UP

Статті

Фільтр
  • Інспекторам праці ОМС наголошено на необхідності активізувати у громадах інформаційно - роз’яснювальну роботу серед роботодавців

    Інспекторам праці ОМС наголошено на необхідності активізувати у громадах інформаційно - роз’яснювальну роботу серед роботодавців

    Управлінням Держпраці у Чернівецькій області організовано черговий семінар - навчання для інспекторів праці та посадових осіб, котрі виконують обов’язки інспекторів праці міських рад  міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад.

    Як зауважила на початку роботи семінару заступник начальника територіального органу Державної служби України з питань праці  Галина Кушнір, в області створено 33 обєднані громади, в яких працюють 27 інспекторів праці.   

    «Від результатів роботи фахівців залежить, у тому числі, наповнення бюджету, а  відповідно  добробут у громадах. Наголошую на тому, що інспектор праці не має залишити поза своєю професійною увагою жодного суб’єкта господарювання, що працює чи тільки розпочав свою виробничу діяльність. Кожен роботодавець повинен усвідомлювати неприпустимість використання не задекларованої праці й знати про фінансову відповідальність  у тому  разі, якщо він допустить до роботи неоформлених працівників», - зазначила Галина Кушнір.

    Під час виступу посадовець Держпраці наголосила на необхідності активізації роботи з питань саме легалізації зайнятості, адже наразі в регіоні відбуватиметься пожвавлення на ринку праці, зокрема, у сільськогосподарському секторі, будівельній галузі.       

    Під час семінару загалом  обговорено  здійснення контрольних заходів з питань не задекларованої праці, своєчасності виплати заробітної плати, мінімальних  гарантій в оплаті  праці та проведення в установленому порядку комплексних заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості та доходів населення відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року за №649 - р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення».

    Виокремлено позитивні показники в роботі окремих інспекторів праці в громадах.

    Так, Галина Кушнір підкреслила, що за два місяці нинішнього, 2019, року за результатами роботи інспекторів праці органів місцевого самоврядування роботодавці уклали з працівниками 221 трудову угоду.

    Активну участь у роботі семінару -  навчанні взяли також начальник управління - начальник відділу виконання бюджету та бюджетно - фінансової звітності фінансово - економічного управління Головного управління Пенсійного фонду України Майя Філіпець та виконуюча обов’язки начальника відділу контрольно - перевірочної роботи юридичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області Оксана Шинкар.

    Під час заходу провідному спеціалісту відділу соціального захисту населення виконавчого комітету Новоселицької міської ради Октавіяну Іоніцою було вручено відповідне посвідчення інспектора праці.  


     

     

  • Представники Держпраці взяли участь в обговорені проекту Антикорупційної програми

    Представники Держпраці взяли участь в обговорені проекту Антикорупційної програми

    Завідувач сектору документального забезпечення та контролю Управління Держпраці у Чернівецькій області  Анна Козловська та головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції Яна Яковчук днями взяли участь у роботі круглого столу  щодо обговорення проекту Антикорупційної програми Чернівецької обласної державної адміністрації на 2019 - 2021 роки.

    Організатори заходу - Чернівецька обласна державна адміністрація та Чернівецький регіональний центр перепідготовки та підвищення кваліфікацій  працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ, організацій.

    Під час роботи зібрання обговорювалася низка питань, зокрема, протидія проявам корупції як умова побудови демократичного суспільства в Україні; засади загальної відомчої політики щодо запобігання та протидії корупції та заходи з їх реалізації, визначені проектом Антикорупційної програми Чернівецької ОДА на 2019 -2021 роки; корупційні ризики  у діяльності відомств, а також причини  та способи їх мінімізації.

    Модераторами круглого столу виступили фахівці Чернівецького  центру перепідготовки та підвищення кваліфікації.

    Учасниками форуму стали фахівці з питань запобігання та виявлення корупції територіальних органів державних відомств, представники відповідних структур виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, науковці провідних вищих навчальних закладів, члени громадських організацій області.

