UP

Статті

Фільтр
  • Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краще підприємство з охорони праці»

    Визначено переможців Всеукраїнського конкурсу «Краще підприємство з охорони праці»

    Конкурсна комісія Держпраці України визначила переможців Всеукраїнського огляду - конкурсу на присвоєння звання „Краще підприємство з охорони праці” за результатами роботи  у 2018 році.

    На сайті Державної служби України з питань праці оприлюднено список переможців.

    Так, у категорії «до 200 працівників» у номінації «Діяльність у сфері транспорту» переможцем визначено АТ «УКРСПЕЦТРАНСГАЗ» (Івано-Франківська обл.);

     у номінації «Виробництво непродовольчих товарів» - ТОВ «Пласт - Бокс Україна» (Чернігівська обл.);

     у номінації «Переробна промисловість» ‒ ТОВ «Градолія Рафінація» (Кіровоградська обл.);

     у номінації «Видобувна промисловість» - Представництво «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» (Полтавська обл.).

    У категорії «від 200 працівників» у номінації «Діяльність у сфері електрозв’язку та виробництво електроустатковання» визначено  ДП «Український державний центр радіочастот» (Київська обл.);

    у номінації «Діяльність у сфері транспорту» - ТОВ «РЛЦ» (Київська обл.);

    у номінації «Діяльність у сфері житло-комунального господарства» - Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» (Полтавська обл.);

    у номінації «Надання послуг для населення» - ТОВ «НАДЕЖДА РИТЕЙЛ 2017»  (Полтавська обл.);

    у номінації «Виробництво продовольчих товарів» - Харківське відділення ПрАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» (Харківська обл.), повідомляється на сайті державного відомства.


     

     

  • На семінарі для роботодавців Чернівців акцентовано на необхідності повної легалізації трудових відносин

    На семінарі для роботодавців Чернівців  акцентовано на необхідності повної легалізації трудових відносин

    «Серед пріоритетних напрямів роботи територіального органу Державної служби України з питань праці - зменшення рівня не задекларованої зайнятості в області. Зусилля наших фахівців спрямовані на подолання проблеми неоформлених трудових відносин», - на цьому наголосила заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Валентина Панчишина у ході семінару  для роботодавців у Чернівецькій міській філії обласного центру зайнятості.

    Участь у роботі семінару взяв також інспектор праці Чернівецької міської ради Іларій Мінтянський.

    У ході зібрання посадовець Держпраці наголосила на  результатах діяльності Управління щодо виявлення фактів порушення трудового законодавства суб’єктами господарювання області.

    «За порушення законодавства про працю у першому півріччі 2019 року  Управлінням Держпраці  винесено 184 постанови щодо накладення штрафних санкцій. Значна кількість із них -  за допуск працівника до роботи без укладання трудового договору», - підкреслила Валентина Панчишина.

    Наголошено на тому, що згідно із чинним трудовим законодавством, працівник не може бути допущений суб’єктом господарювання  до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та без відповідного повідомлення до територіального органу Державної фіскальної служби.

    «Роботодавець несе фінансову відповідальність за використання неофіційної праці відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України у вигляді 30 мінімальних заробітних плат. Сума вираховується згідно зі встановленої  Законом «Про Державний бюджет України»  мінімальної заробітної плати на момент виявлення порушення. На сьогодні штрафна санкція за дане порушення трудового законодавства становить 111 690 гривень за одного неоформленого працівника щодо якого скоєно порушення», - акцентувала представник Держпраці. 

    Роботодавцям повідомлено також про затвердження Кабінетом Міністрів України постанови від 21.08. 2019 року за № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю».

    Вказано, що саме цим документом затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.   

    У ході спілкування з роботодавцями Чернівців наголошено на інших актуальних питаннях трудового законодавства, зокрема, щодо дотримання державних мінімальних гарантій в оплаті праці,  вчасної виплати заробітної плати, дотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», ведення ділової документації і таке інше.   

    Посадовець Держпраці відповіла на численні запитання учасників семінару.


     

     

     

     

  • Із суб’єктами господарювання сфери громадського харчування Кельменецького району проведено семінар - нараду

    Із субєктами господарювання сфери громадського харчування Кельменецького району проведено семінар - нараду  

    Головний державний інспектор відділу з питань праці, зайнятості та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Алла Попович провела розширену семінар - нараду за участю суб’єктів господарювання закладів  громадського харчування Кельменецького району.  

    Зібрання відбулося у залі засідань Кельменецької районної державної адміністрації.

    Найперше, фахівець територіального органу Державної служби України з питань праці поінформувала присутніх, про те, що загалом ресторанне господарство  входить до списку галузей економіки,  в яких задіяно найбільшу кількість нелегальних працівників.

    «Оперуючи даними 2018 року, слід наголосити на тому, що за видами економічної діяльності  найбільше нелегальних працівників виявлено інспекторами Держпраці у будівництві (понад 40%),торгівлі (20%), ресторанному та готельному бізнесі (8%), сільському господарстві(понад 5%),  - підкреслила у виступі Алла Попович. -  За півроку нинішнього, 2019 -го, на виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України за №649 - Р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», фахівцями територіальних органів Держпраці, Державної фіскальної служби, Головного управління Пенсійного фонду України в області, проведено 245 комплексних заходів, у ході яких виявлено 298 працівників, допущених до роботи без належного оформлення. Легалізовано працю 450 громадян».    

    Інспектор Держпраці наголосила учасникам семінару - наради  на необхідності повної легалізації трудових відносин  та на відповідальності за порушення законодавства про працю, підкресливши, що за використання нелегальної праці роботодавець несе фінансову, адміністративну та кримінальну  відповідальність.

    Окремо Алла Попович  поінформувала суб’єктів господарювання ресторанних господарств Кельменеччини щодо належної оплати праці працівників, акцентувавши  на розмірах посадових окладів кваліфікованого персоналу у цій сфері економічної діяльності.

    Посадовець територіального органу Державної служби України з питань праці детально акцентувала на необхідності дотримання роботодавцями відповідних статей Кодексу законів про працю України, зокрема, статті 106 - «Оплата праці в надурочний час» та статті 107  - «Оплата роботи у святкові і неробочі дні».

    Оскільки працівники закладів цієї сфери послуг,у переважній більшості, працюють саме за такими робочими графіками, а складові заробітної плати, як нічні, святкові, надурочні та доплата за роботу у шкідливих умовах є мінімальними гарантіями в оплаті праці.


     

  • Освітянам Путильщини наголошено на необхідності підвищення культури безпеки праці

    Освітянам Путильщини наголошено на необхідності підвищення культури безпеки праці

    Робочий семінар на тему: «Культура безпеки праці: оцінка ризиків і заходи щодо профілактики нещасних випадків» відбувся у Киселицькому загальноосвітньому навчальному закладі Путильського району.

    Превентивний захід організовано фахівцями відділу нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Управління Держпраці у Чернівецькій області за підсумками планової перевірки.

    Головний державний інспектор відділу Регіна Задоровська, ініціюючи порядок денний заходу,наголосила  на тому, що стан охорони праці в освітніхзакладах, рівень дотримання  вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки залежить, у  першу чергу, від фаховості відповідальних осіб, навчань та перевірки знань персоналу, належної експлуатації технічного обладнання, технічного стану будівель та споруд тощо.

    «Роботодавець  зобов’язаний  створити на підприємстві, в установі, організації , на кожному робочому місці у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, - акцентувала Регіна Задоровська. - Такою є норма статті 13 Закону України «Про охорону праці» - «Управління охороною праці», тому територіальний орган Державної служби України з питань праці підкреслює: роботодавець несе повну відповідальність за створення належних безпечних і здорових умов праці».

    Під час зібрання обговорено також новації при впровадженні так званого ризикоорієнтованого підходу у системі управління охороною праці.

    Зазначено на  тому, що організація роботи саме  у цьому напрямі дозволить  мінімізувати, або ж унеможливити настання нещасних випадків на виробництві.

    Принагідно головний державний інспектор Держпраці акцентувала на тому, що вступив у дію Порядок  розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року за №337.

    Виокремлено низку нововведень нової редакції Порядку.

    Зі свого боку представники навчального закладу Путильщини - директор Киселицької ЗОШ Надія Романчук та відповідальна за стан охорони праці Ганна Зурак запевнили, що докладатимуть максимальних  зусиль для належної організації  безпеки освітнього процесу.

    У навчальній установі заплановано проведення низки заходів, про що у підсумку буде поінформовано Управління Держпраці.


     

     

     

  • Роз’яснення Держпраці щодо видачі дозволів за новими формами висновків

    Розяснення  Держпраці щодо видачі дозволів за новими формами висновків

    Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі – Закон  № 2806) визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

    Статтею 1 Закону № 2806 встановлено, що дозвільна система у сфері господарської діяльності – сукупність урегульованих законодавством відносин, які виникають між дозвільними органами, адміністраторами та суб’єктами господарювання у зв’язку з видачею документів дозвільного характеру, переоформленням, анулюванням документів дозвільного характеру.

    Відповідно до статті 4 Закону № 2806 виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються зокрема:

    вичерпний перелік підстав для відмови у видачі, переоформлення, анулювання документа дозвільного характеру;

    перелік та вимоги до документів, які суб’єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

    Нормами статті 4-1 Закону № 2806 регламентовано порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

    Також, частина п’ята статті 4-1 Закону № 2806 визначає, що підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

    подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком;

    виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей;

    негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

    Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

    Так, статтею 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694) регламентовано обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

    Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 21 Закону № 2694 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, приймає рішення про відмову у видачі дозволу в разі:

    неподання роботодавцем необхідних документів та (або) їх оформлення з порушенням встановлених вимог;

    подання недостовірних відомостей або висновку за результатами експертизи, який затверджено чи складено більш як за рік до дня подання заяви;

    встановлення згідно з висновком за результатами експертизи невідповідності об’єкта експертизи вимогам законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок № 1107).

