Переконайтесь, що персонал, підрядники та замовники (клієнти) мають доступ до місць, де вони можуть отримати доступ до води з милом.

    Чому? Оскільки миття рук вбиває вірус на ваших руках і запобігає поширенню COVID – 19.

    Необхідно сприяти наявності чистого повітря на робочому місці

    Розмістіть плакати, що пропагують чисте повітря на робочих місцях. Поєднуйте такі заходи з іншим комунікаційними заходами (інструктажі, навчання), що пропагують гігієну та охорону праці. Проводьте брифінги та наради з широким колом фахівців із зовні тощо.

    Переконайтеся, що маски для обличчя, інші тканинні засоби індивідуального захисту доступні на робочих місцях, де є скупчення людей із нежиттю (кашлем) на роботі. Для утилізації одноразових масок (фільтрів для масок) мають бути передбачені спеціальні урни для їх утилізації.

    Чому? Оскільки виконання вимог щодо гігієни праці на робочих місцях перешкоджає поширенню COVID-19.

    Порадьте працівникам та підрядникам перед поїздками у відрядження отримати  рекомендації щодо протидії розповсюдженню COVID-19.

    Розкажіть своїм співробітникам, підрядникам та клієнтам, що COVID-19 може почати розповсюджуватись у їх середовищі в разі наявності осіб з температурою 37.3 ºC.

    Особам з такою температурою необхідно залишатись вдома (або працювати вдома).

    Особам з температурою, вищою за 37.3 ºC прийом жарознижуючих ліків таких, як парацетамол/ацетамінофен, ібупрофен або аспірин, може тільки замаскувати захворювання (інфікування).

    Ведіть постійне спілкування з працівниками, видавайте працівникам прокламації, що рекомендують залишатись вдома (у випадках, коли працівники мають лише легкі симптоми COVID-19).

    Розміщайте плакати з рекомендаціями щодо профілактики розповсюдженню COVID-19 на робочих місцях.

    Підготовка вашого бізнесу у випадку, якщо COVID-19 потрапить у ваш колектив

    Поміркуйте, як визначити осіб, які можуть перебувати в зоні ризику та підтримайте їх, де допускайте випадків дискримінації осіб, які працюють на ваших робочих місцях.

    Це можуть бути особи, які нещодавно їздили у райони інфікування COVID-19, особи, які мають інші серйозні захворювання (наприклад, з діабетом, захворюванням серця та легенів, інші хвороби, які пов’язані з віком).

    Повідомте своєму місцевому органу охорони здоров’я, що ви розробляєте план, і вимагайте участі (підтримки) від такого органу.

    Сприяйте регулярній роботі (спілкуванні) у межах підприємства чи організації.

    Якщо зафіксовано спалах COVID -19, місцевий орган охорони здоров’я може порадити працівникам компанії (організації, підприємства) уникати громадського транспорту, місць скупчень людей.

    Використання телекомунікаційних технологій допоможе вашому бізнесу продовжувати працювати, поки ваші співробітники знаходяться на відстані.

    Розробити план надзвичайних ситуацій  та можливість роботи бізнесу безперервно на випадок спалаху COVID-19 в районах (країнах), де Ваш бізнес (компанія, підприємство) здійснює свою діяльність.

    План допоможе підготувати вашу організацію (компанію) до можливого спалаху COVID -19 на робочих місцях в інших регіонах (країнах).

    Розроблений план із надзвичайних ситуацій допоможе впоратись з іншими (схожими) ситуаціями, які стосуються захворюваності.

    За матеріалами сайту Державної служби України з питань праці


     

  • Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення Дня охорони праці в Україні у 2020 році

    Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення Дня охорони праці в Україні у 2020 році

    Згідно з Указом Президента України від 18.08.2006 No 685/2006 щороку 28 квітня в Україні відзначають День охорони праці.

    Цьогоріч Україна вкотре долучилася до ініціативи Міжнародної організації праці та мала намір провести заходи до Всесвітнього дня охорони праці за тематикою, що присвячена вирішенню проблеми насильства і домагань у сфері праці.