    Під час роботи зібрання вироблено та опрацьовано низку конструктивних пропозицій.   


     

  • Увага! Для виконання робіт підвищеної небезпеки суб’єкти господарювання можуть залучати лише тих підрядників, котрі мають на це відповідний дозвіл

    Увага! Для виконання робіт підвищеної небезпеки суб’єкти господарювання можуть залучати лише тих підрядників, котрі мають на це відповідний дозвіл 

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує: відповідно до частини третьої статті 837 Цивільного кодексу України для виконання окремих видів  робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник)  зобов’язаний одержати спеціальний дозвіл.

    Згідно із частиною третьою статті 21 Закону України «Про охорону праці», роботодавець  повинен одержати  дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки  та на експлуатацію (застосування)  машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл).

    Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, анулюванні дозволів визначає Порядок видачі  дозволів на виконання  робіт підвищеної небезпеки  та на експлуатацію (застосування)  машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету міністрів України від 26.10.2011 р. за №1107 (далі - Порядок №1107).

    Виконання робіт підвищеної небезпеки може відбуватися на підставі договору  підряду лише тим підрядником, який має відповідний дозвіл, одержаний згідно з Порядком №1107.

    Залучення суб’єктами господарювання для виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі цивільно-правових договорів, фізичних осіб, які не є суб’єктами одержання відповідного дозволу , є порушенням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку.

    Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 року №826 затверджено уніфіковану форму акта перевірки  суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта), у розділі ІV якого наведено перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

    Факти залучення суб’єктами господарювання для виконання робіт підвищеної небезпеки, на підставі цивільно-правових договорів, фізичних осіб, які не є суб’єктами одержання відповідного дозволу , належать  до порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, визначених пунктом 2.5 розділу  ІV уніфікованої форми Акта перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта), а саме: до порушень вимог правил безпеки, інструкцій з безпечного ведення робіт, будівельних норм і правил, правил технічної експлуатації, інших галузевих норм і правил, технологій.


     

  • Управління Держпраці інформує: в яких випадках роботодавець має укладати з працівником трудовий договір, а в яких - цивільно-правовий

    Управління Держпраці інформує: в яких випадках роботодавець має укладати з працівником  трудовий договір, а в яких -  цивільно-правовий

    Управління Держпраці у Чернівецькій області надає детальне роз’яснення для суб’єктів  господарювання  та працівників щодо того, в яких випадках укладається трудовий договір, а в яких випадках допускаються цивільно-правові відносини.

    Що необхідно знати  при укладення трудових договорів

    Трудовий договір, сторонами якого є суб’єкт господарювання і найманий працівник  укладається відповідно до Кодексу законів про працю.

    При укладенні трудового договору, працівник зобов’язується виконувати роботу згідно кваліфікації та функціональних посадових обов’язків.

    Працівник зобов’язується дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. 

    При оформленні на роботу, працівник подає заяву, роботодавець видає наказ про прийнятті працівника на роботу.

    Запис про прийом працівника на роботу вноситься до його трудової книжки.

     У трудовому  договорі зазначається посада, сума зарплати, дата початку виконання робіт. 

    Розмір оплати праці не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. Зарплата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць.

    Укладення трудового договору  - запорука соціальних гарантій для працівника, зокрема, оплати у разі настання непрацездатності,  допомоги з безробіття, відпускних.

    Що необхідно знати при укладення  договорів цивільно – правового характеру

    Цивільно-правові відносини між працівником та суб’єктом господарювання регламентовані Цивільним кодексом України.

    У разі укладення такого виду правовідносин, працівник зобов’язується  виконати певну роботу, або надати послугу, а роботодавець – оплатити її.

    Сторони укладають письмовий договір. Предметом договору є кінцевий результат, або послуга.

    За виконання роботи або надання послуги виконавець отримує винагороду. Розмір винагороди визначено договором, він не залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

    Термін оплати зазначено у договорі.