    Термін «висновок експертизи» у значенні, наведеному у Порядку № 1107 – це документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання (далі – експертиза) за формою, розробленою Держпраці і затвердженою в установленому порядку, містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки і на підставі якого приймається рішення щодо видачі дозволу.

    Додатком 4 до Порядку № 1107 затверджено форму заяви на одержання дозволу.

    Відповідно до вимог Порядку № 1107 роботодавець з метою одержання дозволу подає до Держпраці або її територіального органу заяву та відповідний висновок експертизи.

    Наказом Міністерства соціальної політики України від 07.11.2018 № 1654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.12.2018 за № 1384/32836 (далі – Наказ), затверджено розроблені Держпраці форми висновків експертиз. Наказ оприлюднений в Офіційному віснику України 18.01.2019 (випуск № 5, ст. 177) та набрав чинності 18.07.2019.

    Починаючи з 18.07.2019, з метою одержання дозволу роботодавець подає відповідно до законодавства два документи, а саме: заяву за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 1107 та висновок експертизи за відповідною формою, затвердженою Наказом.

    Таким чином, якщо поданий роботодавцем висновок експертизи, оформлено з порушенням встановлених Наказом вимог (не за затвердженою формою), Держпраці або її територіальний орган повинні забезпечити виконання вимог абзацу другого частини одинадцятої статті 21 Закону № 2864 та прийняття рішення про відмову у видачі дозволу.


     

  • Затверджено новий Технічний регламент засобів індивідуального захисту

    Затверджено новий Технічний регламент засобів індивідуального захисту

    Кабінетом Міністрів України затверджено Технічний регламент засобів індивідуального захисту.

    Новим Технічним регламентом засобів індивідуального захисту передбачено визначення:

    суттєвих вимог щодо безпеки та охорони здоров’я, яким мають відповідати засоби індивідуального захисту;

    обов’язків до виробників засобів індивідуального захисту;

    процедури оцінювання відповідності вимогам Технічного регламенту;

    маркування відповідності та здійснення державного ринкового нагляду щодо надання на ринку та вільного обігу засобів індивідуального захисту.

    Із затвердженням Технічного регламенту засобів індивідуального захисту забезпечено адаптацію національного законодавства до європейського, що дає змогу усунути технічні бар’єри у торгівлі та спрощує доступ вітчизняних засобів індивідуального захисту на світові та європейські ринки, повідомляє сайт Державної служби України з питань праці.


     

     

  • Оприлюднено перелік галузей економіки, в яких працюють найбільше неоформлених працівників

    Оприлюднено перелік галузей економіки, в яких працюють найбільше неоформлених працівників

    Одним з основоположних прав людини є право на гідні умови праці.

    Створення гідних умов праці без ефективного механізму недопущення та боротьби із порушеннями законодавства про працю неможливо. Ефективна державна політика є головною частиною загальної системи, яка сприяє досягненню гідних умов праці на рівні роботодавців.

    Державна служба України з питань праці, відповідно до покладених на неї завдань, проводить моніторинг у сфері оплати праці, в тому числі, і виплати заробітної плати “в конвертах”.

    Для визначення роботодавців, які мають найвищий ризик застосування праці незадекларованих працівників (неоформлених трудових відносин), територіальними органами Держпраці проводиться аналіз стану неформальної зайнятості в областях на підставі інформації про рівень неформальної зайнятості у формальному і неформальному секторах економіки, за результатами якого розробляються паспорти неформальної зайнятості областей, повідомляє сайт державного відомства.

    Відповідно до вказаних паспортів, лідерами з неформальної зайнятості є такі галузі:

    тимчасове розміщення і організація харчування;

    будівництво;

    сільське господарство;

    оптова і роздрібна торгівля;

    ремонт автотранспортних засобів.

    Єдиним регулярним джерелом інформації щодо економічної активності населення України, зокрема в частині розміру середньої заробітної плати, є результати обстеження, яке проводить Держстат.

    Відповідно до оприлюднених статистичних даних, станом на 01.07.2019 найбільші заробітні плати отримують працівники наступних галузей:

    промисловість (11636 грн);

    транспорт і логістика (11601 грн);

    будівництво ( 9208 грн).

    Можна припустити, що цифри Держстату  далекі від реальних. Головна підстава так думати - зарплати у “конвертах”.  

    Дана проблема в межах усієї держави досі не вирішена.

    Тренди на ринку праці можна простежити також завдяки спеціалізованим сайтам з пошуку роботи.

    Наприклад, відповідно даних «OLX Робота» за перше півріччя 2019 року середня заробітна плата у тій же будівельній галузі становить – 14350 грн, чим значно відрізняється від офіційних даних Держстату (5142 грн або 55,8 %).

    Схожа ситуація спостерігається не лише в галузі будівництва, а й в інших галузях, зокрема в тих, що  Держпраці зараховано до найбільш ризикових.

    Отже, враховуючи вищезазначене, можна зробити висновки про велику вірогідність виплати заробітної плати «в конвертах» в цих галузях.

    Крім того,  за січень - липень 2019 року під час здійснення заходів державного контролю інспекторами праці Державної служби України з питань праці, найбільшу кількість працівників, допущених до виконання роботи без належного оформлення трудових відносин, виявлено в наступних галузях:

    торгівля, діяльність готелів та ресторанів - виявлено 2 тис. 969 осіб без належного оформлення трудових відносин, з яких: 474 працівника працювали за цивільними договорами, що мали ознаки трудових; 1 тис. 314 працівників виконували роботи без оформлення трудових договорів та 1 тис.181 - без повідомлення  територіальних органів Державної фіскальної служби:

    будівництво - 962 особи, з яких 400 працювали за цивільними договорами, що мали ознаки трудових; 374 працівника виконували роботи без оформлення трудових договорів та 188 - без повідомлення ДФС;

    промисловість - 1 тис. 166 осіб, з яких  405 працювали за цивільними договорами, що мали ознаки трудових; 328 працівників виконували роботи без оформлення трудових договорів та 433 - без повідомлення ДФС;

    сільське господарство - 650 осіб, з яких  293 працювали за цивільними договорами, що мали ознаки трудових; 134 працівника виконували роботи без оформлення трудових договорів та 223 - без повідомлення ДФС.

    На підприємствах транспорту, сфери відпочинку і розваг, культури та спорту, інших сфер господарювання виявлено загалом 6 тис. 941 працівника, які були допущені до виконання роботи без належного оформлення трудових відносин.


     

     

  • Онлайн - прийоми громадян у Держпраці: актуальні запитання - відповіді

    Онлайн - прийоми громадян у Держпраці: актуальні запитання - відповіді

    Наразі відбувся онлайн - прийом жителів Рівненщини фахівцями Держпраці.

    Так, представник ТОВ «ОЛІСМА», начальник відділу охорони праці Володимир Галайко звернувся із запитанням: «Чи планується переведення технологічного устаткування деревообробної промисловості з переліку, яким вимагається отримання дозволу, у перелік на експлуатацію на підставі декларації, так як зробили з обладнанням для легкої та текстильної промисловості у зв’язку тим, що дане обладнання становить таку ж загрозу як і обладнання легкої і текстильної промисловості та металообробні верстати, які не відносяться до переліку та у зв’язку з оголошеними раніше планами по дерегуляції?»

    Відповідь на запитання надав заступник начальника відділу нагляду в АПК та СКС Державної служби України з питань праці Максим Тягай

    Посадовець поінформував, що за останні роки виробничий травматизм у цій галузі значний: у 2017 році травмовано  76 працівників, у 2018 -му - 67 осіб.

    Основними факторами травмування працівників на вказаних виробництвах є технологічне обладнання, дія рухомих частин, ураження струмом тощо.

    Відповідно до пункту 4.21 ДСТУ 2293-14 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» до промислової продукції підвищеної небезпеки належать: продукція виробничо-технічної призначення, яку характеризує пiдвищений ризик виникнення аварій, пожеж, загрози життю та заподіяння шкоди.

    Так як, технологічне устаткування деревообробної промисловості має досить високий ступінь виникнення відповідно аварій, пожеж, загрози життю та заподіяння шкоди, тому для експлуатації устаткування деревообробної промисловості потрібно отримувати відповідний дозвіл згідно з постанови КМУ від 26.10.2011 №1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (далі – постанова КМУ).

    Інформовано, що під час перегляду (внесенні змін) до постанови КМУ, буде розглянуто доцільність виключення технологічне устаткування деревообробної промисловості з Додатку 2 Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

    Водночас заявник  поставив ще одне запитання, а саме, чи необхідне у разі наявності у підприємства діючого дозволу на експлуатацію технологічного устаткування, машин, механізмів, отримання нових дозвільних документів на кожну нову додаткову одиницю ідентичного обладнання?

    На це запитання відповіла головний спеціаліст відділу експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Держпраці Ганна Івченко.

    Посадовець роз’яснила, що частина третя статті 21 Закону України «Про охорону праці» регламентує обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Порядок).