    Однак запланованому завадила надзвичайна подія – спалах коронавірусної інфекції COVID-19, яка розпочалася в Китаї, згодом охопила Південну Корею, Іран, країни західної Європи, а сьогодні вже панує у всьому світі. Тож темою Всесвітнього дня охорони праці-2020 стала боротьба з пандемією смертельно небезпечної недуги.

    ШАНОВНІ КОЛЕГИ!

    У процесі підготовки до відзначення Дня охорони праці в Україні, яка фактично збіглася в часі з першими проявами «коронакризи», стало зрозумілим, що перед усім українським суспільством постав досі нечуваний виклик, який вимагає особливих заходів та зусиль.

    Перші випадки захворювання було зафіксовано у грудні 2019 року, а вже 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила про пандемію через спалах коронавірусної інфекції.

    Зокрема генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебреісус заявив: «Це не просто криза охорони здоров’я, це криза, яка торкнеться кожного сектору. Тому кожен сектор і кожна людина повинні бути залучені в боротьбу». Того ж дня постановою КМУ від 11.03.2020 No 211 в Україні було запроваджено карантинні заходи, які в подальшому уряд подовжив і посилив.

    Ухвалені на законодавчому рівні заходи спрямовані передусім на протидію поширенню коронавірусної інфекції та передбачають обмеження на проведення масових заходів, заборону діяльності закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів соціально-культурної сфери, запровадження карантину в навчальних закладах усіх рівнів, обмеження функціонування громадського транспорту та пасажирських перевезень.

    Щоби стримати поширення COVID-19 і зберегти життя та здоров’я людей, зазначені рішення, безумовно, були правильними та потрібними. Але разом з тим, як наслідок їх впровадження, ми можемо спостерігати невтішну картину економічного спаду в країні: у всіх галузях та сферах. Такий стан справ породжує серйозні загрози, які за своєю суттю – справжнісінька криза, що впливає не тільки на виробництво товарів і послуг, споживання та інвестиції, а й може спричинити «шок» на ринку праці, який ми вже фактично маємо.

    Першочергові оцінки Міжнародної організації праці вказують на потенційну загрозу неабиякого зростання безробіття і неповної зайнятості, скорочення робочого часу, суттєвого зниження заробітної плати та доходів працівників тощо. Це нові виклики як для держави, так і для всіх тих, хто відповідає за найманих працівників у країні. На сьогодні від соціальної свідомості роботодавців залежить не тільки життя і здоров’я всіх громадян України, а й стійкість та цілісність нашої держави. Зупинка економічної активності бізнесу, врешті-решт, обов’язково закінчиться, а збережений трудовий капітал стане для підприємств рушійною силою, яка забезпечить у майбутньому економічне зростання.

    Звертаємо увагу керівників підприємств, установ, організацій, де неможливо забезпечити дистанційний режим роботи під час карантину, на забезпечення нагальних профілактичних та протиепідемічних заходів для недопущення поширення випадків захворювання на COVID-19.Особливу увагу потрібно приділити захисту лікарів та інших медичних працівників, що перебувають в епіцентрі складної ситуації, виконуючи професійні обов’язки з надання медичної допомоги пацієнтам, збереження їх здоров’я та життя.

    Водночас, постановою КМУ від 25.03.2020 № 256 рекомендовано підприємствам, установам та організаціям незалежно від форми власності на час встановлення карантину не звільняти працівників, які виконують визначену трудовим договором роботу вдома, та працівників, які перебувають у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину, що також сприяє збереженню трудових прав працівників у цей непростий час.

    Запровадження карантинних заходів змусило підприємства переглянути не тільки свої звичні плани, а й ставлення до профілактики виробничого травматизму, особливо до ймовірного зараження працівників новою невивченою формою інфекції. Тепер життя і здоров’я найманих працівників напряму залежить від ставлення роботодавців до своїх кадрів, до них особисто та їх сімей.

    В умовах глобальної пандемії нового коронавірусу для запобігання поширенню інфекції, захисту здоров’я громадян та надання допомоги хворим, суспільство має об’єднати зусилля заради подолання наслідків епідемії.

    Підсумовуючи зазначене, закликаємо всіх долучитися до відзначення Дня охорони праці в Україні та забезпечити широку інформаційну кампанію для захисту та збереження життя і здоров’я працівників.