    Соціальні трудові гарантій на працівника при  укладанні цивільно-правових договорів не розповсюджуються. Гарантій надаються лише у випадку , якщо виконавець самостійно здійснює відрахування до соціальних фондів.

    Найактуальніше при укладенні цивільно-правового договору

    При укладенні цивільно-правової угоди  роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівникові  належні та безпечні умови праці.

    Працівник, котрий погоджується виконувати роботу чи надавати послугу згідно з умовами цивільно-правового договору, самостійно організовує процес роботи, її виконання та забезпечує результат.

    У разі укладання цивільно-правової угоди, працівник позбавляється соціальних та трудових гарантій. Зокрема, державного соціального страхування у разі настання нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання, виплат з безробіття, лікарняних, відпускних та інших видів доплат. 

    У яких випадках  цивільно-правові відносини стають порушенням трудового законодавства 

    Цивільно – правовий договір  суб’єкт господарювання вправі укладати лише для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результату праці.

    У разі досягнення мети  договір вважається виконаним. Дія договору припиняється.  

    Тобто, цивільно-правовий договір застосовується для реалізації визначених (найчастіше) разових робіт.

    Якщо ж робота, або надання послуги, яку виконує інша сторона договору, тобто, працівник,  має системний характер (робота виконується постійно, працівник постійно перебуває на своєму робочому місці, повний робочий день, отримує відповідну оплату  праці), то роботодавець у цьому випадку злісно  порушує чинне законодавство про працю, зокрема статтю  21 – «Трудовий договір» та статтю  24  - «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України.

    А саме: роботодавець здійснює фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника  на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

    За  це порушення трудового законодавства на роботодавця накладається фінансова санкція у розмірі 30 мінімальних заробітних плат - 125 190 гривень.


     

  • На будівельному майданчику у Чернівцях знову виявлено не задекларовану зайнятість

    На будівельному майданчику у Чернівцях  знову виявлено не задекларовану зайнятість

    В Управлінні Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову про притягнення до фінансової відповідальності суб’єкта господарювання будівельної галузі (підприємство здійснює виробничу діяльність у Чернівцях, зареєстровано в Івано-Франківську) за використання праці неоформлених працівників.  

    Інспекційне відвідування проводилось інспекторами праці Управління Держпраці на підставі матеріалів територіального органу Державної фіскальної служби України.

    Під час перевірки інспекторами праці встановлено, що на одному із будівельних майданчиків обласного центру  перед початком трудової діяльності семеро працівників проходили стажування (на посадах кранівник, водій,  муляр, машиніст-екскаваторник) без оформлення трудових відносин.

    Інспектори  зафіксували факт допуску до роботи працівників без укладення із ними (з боку роботодавця) відповідних трудових договорів та не повідомлення про їхнє працевлаштування Державну фіскальну службу.

    Цим самим роботодавець порушив чинне трудове законодавство, а саме статтю 24  Кодексу законів про працю України - «Укладення трудового договору».

    Саме цією законодавчою нормою зазначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску  на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

    Оскільки, за  фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати роботодавцем заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків накладається штрафна санкція у розмірі 125 190 гривень щодо кожного працівника, то у даному випадку суб’єкту господарювання доведеться заплатити  штраф у розмірі  876 330   гривень (вісімсот сімдесят шість тисяч триста тридцять гривень).


     

  • Пам’ятка роботодавцям щодо правової відповідальності за використання не задекларованої праці

    Памятка роботодавцям щодо правової відповідальності завикористання не задекларованої праці 

    Управління Держпраці у Чернівецькій області роз’яснює : 

    задекларована праця - оплачувана діяльність на основі трудового договору, який забезпечує соціальні гарантії та права працівників.

    Не задекларована праця - оплачувана діяльність (робота), яка офіційно не оформлена, або не повністю оформлена відповідно до чинного законодавства.

    Використання не задекларованої праці є грубим порушенням трудового законодавства і тягне за собою  сувору відповідальність перед Законом.