    Дозвіл, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, видається роботодавцеві за його місце знаходженням (у разі потреби зазначається відокремлений підрозділ, який виконуватиме роботи підвищеної небезпеки або експлуатуватиме (застосовуватиме) машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, місце їх виконання або їх експлуатації (застосування) із зазначенням:

    – для виконання робіт підвищеної небезпеки - найменування виду робіт небезпеки, у разі потреби зазначається місце їх виконання;

    – для експлуатації (застосування): найменування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки – їх тип або марку (за наявності), дата виготовлення, країна погодження, у разі потреби зазначається місце їх експлуатації (застосування).

    Отже, роботодавець, отримавши документ дозвільного характеру, може виконувати роботи підвищеної небезпеки та експлуатувати машини, механізми, устаткування, що зазначені у дозволі.

    На онлайн-прийомі до фахівців Держпраці звернулася також начальник відділу охорони праці, пожежної та екологічної безпеки Рівненської філії ПАТ «Укртелеком» Тетяна Прищепа.

    Було зазначено, що у 2017 році відмінено низку основних нормативно-правових актів з охорони праці в галузі пошти і зв’язку, в тому числі «Правила безпеки під час робіт на повітряних лініях зв’язку і проводового мовлення», «Правила безпеки при роботах на телефонних і телеграфних станціях», «Правила безпеки на кабельних лініях зв’язку і проводового мовлення та «Правила безпеки під час робіт на станціях проводового мовлення».

    Які НПАОП застосовувати при зазначених вище роботах та коли очікувати введення в дію нових правил?

    Відповідав на питання головний спеціаліст відділу нагляду у будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв’язку Сергій Дригуля. 

    У зв’язку з курсом України на європейську інтеграцію, який включає в себе у тому числі дерегуляцію, зменшення адміністративного тиску на підприємства та впровадження європейської бізнес-моделі, суттєво зростає роль підприємств в організації забезпечення прав працівників на нешкідливі та безпечні умови праці.

    Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, у тому числі розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.

    Таким чином, під час виконання робіт в галузі пошти і зв’язку слід керуватися технічною документацією, інструкціями, що супроводжують машину та обладнання, інструкціями з охорони праці, що діють на підприємстві, іншими чинними нормативно-правовими актами з охорони праці.

    Разом з цим, на зазначену галузь розповсюджуються вимоги Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та інші чинні нормативно-правові акти з охорони праці.

    Довідково: на Буковині онлайн - прийом громадян заплановано на  четверте грудня 2019 року.

    Спілкування буковинців з очільниками Держпраці відбудеться у приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області , яке розташовується за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена,3.

    Про свою участь в онлайн - прийомі громадяни  мають повідомити заздалегідь до Управління Держпраці у Чернівецькій області.


     

     

     

     

     

  • Обговорено можливості впливу на роботодавців неформального сектору економіки

    Обговорено можливості впливу на роботодавців неформального сектору економіки

    Державна служба України з питань праці постійно здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю та аналізує стан дотримання роботодавцями законодавства про працю, у тому числі щодо використання праці громадян без оформлення.

    Варто зазначити, що в Україні населення неформально зайняте як в роботодавців формального сектору економіки (зареєстрованих як суб’єкт господарювання), так і неформального сектору.

    Проте кількість неформально зайнятого населення у роботодавців, що не зареєстрували свою господарську діяльність, переважає. Так, у 2018 році кількість неформально зайнятого населення у формальному секторі становила 1 млн 446,7 тис., а в неформальному – 2 млн 094,6 тисяч осіб, повідомляє сайт державного відомства.

    Завдяки проведеній Держпраці та іншими зацікавленими органами роботі, у формальному секторі економіки спостерігається стійка тенденція до зниження рівня незадекларованої праці з 1 млн 830,2 тис. у 2016 році до 1 млн 446,7 тис. у 2018 році.

    Разом з тим, кількість населення зайнятого у неформальному секторі протягом  2016 – 2018 років фактично залишається без змін: у 2016 році – 2131 тис., у 2017 році – 2108,9 тис., у 2018 році – 2094,6 тис. працівників.

    Така ситуація виникла через відсутність можливості впливу державних органів на роботодавців у неформальному секторі. Тому Держпраці ініціювала робочу нараду щодо необхідності законодавчого врегулювання питання поширення повноважень державних органів на роботодавців неформального сектору економіки.

    Захід відбувся під головуванням директора департаменту з питань праці Ігоря Дегнери за участі представників Держпраці, Державної фіскальної служби, Мінсоцполітики, Національної поліції, Федерації профспілок та Федерації роботодавців України.

    Під час наради Ігор Дегнера озвучив зміни, які Держпраці пропонує внести до законодавства, щоб вплинути на ситуацію, яка склалася у неформальному секторі економіки. Так, зокрема, вони мають бути спрямовані на запровадження відповідальності роботодавців, які не оформлені як суб’єкти господарювання,  поширення повноважень інспектора праці на них, залучення до роботи правоохоронних органів.

    У результаті обговорення присутні підтримали ініціативи Держпраці та дійшли згоди розробити комплексний законопроект із  внесенням змін до законодавства.


     

     

  • Держпраці забезпечить постійний контроль за погашенням заборгованості із заробітної плати на підприємствах-боржниках

    Держпраці забезпечить постійний контроль за погашенням заборгованості із заробітної плати на підприємствах-боржниках

    На цьому наголосила під час підсумкової колегії  Управління Держпраці у Чернівецькій області заступник начальника відомства Галина Кушнір.

    Посадовець відзвітувала про роботу відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів щодо здійснення заходів державного контролю на предмет своєчасної та у повному обсязі  виплати заробітної плати на місцевих підприємствах, в установах, організаціях.

    Заступник керівника територіального органу Державної служби України з питань праці підкреслила, що за статистичними даними, Буковина залишається регіоном з найменшими показниками із заборгованості з виплати заробітної плати в державі.

    Відзначено, що упродовж першого півріччя за результатами проведених фахівцями Держпраці  перевірок щодо виконання приписів, суб’єкти господарювання погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму у понад 460 тисяч гривень.

    Головними державними інспекторами праці  здійснено заходи державного нагляду (контролю)  на трьох підприємствах - боржниках. За результатами перевірок видано відповідні приписи на усунення порушень. До керівників підприємств відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України - «Відповідальність за порушення законодавства про працю», застосовано штрафні санкції. 

    Водночас Галина Кушнір наголосила:  станом на перше липня 2019 року заборгованість по зарплаті в регіоні виникла  на двох місцевих підприємствах  - МКП «Чернівцітеплокомуненерго»  та КП «Криниця» (суб’єкт  господарювання працює у смт Берегомет Вижницького району). 

    З огляду на це, на колегію було запрошено представників підприємств задля пояснення причин виникнення такого факту.

    Зазначено, що заборгованість на МКП «Чернівцітеплокомуненерго»  (понад 1 мільйон 300 тисяч гривень) перед 217 працівниками вже погашено повністю. 

    Так само погашено заборгованість по зарплаті (за травень) перед працівниками КП «Криниця». Однак, підкреслено, що на підприємстві у наступному місяці  виникла аналогічна ситуація.  

    Щодо низки причин виникнення заборгованості на засіданні колегії доповіли директор Вячеслав Татарчук та бухгалтер Наталія Іванюк.

    Обговорюючи під час колегії подальшу роботу інспекторського складу у напрямі забезпечення належного контролю за дотриманням законодавства про працю, вирішено здійснити низку заходів.

    Зокрема, головні державні інспектори праці Управління забезпечать контроль за станом виплати заробітної   плати на підприємствах-боржниках та оперативно реагуватимуть на кожне повідомлення про виникнення такої заборгованості.

    Контрольними заходами  буде охоплено всі економічно активні підприємства, де вона фіксуватиметься.

    Держпраці скеровуватиме на розгляд відповідних комісій з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат матеріали інспекційних відвідувань тих роботодавців, котрі допустили виникнення, чи збільшення вже існуючої заборгованості.

    Також серед суб'єктів господарювання буде посилено інформаційно- роз'яснювальну роботу у цьому напрямі.


     

  • Обговорено стан виробничого травматизму

    Обговорено стан виробничого травматизму

    Детальне обговорення стану виробничого травматизму в регіоні відбулося під час підсумкової колегії Управління Держпраці у Чернівецькій області.   

    Так, зокрема зазначено, що у першому півріччі 2019 року досягнуто зниження смертельного травматизму більш, ніж на третину. Загалом з початку року в області мали місце два нещасних випадки зі смертельним наслідком. Один із них мав місце в галузі автомобільного транспорту, інший - на підприємстві з обробки деревини.

    Констатовано, що кількість випадків смертельного травматизму зменшилась на підприємствах міста Чернівці. Однак,  допущено зростання смертельних випадків на виробництвах Вижницького та Сторожинецького районів.

    Водночас на підприємствах Вижницького, Кіцманського та Сторожинецького районів допущено також зростання загального травматизму.

    Під час зібрання підкреслено: значне занепокоєння викликає стан виробничого травматизму внаслідок дорожньо -  транспортних пригод. Питома вага цих подій становила 29.8 %, або кожен п’ятий випадок стався при використанні мобільних засобів праці.

    Як наслідок, до участі в колегії було запрошено представників низки підприємств, де сталися групові  нещасні випадки та випадки травмування з тяжкими наслідками.

    Так, про заходи зі зниження виробничого травматизму на засіданні , зокрема, доповів інженер з охорони праці обласної комунальної установи  «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Володимир Бородай. (Наприкінці 2018 року унаслідок дорожньо - транспортної пригоди з працівниками медичної установи стався груповий нещасний випадок).   