    За матеріалами сайту Державної служби України з питань праці


     

  • Посівна кампанія - 2020: лише повне забезпечення вимог з охорони праці мінімізує ризики виробничого травматизму

    Дотримання вимог законодавства з охорони та гігієни праці - вимога Держпраці при проведенні весняно-польових робіт

    Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до аграріїв Буковини.

    В області триває весняно-польова кампанія.

    Оскільки, в  агропромисловому секторі задіяно значну кількість працівник, галузь залишається однією із найбільш травмонебезпечних.

    Тому територіальний орган Державної служби України з питань праці націлює роботодавців галузі на створення здорових і безпечних умов праці працівників.

    Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» - «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця», роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

    Оскільки якість виконання роботи залежить від навиків та вмінь самих працівників, то роботодавець  має забезпечити для них проходження навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці.

    Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, внесених до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, мають пройти спеціальне навчання і перевірку знань  відповідно до вимог нормативно-правових  актів з охорони праці.

    Роботодавець зобов’язаний пам’ятати: працівники, котрі не пройшли навчання й перевірку знань з охорони  праці,  до роботи не допускаються.

    Необхідно забезпечити та організувати на підприємствах проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

    При безпосередньому проходженні кампанії на підприємствах сфери АПК має належним чином експлуатуватися техніка.

    Так, експлуатація сільськогосподарських машин має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

    Вузли  та елементи сільськогосподарських машин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені  захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.

    Не дозволяється експлуатація несправних машин та обладнання, експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі.

    Перед виконанням робіт працівники мають переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач техніка, яка проїжджає під ними, зачіпати не буде.

    Під час проїзду техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.    

    Особливої уваги суб’єкти господарювання мають надати роботам, пов’язаним з підготовкою мінеральних добрив до їх внесення у грунт.

    Роботи мають здійснюватися  за допомогою механізмів, оснащених пристроями для зниження пилоутворення.

    Працівники мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та засобам індивідуального захисту органів дихання та зору.

    Не дозволяється готувати розчини пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації.

    Працівникам не дозволяється перебувати у зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів.

    Під час руху агрегату не допускається одночасне обслуговування одним працівником двох і більше сівалок.

    Завантаження сівалок і  садильних машин насінням, садильним матеріалом та добривами має бути механізованим.

    Ручне завантаження дозволяється лише за умови зупинення посівного та садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора.

    Заміну,  очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які підняті, потрібно проводити тільки спеціальними чистками в рукавицях із зупиненим, загальмованим агрегатом та вимкнутим двигуном і вжиттям заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

    Працівникам заборонено підніматися або спускатися з машин під час їх руху.

    Не дозволяється сівачам працювати на навісних сівалках.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  підкреслює:

    лише повне забезпечення вимог законодавства з промислової безпеки, охорони  та гігієни праці дозволить мінімізувати на підприємствах ризики виробничого травматизму.


     

     

  • До уваги виробників та імпортерів засобів індивідуального захисту

    До уваги виробників та імпортерів засобів індивідуального захисту

    15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, якою внесено зміни до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 та до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224.

    Завантажити шаблон заяви ТУТ

  • До уваги виробників та імпортерів засобів індивідуального захисту

    До уваги виробників та імпортерів засобів індивідуального захисту

    15.04.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.04.2020 № 271, якою внесено зміни до Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 761 та до Переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224

    Завантажити шаблон заяви ТУТ

  • Зі святом Христового Воскресіння!

    Шановна громадо!

    Дорогі буковинці!

    У переддень Світлого Христового Воскресіння від імені колективу Управління Держпраці у Чернівецькій області щиро вітаю вас з одним із найвеличніших християнських свят.

    Сердечно бажаю усім міцного здоров’я,бо це найцінніший скарб, який лише може мати людина, довгого віку, справжньої радості, миру і злагоди у кожній оселі та у нашому спільному домі - Україні.

    Христос воскрес!

    Воістину воскрес!

    Іван Луцак - начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області 


     

     

     

Ми на YouTube

Важливо

Конкурс дитячого малюнка