    Роботодавець  використовує не задекларовану працю, якщо:

    він не оформив із працівником трудовий договір і не повідомив про його найм до органів Державної фіскальної служби;

    якщо офіційно виплачує лише частину заробітної плати, а решту у так званих конвертах;

    якщо  укладено цивільно-правову угоду або договір із працівником, який фактично виконує певні трудові функції  за посадою на постійному робочому місці і отримує за це винагороду на постійній основі;

    якщо роботодавець здійснює діяльність без реєстрації як юридична, або фізична особа - підприємець і при цьому наймає на роботу працівників. 

    Усе це - грубе порушенням чинного законодавства про працю, а саме:

    здійснення фактичного допуску до роботи працівників без укладання з ним трудового договору (контракту);

    виплата заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування та податків;

    оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві;

    підміна трудових відносин цивільними - використання праця працівника без укладання з ним трудового договору (контракту).

    Варто пам’ятати!

    Порушення статті 265 Кодексу законів про працю передбачають накладення на роботодавців штрафних  санкцій у розмірі 30 мінімальних заробітних плат (125 190 гривень) за кожного нелегального працівника.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області наголошує на відповідальності роботодавців  перед Законом  за недопущення інспекторів Держпраці до перевірки  з питань використання нелегальної зайнятості:  за такі дії передбачена штрафна санкція   у розмірі ста мінімальних заробітних плат - 417 300 гривень.


     

     

     

  • Агровиробника зобов’язано сплатити штрафну санкцію за неналежну оплату праці своїх працівників

    Агровиробника зобов’язано сплатити штрафну санкцію за неналежну оплату праці своїх працівників

    Штраф у розмірі  834 600 гривень (вісімсот тридцять чотири тисячі шістсот гривень) накладено на суб’єкта  господарювання агропромислової галузі, що зареєстрований та працює у Кельменецькому районі Чернівецької області.

    Штрафну санкцію накладено за порушення статті  105 - «Оплата працi при сумiщеннi професiй (посад) i виконаннi обов’язкiв тимчасово вiдсутнього працівника» та статті 106 - «Оплата роботи в надурочний час»  Кодексу законів про працю України.

    Грубі порушення законодавства про працю виявлено під час здійснення інспекційного відвідування головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області.

    Фахівці Держпраці встановили, що заробітна плата  нараховується не в повному обсязі працівникам, котрі виконували водночас зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) без звільнення від своєї основної роботи.

    Так, перевіркою відомостей із нарахування заробітної плати за певний період встановлено, що додаткова оплата за суміщення професій окремим працівникам не нараховувалася і не виплачувалася.

    Перевіркою табелів обліку відпрацювання робочого часу також встановлено, що окремі працівники виконували свої трудові обов’язки у понаднормовий час, проте додаткова  оплата праці в агроформуванні їм не здійснювалася.

    У такий спосіб роботодавець допустив порушення трудових та соціальних прав двадцяти працівників підприємства.

    Довідково: 

    за порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж  на один місяць, виплата їх не в повному обсязі карається фінансовою санкцією, накладеною територіальним органом Державної служби України з питань праці у розмірі 12 519 гривень;

    за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці на роботодавця накладається фінансове стягнення у сумі 41 730 гривень щодо кожного працівникам, чиї трудові та соціальні права порушено.


     

     

  • Роз’яснення роботодавцям щодо нарахування мінімальної заробітної плати працівникам

    Роз’яснення  роботодавцям щодо нарахування мінімальної заробітної плати працівникам

    Законом «Про державний бюджет України на 2019 рік» з першого січня установлено новий розмір мінімальної заробітної плати, а саме:

    у місячному розмірі – 4 173 гривні;

    у погодинному розмірі  - 25,19 гривні.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області нагадує суб’єктам господарювання області:

    мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

    Роботодавець  зобов’язаний пам’ятати: згідно із Законом України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника  для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоровя, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

    Якщо нарахована заробітна плата працівника, котрий виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець  зобов’язаний провести  доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.