    Посадовець наголосив на тому, що основними причинами нещасних випадків з працівниками медичних установ загалом є агресивна поведінка хворих, або їх родичів, ушкодження, завдані тваринами і звичайно ж, дорожньо-транспортні пригоди.

    «Робота у напрямі зниження виробничого травматизму у нашій комунальній установі ведеться повсякчас, - підкреслив у своєму виступі перед членами колегії Володимир Бородай. - Так, постійно доповнюються й допрацьовуються інструкції з охорони праці, працівникам надається розширений наочний матеріал, проводяться планові та позапланові інструктажі, навчання з охорони праці, ведеться ретельний нагляд за забезпеченням їх спецодягом».   

    У засіданні також взяв участь та доповів про виконання заходів щодо зниження травмування на виробництві  директор  ТОВ «Буковина Інвест» Ігор Романюк.

    (Суб’єкт господарювання працює у галузі деревообробки у Вижницькому районі. Нещасний випадок мав місце у березні 2019 -го. Під час виробничого процесу травмувався працівник деревообробного верстату. Травми виявилися несумісні із життям). 

    Керівник даного підприємства прозвітував про зроблене. Так, на підприємстві замінено частину технічного обладнання, введено посаду інженера з охорони праці, з працівниками проведено позапланові навчання та інструктажі з охорони праці.

    Водночас голова колегії, начальник територіального органу Державної служби України з питань праці Іван Луцак підкреслив, що буде заплановано здійснити  на даному підприємстві захід державного нагляду (контролю) - комплексну перевірку.

    Керівник Управління наголосив, що  загалом підприємства деревообробної галузі Буковини будуть охоплені пильним та постійним  контролем Держпраці.    


     

     

     

  • В Управлінні Держпраці проведено колегію за результатами роботи у першому півріччі 2019 року (доповнюється)

    В Управлінні Держпраці проведено колегію за результатами роботи у першому півріччі 2019 року

    Відбулася розширена підсумкова колегія Управління Держпраці у Чернівецькій області.

    Очолив роботу колегії начальник територіального органу Державної служби України з питань праці Іван Луцак.

    Участь у зібранні  взяли члени колегії, керівники структурних підрозділів, запрошені представники місцевих підприємств та установ.

    Одним із основних питань порядку денного йшлося  про підсумки діяльності органу Держпраці у сфері  державного нагляду (контролю) за станом  промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області у першому півріччі 2019 року.

    Так, у звітному періоді  головними державними інспекторами проведено 343 перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на виробничих об’єктах 216 суб’єктів господарювання.

    Уточнено, що заходами охоплено 1, 8%  місцевих підприємств.  Наголошено на тому, що інспектувалися, у першу, чергу, ті суб’єкти господарювання, які належать  до високого та середнього ступеня ризику.

    Перевірками охоплено всі галузі господарства, за винятком підприємств пошти та зв’язку, рибного господарства, інших видів транспорту.

    У ході колегії відзначено: посилено контроль  за виконанням роботодавцями виданих приписів, про що засвідчено збільшенням  позапланових заходів державного нагляду  майже на чверть.

    Ще одне основне питання, обговорене під час роботи колегії, - про підсумки роботи відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів щодо здійснення заходів державного контролю на предмет своєчасної та у повному обсязі  виплати заробітної плати на місцевих підприємствах, в установах, організаціях.

     Доповідала заступник начальника Управління Держпраці Галина Кушнір.

    Посадовець, зокрема, зазначила, що за статистичними даними, Буковина залишається регіоном з найменшими показниками із заборгованості з виплати заробітної плати в державі.

    Відзначено, що упродовж першого півріччя за результатами проведених фахівцями Держпраці  перевірок щодо виконання приписів, суб’єкти господарювання погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму у понад 460 тисяч гривень перед 69 працівниками.

    За січень - червень нинішнього року головними державними інспекторами праці  здійснено заходи державного нагляду (контролю)  на трьох підприємствах - боржниках. За результатами перевірок видано відповідні приписи на усунення порушень. До керівників підприємств відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України - «Відповідальність за порушення законодавства про працю», застосовано штрафні санкції. 

    Водночас Галина Кушнір відзначила: станом на перше липня 2019 року заборгованість по зарплаті в регіоні виникла  на двох місцевих підприємствах  - МКП «Чернівцітеплокомуненерго»  та КП «Криниця» (суб’єкт  господарювання працює у смт Берегомет Вижницького району).  

    З огляду на це, на колегію було запрошено представників підприємств задля пояснення причин виникнення такого факту.

    Зазначено, що заборгованість на МКП «Чернівцітеплокомуненерго»  (понад 1 млн 300 тисяч гривень) перед 217 працівниками вже погашено повністю.  

    Так само погашено заборгованість по зарплаті за травень перед працівниками КП «Криниця». Однак, підкреслено, що на підприємстві у наступному місяці виникла аналогічна ситуація.

    Щодо низки причин виникнення заборгованості на засіданні колегії доповіли директор підприємства Вячеслав Татарчук та бухгалтер Наталія Іванюк.

    До участі у колегії було також запрошено представників підприємств, на яких мали місце випадки виробничого травматизму з тяжкими наслідками.

    Так, у засіданні взяли участь та доповіли про виконання заходів щодо зниження травмування на виробництві  директор  ТОВ «Буковина Інвест» Ігор Романюк.

    Субєкт господарювання працює у галузі деревообробки у Вижницькому районі. Нещасний випадок мав місце у березні 2019 -го. Під час виробничого процесу травмувався працівник деревообробного верстату. Травми виявилися несумісні із життям.  

    Про заходи зі зниження виробничого травматизму на засіданні  також доповів інженер з охорони праці обласної комунальної установи  «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Володимир Бородай.   

    Наприкінці 2018 року унаслідок дорожньо - транспортної пригоди з працівниками медичної установи стався груповий нещасний випадок.


      

     

     

  • Незадекларована праця: негативні наслідки і для працівників, і для роботодавців

    Незадекларована праця: негативні наслідки і для працівників, і для роботодавців

    Одним з пріоритетних напрямів діяльності Державної служби України з питань праці та її територіального органу - Управління Держпраці у Чернівецькій області -  є запобігання використанню незадекларованої праці.

    Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на економічний розвиток громади, фінансовий рівень забезпечення громадян.

    Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, котрі забезпечують виконання взятих на себе зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

    Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

    Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

    економічна діяльність без державної реєстрації;

    наймана праця без оформлення трудових відносин;

    приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;

    маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільно - правові відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

    У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

    Належним чином оформлені трудові відносини  можуть вважатися лише ті, коли роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок.

    Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе

    гарантованого державою розміру заробітної плати;

    виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо;

    виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

    допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу;

    соціального страхування.

    До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії.

    Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

    Роботодавець, котрий не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань , неетичну поведінку і таке інше.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  наголошує: лише  офіційно працевлаштований громадянин має гарантоване чинним законодавством  право на гідні, здорові  і безпечні умови праці.


     

     

  • Суб’єкти господарювання повинні дотримуватися термінів виплати заробітної плати

    Субєкти господарювання повинні дотримуватися термінів виплати заробітної плати

    Управління Держпраці у Чернівецькій області повідомляє: строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено  статтею 115 Кодексу законів про працю України  - «Строки виплати заробітної плати» та статтею  24 Закону України  «Про оплату праці» - «Строки, періодичність і місце виплати заробітної плати».

    Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

    Якщо  день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим  чи неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

    Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з профспілкою, і не може бути менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу працівника).

    Тобто розмір авансу повинен складати не менше 50% тарифної ставки (посадового окладу) працівника за цей місяць.

    При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у строки, установленні для виплати заробітної плати за підсумками місяця.

    Законодавством визначено вимогу щодо мінімальної кількості виплат заробітної плати на місяць (не менше двох), якої роботодавець зобов’язаний дотримуватись при встановленні строків виплати зарплати.
    Виплата заробітної плати мінімум двічі на місяць є обов’язком роботодавця, який він повинен виконувати незалежно від згоди працівника отримувати заробітну плату раз на місяць.

    Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі статті 97 Кодексу законів про працю власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством.

    Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства.

    Наразі фактично на всіх підприємствах, в установах, організаціях заробітна плата працівникам  перераховується на зарплатні картки. Роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникам, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

    Довідково: за порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше,нiж за один місяць та виплату коштів не в повному обсязі, чинним законодавством передбачено накладання штрафної санкції у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 12 519 гривень.


     

  • Погашено заборгованість з виплати заробітної плати у понад 460 тисяч гривень

    Погашено заборгованість з виплати заробітної плати у понад 460 тисяч гривень

    Упродовж першого півріччя 2019 року  за результатами проведених фахівцями відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області  перевірок щодо виконання приписів, суб’єкти господарювання погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму у понад 460 тисяч гривень.

    Роботодавці погасили заборгованість перед 69 працівниками.

    За січень - червень нинішнього року головними державними інспекторами праці Управління здійснено заходи державного нагляду (контролю)  на трьох підприємствах - боржниках.

    За результатами перевірок видано відповідні приписи на усунення порушень.

    До керівників підприємств відповідно до статті 265 Кодексу законів про працю України - «Відповідальність за порушення законодавства про працю», застосовано штрафні санкції.  

    Довідково: за порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше, нiж за один місяць та виплату коштів не в повному обсязі, чинним законодавством передбачено накладання штрафної санкції у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 12 519 гривень.


     

     

     

  • Особливості укладання контракту

    Особливості укладання контракту

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує:

    відповідно до чинного законодавства України, а саме частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України - «Трудовий договір»,- контракт є особливою формою трудового договору, у якому строк його дії, права,  обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін.

    Нагадаємо, трудовий договір - угода між працівником та суб’єктом господарювання (підприємством, установою, організацією), або уповноваженим ним органом, фізичною особою - підприємцем, за якою працівник зобов’язується виконувати  роботу, визначену цією угодою, та дотримуватися умов внутрішнього трудового розпорядку.

    Натомість власник підприємства, установи, організації, або уповноважений ним орган, фізична особа - підприємець зобов’язуються виплачувати працівникові заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.  

    Щодо відмінностей між укладанням типового трудового договору та контракту.

    Так, дія контракту завжди обмежена певним строком.

    Окрім основних  умов, контракт завжди містить додаткові зобов’язання сторін.

    При  його укладанні  між роботодавцем та найманим працівником мають бути прописані:

    часові терміни дії контракту, права, обов’язки та взаємна відповідальність сторін;

    оплата праці;

    умови організації роботи;

    підстави припинення та розірвання контракту тощо.     

    Відповідно до частини другої статті 23 Кодексу законів про працю України - «Строки трудового договору», - контракт укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавством.

    Порядок укладанні контрактів під час прийняття на роботу працівників на підприємство, в установу, організацію незалежно від форм власності, виду діяльності, галузевої приналежності, а також щодо громадян визначено Положенням про порядок укладання контрактів при прийнятті на роботу працівників, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1994 року за №170 -«Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» .

    Згідно із пунктом третім Положення, наймання осіб  на роботу шляхом укладання з ними контракту, може відбуватися у випадках, передбачених чинним законодавством.

    Контракт між сторонами укладається у письмовій формі і скріплюється підписами.

    Контракт набуває чинності з моменту його підписання, або з дати, визначеної  сторонами.

    Укладання контракту роботодавця  з особою, якій за медичними висновками запропонована робота протипоказана за станом здоровя, заборонено.


     

  • Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав

    Держпраці -  про підстави анулювання дозвільних документів

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує.

    Підставами для анулювання дозвільних документів є:

    заява роботодавця або уповноваженої ним особи про анулювання дозволу;

    припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

    виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

    повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

    виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

    створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл.

    Рішення про анулювання дозволу приймається органом, що його видав.


     

     

     

       
  • Діють інформаційно-консультативні пункти з охорони праці

    Діють інформаційно-консультативні пункти з охорони праці

    Роботу інформаційно-консультативних пунктів з охорони праці забезпечують фахівці відділу нагляду у сфері АПК та СКС Управління Держпраці у Чернівецькій області та фахівці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Чернівецькій області.

    Інформаційно - консультативні пункти з охорони праці діють при Чернівецькому міському відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Чернівецькій області, а також при структурних підрозділах Вижницького, Глибоцького, Кіцманського, Новоселицького, Сокирянського, Сторожинецького, Хотинського відділень.

    Від Управління Держпраці діяльність пунктів забезпечують начальник відділу АПК та СКС Микола Остапович, головні державні інспектори Дмитро Паламарчук, Іван Мохнатий, Ігор Пантело, Володимир Хіврич, Регіна Задоровська.

    Прийом відвідувачів здійснюється згідно з графіком.

    Діяльність Інформаційно-консультативних пунктів започатковано з метою наданні роботодавцям та застрахованим особам інформаційно-консультативних послуг з питань охорони праці.


     

     

  • Про роботу сектору з питань експертизи умов праці у першому півріччі 2019 року

    Про роботу сектору з питань експертизи умов праці у першому півріччі 2019 року

    Фахівцями  сектору з питань експертизи умов праці Управління Держпраці у Чернівецькій області  з початку  2019 року надано методично-консультативну допомогу та здійснено превентивні заходи з питань соціального захисту працівників, зайнятих на роботах з шкідливими та важкими умовами праці на 266 підприємствах.

    За результатами методично-консультативної та превентивної роботи підготовлено  46 довідок  з методичними рекомендаціями підприємствам з питань атестації робочих місць за умовами праці щодо права працівникам на пільги та компенсації (додаткові щорічні відпустки, доплати до посадового окладу, скорочена тривалість робочого тижня, спецхарчування), у тому числі, право на пенсію за віком на пільгових умовах.

    Фахівці сектору брали участь у підготовці та проведенні засідань Комісії при Головному управлінні Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області з питань призначення пенсій за віком на пільгових умовах, на яких розглянуто 108 заяв громадян.

    У 2019 році до сектору звернулися 118 осіб з питань пільгового пенсійного забезпечення, правильності проведення атестації робочих місць за умовами праці та надання пільг і компенсацій (додаткові щорічні відпустки, доплати до посадового окладу, скорочена тривалість робочого тижня, спецхарчування) за роботу у шкідливих та важких умовах праці.

    Усім заявникам за їхніми зверненнями підготовлено танадано кваліфіковані відповіді.  


     

     

     

  • Суб’єктам господарювання щодо організації виробничого процесу на підприємствах водопровідно - каналізаційного господарства

    Субєктам господарювання щодо організації виробничого процесу на підприємствах водопровідно - каналізаційного господарства

    Влітку зростають обсяги ремонтних, земляних і очисних робіт, робіт у колодязях, котлованах, траншеях, закритих просторах, що в свою чергу збільшує ймовірність настання нещасних випадків під час їх виконання.

    Загалом основними причинами виникнення нещасних випадків на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, за даними Державної служби України з питань праці, є: виконання робіт без оформлення нарядів-допусків; незабезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту та/або невикористання їх працівниками під час виконання ними робіт підвищеної небезпеки; незабезпечення працівників засобами контролю повітряного середовища;  низький рівень виробничої дисципліни, культури виробництва, безвідповідальність посадових осіб та безпечність виконавців робіт підвищеної небезпеки.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області нагадує суб’єктам господарювання основні вимоги щодо організації виробничого процесу на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства.

    Працівники, які виконують роботи з обслуговування споруд систем водопостачання та водовідведення, зобов’язані пройти відповідне навчання, перевірку знань  та інструктажі відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

    На всі професії і види робіт роботодавцем повинні бути розроблені інструкції з охорони праці.

    Під час виконання робіт  працівникам необхідно дотримуватися інструкцій з охорони праці та безпечного ведення робіт.

    Працівники мають бути забезпечені спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту.

    Роботи на виробничих об’єктах мають виконуватися бригадою, до складу якої має входити щонайменше по двоє осіб.                                                                

    Оскільки, роботи у  водопровідних та каналізаційних колодязях, колекторах, є газонебезпечними, то при їх виконанні необхідно дотримуватися наступних  вимог:

    на підприємствах має  бути розроблено інструкцію щодо виконання газонебезпечних робіт;

    до виконання газонебезпечних робіт допускаються особи віком не молодшим 18 років, котрі пройшли в установленому порядку медичний огляд, навчання, та перевірку знань;

    роботи виконуються з наряду-допуску та під керівництвом відповідального керівника;

    роботи  у колодязях, підземних  комунікаціях, резервуарах та інших спорудах  виконується бригадою у складі щонайменше трьох осіб.

    При цьому якщо один із працівників перебуває у закритому просторі, інші спостерігають за роботою та у разі потреби мають бути готовими надати допомогу.

    При цьому працівники мають бути належним чином забезпечені засобами індивідуального захисту. 

    Перед початком робіт з працівниками має бути проведено інструктаж з охорони праці та ретельно (за допомогою газосигналізатора) перевірено на загазованість робочий простір.


     

  • Готуються зміни до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

    Готуються зміни до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці

    Відповідний проект нормативно-правового акту розміщено на офіційному веб - порталі Міністерства соціальної політики України у рубриці «Проекти нормативно-правових актів».

    Проектом документа передбачається внесення змін до типового положення з метою спрощення процедури проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці;

    врегулювання процедури залучення до роботи комісій з перевірки знань з питань охорони праці представників профспілок, органів Держпраці, Фонду соціального страхування;

    врегулювання процедури визначення переліку питань (тестів) для перевірки знань з питань охорони праці;

    надання навчальним центрам та роботодавцям, що проводять навчання з питань охорони праці, можливості визначати форми та методи організації навчання та перевірки знань, мовиться у пояснювальній записці до проекту документа.

    Зміни до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці зумовлені численними зверненнями та скаргами від навчальних центрів щодо проблемних питань під час здійснення комісіями Держпраці перевірок  знань з питань охорони праці, які надходили до Міністерства соціальної політики України.

    Обговорення проекту документа триватиме до шостого вересня 2019 року.  


     

  • В регіонах продовжуються онлайн - прийоми громадян

    В регіонах продовжуються онлайн - прийоми громадян

    Наразі онлайн-прийом громадян фахівцями  Держпраці відбувся у Полтавській області.

    Представники підприємств отримали від фахівців Служби роз’яснення з питань законності проведення інспекційних відвідувань, організації технічного огляду устаткування підвищеної небезпеки та з’ясували необхідність отримання дозвільних документів.

    Головний бухгалтер приватного підприємства «Агора» Наталія Свиридюк звернулась до Держпраці за підтвердженням законності проведення інспекційного відвідування і запитом щодо того, якими нормативно-правовими актами керується Служба та її територіальні управління при здійсненні заходів контролю.

    Відповідав на запитання заступник директора департаменту з питань праці Держпраці Володимир Гончарук.

    Посадовець пояснив, що право на проведення заходів державного контролю з питань додержання законодавства про працю в цілому Держпраці та її територіальним органам надано ст. 259 КЗпП, щодо оплати праці –  ст. 35 ЗУ «Про оплату праці».

    За роз’ясненням фахівця, у зв’язку із відсутністю нормативного документу, який визначає порядок проведення заходів державного контролю з питань додержання законодавства про працю, інспекційні відвідування на сьогоднішній день проводяться:

    за зверненнями громадян (ст. 15 ЗУ «Про звернення громадян»);

    за зверненнями народних депутатів (ст. 16 ЗУ «Про статус народного депутата»);

    за зверненнями депутатів місцевих рад (ст. 13 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад);

    за рішенням судів (ст. 129 Конституції України);

    щодо виконання суб’єктом господарювання приписів.

    «Крім того, Управління в своїй діяльності також керується Конвенціями Міжнародної організації праці: «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі» від 1947 року та «Про інспекцію праці в сільському господарстві» від 1969 року. Вищезгадані Конвенції ратифіковано Україною і вони, згідно з Конституцією України і ЗУ «Про міжнародні договори України» мають перевагу над національним законодавством», - зазначив Володимир Гончарук.

    Володимир Гончарук нагадав і про те, що за результатами проведених заходів державного контролю інспектором праці вживаються заходи щодо притягнення суб’єкта господарювання та його посадових осіб та фінансових та адміністративних санкцій згідно із вимогами чинного законодавства (ч. 1-4, 7 ст. 41, ст. 41-2, 41-3, ч. 2 ст. 188-1, ст. 188-6  КУпАП, ст. 265 КЗпП).

    Щодо порядку складення матеріалів за результатами інспекційного відвідування, то інспектори праці керуються наказом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1338, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 12.12.2017 за № 1500/31368, яким затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

    Відтак, хоч форми затверджені зазначеним наказом і містять посилання на Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295, який втратив чинність, проте сам наказ Мінсоцполітики є чинним.

    Скористався можливістю отримати онлайн-консультацію заступник генерального директора з охорони праці комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтававодоканал» Сергій Циб.  Заступника керівника цікавило уточнення щодо того, які заходи безпеки потрібно передбачити під час організації технічного огляду прохідного каналу системи водовідведення.

    Роз’яснення надав Володимир Литвинов – начальник відділу нагляду у будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв’язку департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці.

    Посадовець наголосив на тому, що технічний огляд ділянки каналізаційній мережі (прохідного каналу системи водовідведення) слід проводити тільки після попередньої підготовки, яка забезпечує безпеку праці під час виконання відповідних робіт.

    Саме для цього відповідальним за виконання робіт, який призначається наказом керівника підприємства, розробляються інструкції з охорони праці під час виконання цих робіт.

    Нагадав посадовець і про те, що інструкція повинна бути конкретною, не містити зайвої інформації, але за необхідності її можна доповнити й іншими розділами, хоча згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці інструкції повинні містити такі розділи:

    загальні положення;

    вимоги безпеки перед початком роботи;

    вимоги безпеки під час виконання роботи;

    вимоги безпеки після закінчення роботи;

    вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

    Володимир Литвинов зауважив: «Розробнику інструкцій необхідно більш відповідально ставитися до своєї роботи і не лише додавати інформацію (довжина, висота і глибина залягання прохідного каналу тощо), а й перечитувати рекомендоване, щоб зайвими відомостями не перевантажувати працівника. Але при цьому необхідно обов’язково враховувати усі ризики, з якими можуть стикнутися працівники під час виконання робіт. Крім того, досягнення кінцевої цілі може бути організовано у декілька етапів за потребою. Усі небезпечні місця  повинні  мати  захисні  огородження, а працівники – забезпечені спецодягом, взуттям та засобами індивідуального захисту. Безумовно, якщо виконувати всі організаційні та технічні заходи, передбачені «Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України» та вимоги безпеки інших нормативних актів з охорони праці, можливо уникнути нещасних випадків».

    Володимир Литвинов надав відповідь ще на одне запитання, з яким до Держпраці звернувся заступник директора з охорони праці ТОВ «Будівельна компанія «Комбінат виробничих підприємств» Олег Дєдєнєв.

    Заявника цікавила необхідність отримання дозволу Держпраці на експлуатацію газобалонного обладнання транспорту, як пропаном, так і метаном.

    За роз’ясненням фахівця, отримувати дозвіл Держпраці на експлуатацію автомобільного транспорту обладнаного газовими балонами, що є ємностями для газового моторного палива не потрібно.

    Володимир Литвинов нагадав, що перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки на  експлуатацію (застосування) яких потрібно отримати відповідний дозвіл Держпраці визначений Додатком 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки який затверджений постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1107.

    Відповідно останньої редакції від 10.04.2019, Дозвіл потрібно отримувати у разі експлуатації трубопроводів пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою нагріву вище ніж 110 °C, посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, крім автомобільних газових балонів, що є ємностями для газового моторного палива.

    На завершення онлайн-прийому фахівці порекомендували представникам піднаглядних суб’єктів господарювання, не вагаючись, звертатись за допомогою та роз’ясненнями до Держпраці України та її територіальних органів, які завжди готові допомогти у створені безпечних умов праці на підприємствах та дотриманні законодавства про працю.

    Довідково: у Чернівецькій області онлайн - прийом громадян заплановано на  четверте грудня 2019 року.

    Спілкування буковинців з очільниками Держпраці відбудеться у приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області , яке розташовується за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена,3.

    Про свою участь в онлайн - прийомі громадяни  мають повідомити заздалегідь до Управління Держпраці у Чернівецькій області.


     

     

  • Роботодавців Сокирянщини поінформовано щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю

    Роботодавців Сокирянщини поінформовано щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю

    Упродовж робочого тижня головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Алла Попович у складі робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створеної при Сокирянській районній державній адміністрації,  здійснювала відвідування суб’єктів господарювання  районного центру та Сокирянського району, зокрема, сіл Романківці, Вашківці, Грубно.

    Відвідування здійснювалися  з метою інформування роботодавців та працівників щодо найбільш ефективних способів дотримання законодавства про працю.

    Особливу увагу фахівець територіального органу Державної служби України з питань праці  приділила інформуванню підприємців щодо оформлення належним чином трудових відносин.

    Алла Попович роз’яснила роботодавцям  нюанси оформлення трудових взаємовідносин, зокрема,   за цивільно-правовими угодами. Наголошено насамперед на тому, в яких випадках укладається трудовий договір, а в яких випадках допускаються цивільно-правові відносини.

    «Субєкт господарювання  зобов’язаний пам’ятати: цивільно-правовий договір застосовується для реалізації разових робіт. Якщо ж робота, або надання послуги, яку виконує інша сторона договору, тобто, працівник,  має системний характер (робота виконується постійно, працівник постійно перебуває на своєму робочому місці, повний робочий день, отримує відповідну оплату  праці), то роботодавець у цьому випадку злісно  порушує чинне законодавство про працю, зокрема статтю  21 - «Трудовий договір» та статтю  24  - «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України. Відповідно  до роботодавця будуть застосовані штрафні санкції у сумі 30 мінімальних заробітних плат - 125 190 гривень за кожного працівника», - підкреслила головний державний інспектор Держпраці.

    Під час відвідувань робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення суб’єктам  господарювання надавалася актуальна інформація щодо оплати праці працівників.

    Акцентувалося на обов’язковості нарахувань не нижче мінімальної заробітної плати, її індексації, додаткової оплати праці працівників у понаднормовий час, за роботу у неробочі, святкові та вихідні дні і таке інше.

    За результатами проведеної роботи роботодавцям рекомендували вжити  всіх дієвих заходів  з метою додержання  чинного трудового законодавства.  


     

       

  • Триває робота над проектом нового Трудового кодексу

    Триває робота над проектом нового Трудового кодексу

    Необхідність осучаснення трудового законодавства зумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею.

    Крім того, сучасна система принципів трудового права, не цілком відповідає потребам часу, меті і завданням незалежної України.

    У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій.

    Нові ризики та виклики (насамперед, кризові явища в економіці) вимагають запровадження нестандартних підходів у реалізації трудових прав та трудових відносин.

    І тому ми намагаємося побудувати нову соціально-економічну стратегію розвитку нашої країни, - йдеться на офіційному веб – порталі Міністерства соціальної політики України.

    20 травня 2015 року народними депутатами України в порядку права законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

    Відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при Комітеті створено робочу групу з доопрацювання проекту Трудового кодексу до другого читання до якої включено, зокрема представників сторін соціального діалогу та Міністерства соціальної політики.

    Зазначеною робочою групою було проведено майже 40 засідань, на яких опрацьовувалися питання удосконалення положень законопроекту № 1658, розглянуто та прийнято рішення з більш, ніж 1700 пропозицій. В той же час ці пропозиції спрямовані, в першу чергу, на підвищення соціального захисту працівника.

    Окрему увагу вищезазначеної робочої групи було присвячено аналізу 59 технічних зауважень до законопроекту, наданих Міжнародною організацією праці (далі-МОП).

    Основоположні принципи, на яких базується правове регулювання трудових відносин, відзначені в рекомендаціях МОП, в повному обсязі були враховані при доопрацюванні законопроекту.

    У підсумку зазначений проект Трудового кодексу України визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

    Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація і уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту є характерною особливістю законопроекту.

    Загалом, місія нового Трудового кодексу полягає не у посиленні регулювання трудових відносин, а у полегшенні цього процесу та спрощенні процесів наймання і використання трудових ресурсів.

    Він покликаний деталізувати нові правила гри, тобто відносини між роботодавцем та найманим працівником, а також посилити роль інституційних механізмів, таких як соціальне партнерство.

    Трудовий кодекс однозначно зробить ринок праці більш гнучким та адаптованим до сучасних викликів, зокрема інтеграційних прагнень  національного ринку праці у європейський, подолання економічних проблем, проведення ефективних структурних реформ та вихід на траєкторію сталого розвитку.

    На сьогодні для України є стратегічним документом Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

    Отже, і ринок праці потребує оновлення з урахування європейських прагнень та соціальних стандартів, зокрема Європейської соціальної хартії (переглянутої), що частково ратифікована Верховною Радою України у 2006 році.

    Слід застерегти. Не треба очікувати, що відразу після прийняття Трудового кодексу на ринку праці вирішаться всі накопичені за роки проблеми. Внесок Трудового кодексу у розвиток ринку праці буде відчутний не одразу, адже всім учасникам на цьому ринку треба буде також адаптуватись до оновлених правил гри.

    Отже, вплив прийняття Трудового кодексу на ринок праці буде, ймовірніше, опосередкованим, спрямованим на якісні параметри цього ринку, хоча результатом такого впливу у перспективі буде поступове збалансування попиту та пропозиції робочої сили.

    Слід зазначити, що ця редакція проекту Трудового кодексу України містить низку новацій, які матимуть позитивний вплив в питаннях регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником.  

    Так, зокрема зазначеним проектом Трудового кодексу України:

    передбачається забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що усі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню;

    визначається понятійний апарат трудового законодавства;  

    передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі;

    регламентується питання виконання заступником керівника  обов’язків керівника в тому числі і за умови, що посада керівника стала вакантною;

    регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи у якій він працює;

    регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);

    врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників;  

    визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;

    визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;

    визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця ‑ фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

    передбачається збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів;

    регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;

    встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю;

    встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця і таке інше.

    Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором з метою їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі.

    У той же час, наголошується на тому, що перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами)  або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

    Новий Трудовий кодекс врегульовує сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства з урахуванням вимог, визначених конвенціями МОП № 129 та 81.

    Окремо наголошуємо на тому, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.

    Віднині будуть чітко визначені завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки.

    Органи державного контролю будуть здійснювати облік підконтрольних їм об’єктів та збиратимуть інформацію про дотримання роботодавцями трудового законодавства.

    Необхідно зазначити, що цей перелік новел не є вичерпним.

    Звертаємо увагу, що діючим Кодексом законів про працю України механізми вирішення порушених питань за великим рахунком відсутні.

    Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Тому і не виконується більшістю роботодавців. Дієві механізми впливу на таких роботодавців майже відсутні. Тому це не задовольняє в першу чергу працівників та їх представників - профспілки, а також потенційних інвесторів (роботодавців), які цінують свій імідж соціально відповідального бізнесу.

    Слід зазначити, що роботу з удосконалення положень зазначеного законопроекту було завершено в квітні 2017 року. Проте зазначений законопроект досі не був розглянутий, що унеможливлює запровадити осучаснення трудового законодавства.

    Разом з тим, враховуючи актуальність порушеного питання Мінсоцполітики продовжуватиме співпрацювати з зацікавленими сторонами задля позитивного вирішення питання прийняття Трудового кодексу європейського зразка.

    analit8@mlsp.gov.ua - електронна  пошта для надання пропозицій щодо опрацювання та врахування в роботі, спрямованій на зміни до трудового законодавства.


     

  • Індексація заробітної плати - обов’язкова умова для роботодавця

    Індексація заробітної плати - обов’язкова умова для роботодавця

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує:

    стаття 94 Кодексу законів про працю України - «Заробітна плата» - регламентує, що заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

    Розмір заробітної плати залежить від складності  та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.   

    Згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України, а саме частиною шостою,  заробітна плата підлягає індексації. 

    Обовязковість проведення індексації визначено Законом України «Про індексацію трудових доходів населення».

    Умови та деталі проведення індексації визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України за №1078 від 17.07.2003 року.

    Індексацію заробітної плати зобов’язані проводити усі роботодавці незалежно від форм власності і господарювання, а також фізичні  особи, які використовують  працю найманих працівників.

    Індексація - складова заробітної плати у частині додаткової заробітної плати та є однією  з основних державних гарантій щодо належної оплати праці працівників.

    Слід підкреслити, що заробітна плата індексується у межах прожиткового мінімуму. Це означає, що індексується не всі заробітна платня працівника, а тільки та частина, яка не перевищує прожитковий мінімум для працездатних громадян.

    Частина заробітної плати, яка перевищує суму прожиткового мінімуму, індексації не підлягає.

    Невиплата індексації заробітної плати - грубе порушення законодавства про працю, за яке роботодавець несе відповідальність, а працівник вправі звернутися до судової інстанції з відповідним позовом  про стягнення належної суми індексації.


     

     

  • На підприємстві «Чернівціавтотранс» обговорено реалізацію заходів, спрямованих на поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці

    На підприємстві «Чернівціавтотранс» обговорено реалізацію заходів, спрямованих на поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці

    Фахівці Управління Держпраці у Чернівецькій області, зокрема, начальник відділу в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Микола Остапович та головний державний інспектор відділу Володимир Хіврич провели розширену робочу зустріч на ТОВ «Чернівціавтотранс».

    Субєкт господарювання спеціалізується на допоміжному обслуговуванні  наземного транспорту, а також на технічному обслуговуванні та ремонту автотранспортних засобів.

    Від підприємства участь у робочій зустрічі  взяли директор Олександр Кривохижий, провідний інженер з охорони праці Віктор Перепелиця, керівники виробничих підрозділів.

    Під час робочого спілкування обговорено низку питань, зокрема, стан охорони праці та промислової безпеки на підприємстві, реалізацію профілактичних заходів , спрямованих  на запобігання нещасним випадкам на виробництві, новації чинного законодавства з охорони праці.

    Фахівці територіального органу Державної служби України з питань праці акцентували учасникам зустрічі на тому, що з метою попередження  виникнення нещасних випадків, які стаються на виробництві, суб’єкти господарської діяльності зобов’язані забезпечити  повне виконання Закону України «Про охорону праці».

    Підкреслено, що посадові особи підприємства зобов’язані забезпечити належне проходження технологічного процесу, трудову та виробничу дисципліну, у тому числі, виконання посадових обов’язків працівниками, виконання ними інструкцій з охорони праці, дотримання вимог безпеки під час експлуатації обладнання, машин, механізмів, наявність відповідних дозвільних документів на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки.

    Субєкту господарювання підкреслено на необхідності проходження працівниками відповідного навчання з питань охорони праці.

    «Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникам під час прийняття на роботу, чи в процесі виконання трудових обов’язків інструктажі, навчання з охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків на виробництві, - підкреслив у своєму виступі начальник  відділу нагляду в АПК та СКС Микола Остапович. - Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою, або там, де є потреба  у професійними доборі, повинні щороку  проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Такими є норми чинного законодавства, а саме Закону України «Про охорону праці».  

    Під час засідання присутнім також детально роз’яснено чинну нині редакцію Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, ухвалений Постановою Кабінету Міністрів України за №337 від 17.04.2019 року та розтлумачено деталі нововведень.


     

     

  • Переважна більшість звернень заявників - з питань додержання законодавства про працю

    Переважна більшість звернень заявників - з питань додержання законодавства про працю

    Станом на початок липня 2019 року до Управління  Держпраці у Чернівецькій області від заявників  надійшло 139 письмових звернень.

    Із них 136 письмових звернень - з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, три звернення - з питань охорони праці.

    Про це повідомила головний спеціаліст звернень громадян та доступу до публічної інформації Управління Держпраці у Чернівецькій області Валентина Сіманюк.

    Із загальної кількості звернень, з Урядової гарячої лінії надійшло 34 звернення, особисто громадянами направлено 32 звернення, отримано від громадян поштою - 44, від інших установ, організацій -29.

    Заявники порушували питання недотримання трудового законодавства, зокрема невиплати заборгованої заробітної плати, не нарахування та невиплати індексації та компенсації, правомірності укладання трудових угод, незаконного звільнення з роботи, невидачі трудових книжок при звільненні, трудові та соціальні гарантії мобілізованих військовослужбовців  тощо.


     

  • Неофіційна праця: ризики для працівників і роботодавців

    Неофіційна праця: ризики для працівників і роботодавців

    Одним з пріоритетних напрямів діяльності Державної служби України з питань праці та її територіального органу - Управління Держпраці у Чернівецькій області -  є запобігання використанню незадекларованої праці.

    Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на економічний розвиток громади, фінансовий рівень забезпечення громадян.

    Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, котрі забезпечують виконання взятих на себе зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

    Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

    Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

    економічна діяльність без державної реєстрації;

    наймана праця без оформлення трудових відносин;

    приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;

    маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільно - правові відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

    У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

    Належним чином оформлені трудові відносини  можуть вважатися лише ті, коли роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок.

    Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе

    гарантованого державою розміру заробітної плати;

    виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо;

    виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

    допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу;

    соціального страхування.

    До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії.

    Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

    Роботодавець, котрий не оформляє офіційно працівників, провокує безвідповідальне ставлення їх до роботи, ухиляння від поставлених завдань , неетичну поведінку і таке інше.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  наголошує: лише  офіційно працевлаштований громадянин має гарантоване чинним законодавством  право на гідні, здорові  і безпечні умови праці.


     

     

  • Очільник Держпраці відвідав з робочим візитом Державну інспекцію з питань праці Литовської Республіки

    Очільник Держпраці відвідав з робочим візитом Державну інспекцію з питань праці Литовської Республіки

    Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега та начальник Управління Держпраці у Волинській області Ростислав Стасько днями перебували у Литовській Республіці з робочим візитом.

    Державна служба України з питань праці багато років співпрацює з литовськими колегами і вже неодноразово мала можливість переймати їх досвід та практичні знання.

    Цього разу українська делегація відвідала регіональне відділення Інспекції праці у місті Клайпеда. Сторони обговорили організацію діяльності регіональних відділень, питання контролю за додержанням законодавства про працю та діяльність комісій з трудових спорів.

    Литовські колеги поділилися кращими практиками у галузі охорони праці.

    Українська делегація відвідала клайпедські компанії, які мають високу культуру безпеки праці. На плавучому сховищі зрідженого природного газу та суднобудівному заводі здійснюють не лише обов’язкові, але й додаткові заходи з охорони праці працівників.

    В одній з таких компаній Клайпеди працюють і українці. Наші громадяни підтвердили гідні умови праці на суднобудівному заводі. Проте зазначили, що із задоволенням повернулися б на батьківщину, якби в Україні відновили суднобудівну галузь, створили гідні умови праці та платили достойну зарплату.


     

     

  • «Лише повне виконання законодавства про охорону праці унеможливить настання нещасних випадків на виробництві» - фахівці Держпраці привітали учасників обласних змагань вальників лісу

    «Лише повне виконання законодавства про охорону праці унеможливить настання нещасних випадків на виробництві» - фахівці Держпраці привітали  учасників обласних змагань вальників лісу  

    Традиційні змагання вальників лісу відбулися на базі Берегометського лісомисливського  господарство  Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства.

    Учасників змагань привітали представники територіального органу Державної служби України з питань праці, зокрема, начальник Управління Держпраці Іван Луцак.

    Відбулося це під час урочистої церемонії відкриття.  

    У своєму вітальному слові Іван Луцак наголосив на високій фаховості працівників лісової галузі краю, активній співпраці між Управлінням Держпраці та Чернівецьким обласним управлінням лісового та мисливського господарства та на результатах  проведених спільних заходів - розширених робочих нарадах, семінарів - навчань  і таке інше.

    «Проте лісосічна галузь залишається, на жаль, однією із найбільш травмонебезпечних в регіоні за підсумками останніх років, - підкреслив  під час відкриття змагань начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області Іван Луцак. - Найбільш травмонебезпечною у лісовій галузі залишається професія  лісоруба, адже більшість нещасних випадків стаються  саме при виконанні лісосічних робіт. Слід відзначити той факт, що серед травмованих осіб  питому частину складають  працівники зі значним терміном стажу роботи - від 15 до 30 років. Маю нагоду відзначити той факт, що лише   повне виконання законодавства про промислову  безпеку, охорону та гігієну праці унеможливить настання нещасних випадків на виробництві».

    Загалом участь у змаганнях взяли 13 команд.

    Прикметно, що розпочалися вони зі вступного інструктажу з охорони праці. Провів інструктаж  викладач Сторожинецького лісового коледжу, багаторазовий призер обласних, всеукраїнських та міжнародних змагань вальників лісу Віталій Слюсарчук.

    Змагання включали п’ять етапів, зокрема, звалювання дерева, заміну пильного ланцюга, точне розкрижування колоди, розкрижування комбінованим різом, відокремлення гілок.

    При оцінюванні результатів, судді враховували точність виконання завдань, швидкість, а також звертали увагу на неухильне дотримання норм техніки безпеки.

    Організатори, зокрема, зазначили, що конкурсні етапи - це завдання, які лісоруб виконує щодня. А самі відкриті змагання сприяють популяризації професій лісової галузі.

    Переможцями стали: Юрій Червоняк (ДП «Сторожинецьке ЛГ»), котрий здобув перше місце, набравши понад 600 балів.

    Друге місце посів Костянтин Жолован (ДП «Берегометське ЛМГ»). Третє -  Ілля Калинчук (ДП «Вижницький держспецлісгосп АПК»).

    Усіх переможців відзначено грамотами та цінними подарунками.


     

     

  • Засідання наглядової ради Проекту ЄС -МОП: «Проект - своєчасний та потрібний інструмент сприяння реформам у сфері праці»

    Засідання наглядової ради Проекту ЄС -МОП: «Проект - своєчасний та потрібний інструмент сприяння реформам у сфері праці»   

    У Міністерстві соціальної політики України відбулося засідання Наглядової ради Проекту ЄС-МОП „Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці”.

    Участь у ньому взяли представники Мінсоцполітики, Державної служби України з питань праці, представники Сторони роботодавців, профспілок, експерти Європейського Союзу та Міжнародної організації праці, повідомляється на сайті Міністерства соціальної політики України.

    Відкриваючи захід, Голова Наглядової ради Проекту, перший заступник Міністра соціальної політики Ольга Крентовська зазначила про те, що Проект є своєчасним та потрібним інструментом сприяння реформам в сфері праці.

    У рамках реалізації документа підготовлено належну аналітичну базу та практичні рекомендації для розробки низки проектів нормативних актів щодо подолання незадекларованої праці в Україні та імплементації міжнародних та європейських норм до національного законодавства.

    Під час заходу сторони обговорили проект Плану дій із подолання незадекларованої праці та перспективи його схвалення Урядом, заслухали інформацію про хід роботи з підготовки проекту закону щодо імплементації європейських директив у сфері безпеки та здоров’я працівників на робочому місці.

    Також було проаналізовано стан реалізації Проекту за січень-липень 2019 року та схвалено завдання на серпень-грудень 2019 року.

    У ході засідання члени Наглядової ради ознайомились з успішними практиками діяльності інспекції праці в Португалії та підтримали доцільність їх імплементації в Україні; обговорили подальше проведення тренінгів для інспекторів праці з технік комунікацій задля більш ефективного виявлення і подолання незадекларованої праці; ознайомились з концепцією інформаційної компанії щодо протидії незадекларованій праці, реалізація якої запланована в рамках Проекту.

    Наступне засідання планується провести у листопаді 2019 року.


     

     

  • Зарплати буковинців перевищили рівень мінімальної у два рази

    Зарплати буковинців перевищили рівень мінімальної у два рази

    Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ, організацій  Чернівецької області у червні нинішнього, 2019, року склала 8 690 гривень.

    Це у понад два рази вище рівня мінімальної заробітної плати  та на 11% вище рівня оплати праці, зафіксованої у травні нинішнього року.

    Про це повідомляє Головне управління статистики у Чернівецькій області.

    До видів економічної діяльності з найвищим рівнем оплати праці належать: державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування (12 800 гривень), серед промислових видів діяльності - видобувна промисловість і розробка кар’єрів (12 940 гривень).

    Найнижчий рівень заробітної плати спостерігався на підприємствах з тимчасового розміщування й організації харчування (4 544 гривні), серед промислових видів діяльності - на підприємствах з водопостачання, каналізації, поводження з відходами (7 474 гривні).


     

  • Держпраці - про право працівника на відкликання своєї заяви на звільнення

    Держпраці - про право працівника на відкликання своєї заяви на звільнення

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує:

    трудовий договір між працівником та роботодавцем може бути припинено лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

    Загальні підстави звільнення працівників передбачені статтею 36 Кодексу законів про працю України - «Підстави припинення трудового договору» .

    Згідно з вимогами статті 38 Кодексу законів про працю України - «Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника», громадянин  має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

    Якщо заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу з обєктивних причин, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у термін, про який просить працівник.

    Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

    Звільнення за власним бажанням є розірванням трудового договору з ініціативи працівника.

    Працівник, який попередив власника, або уповноважений ним орган про розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, вправі до закінчення строку попередження відкликати свою заяву  і звільнення у цьому випадку не проводиться, якщо на його місце не запрошена особа в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації згідно з частиною 4 статті 24 Кодексу законів про працю України

    Якщо після закінчення строку попередження трудовий договір не був розірваний і працівник не наполягає на звільненні, дія трудового договору вважається продовженою.


     

     

  • Обговорено стан погашення заборгованості із заробітної плати

    Відбулося засідання комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати

    Заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Валентина Панчишина взяла участь у роботі  засідання обласної комісії з питань погашення заборгованості із заробітної плати (грошового забезпечення), пенсій, стипендій та інших соціальних виплат.

    Ключове питанням порядку денного  зібрання  - про стан погашення заборгованості із виплати заробітної плати на комунальних підприємствах області та своєчасної виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ.

    У ході засідання, зокрема, підкреслено, що з початку року  регіон посідає одне із чільних місць серед інших областей держави, де зберігається найнижчий показник заборгованості із виплати заробітної плати.

    Так, згідно зі статистичними даними, загальна сума заборгованості із виплати заробітної плати станом на початок липня становила суму у 1 536,4 тисячі гривень.

    Питання дотримання законодавства про працю у частині належної виплати заробітної плати та погашення заборгованості є одним із пріоритетних напрямів роботи Управління Держпраці у Чернівецькій області.

    З початку року головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів територіального органу Державної служби України з питань праці здійснено низку інспекційних відвідувань на підприємствах - боржниках.

    За результатами перевірок керівникам даних підприємств видано приписи на усунення  порушень, застосовано штрафні санкції.

    На виконання приписів, виданих фахівцями Держпраці, за п’ять місяців роботодавцями погашено заборгованість із заробітної плати перед 71 працівником на суму у понад 370 тисяч гривень.


     

        

Ми на YouTube

Важливо