    Водночас суб’єкти господарювання мають дотримуватися законодавчих вимог щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати, яка також є мінімальною гарантією  в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню в установленому порядку.

    При  недотриманні роботодавцями мінімальних державних гарантій в оплаті праці застосовується штрафна санкція  у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом  на момент виявлення порушення.


     

     

  • Представник Управління бере участь у семінарі з питань ефективної реалізації законодавства у сфері поводження з об’єктами підвищеної небезпеки

    Представник Управління бере участь у семінарі з питань ефективної реалізації законодавства у сфері поводження з об’єктами підвищеної небезпеки

    Заступник начальника відділу нагляду на виробництві, об’єктах підвищеної небезпеки, в машинобудуванні та енергетиці Управління Держпраці у Чернівецькій області Костянтин Соболевич  бере участь у семінарі на тему: "Організація та проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті в умовах сучасного законодавства та особливості ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки нафтогазового комплексу і хімічної промисловості».

    Дводенний захід організовано Державною службою України з питань праці на базі Головного управління Держпраці у Харківській області.

    Мета заходу - удосконалення процедури проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті та ефективної реалізації законодавства у сфері поводження з об’єктами підвищеної небезпеки.

     

  • Про неоформлені трудові відносини Держпраці можна поінформувати онлайн-повідомленнями

    Важливо! Про не задекларовану зайнятість буковинці можуть повідомити у режимі онлайн

    Управління Держпраці у Чернівецькій області нагадує: 

    про випадки неофіційного працевлаштування осіб слід  повідомляти органи державного нагляду (контролю).

    У регіоні таким органом є територіальний підрозділ Державної служби України з питань праці - Управління Держпраці у Чернівецькій області.

    Тому заявнику  у разі виникнення  питань щодо неофіційної зайнятості слід звернутися до відомства.

    Це можна зробити у різний спосіб, зокрема, й через онлайн - повідомлення.

    Таку можливість запровадила Державна служба України з питань праці.  

    Для цього заявнику  необхідно на сайті Державної служби України з питань праці  http://dsp.gov.ua/ , або на сайті  Управління Держпраці у Чернівецькій області   http://cv.dsp.gov.ua/   віднайти розділ «Повідомити про не задекларовану працю».

    Заявник має заповнити відповідну форму, в якій вказати на конкретні факти неофіційного працевлаштування.

    Надана скаржником інформація не підлягатиме розголошенню у разі проведення  фахівцями Держпраці  (на підтвердження отриманих даних) інспекційних відвідувань .

    Довідково: 

    головними державними інспекторами  відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управлінням Держпраці у Чернівецькій області  у 2018 році  виявлено 487 працівників, що працювали без належного оформлення,  а саме:

    150 працівників, які працювали  без оформлення трудових відносин,

    301 працівника, які працювали без належного оформлення трудових відносин (цивільно-правові угоди мали ознаки трудових),

    34 працівників було прийнято на роботу без повідомлення роботодавцями  територіального органу Державної фіскальної служби.

    За результатами інспекційних відвідувань та інформаційно-роз’яснювальної роботи між роботодавцями та найманими працівниками у 2018 році  укладено 5665 трудових угод.


     

  • До Дня охорони праці організовано Всеукраїнський конкурс відеороликів «Охорона праці на захисті життя»

    До Дня охорони праці організовано Всеукраїнський конкурс відеороликів «Охорона праці на захисті життя»

    Державне підприємство «Редакція журналу «Охорона праці» за підтримки Державної служби України з питань праці та територіальних органів Держпраці проводить Всеукраїнський конкурс відеороликів «Охорона праці на захисті життя».

    Творче змагання відбувається  серед школярів і студентів середніх та вищих навчальних закладів.

    Конкурс приурочено до  Дня охорони праці в Україні.

    Його головна мета - популяризація в суспільстві, зокрема серед старшокласників і студентської молоді, культури безпечної праці, популяризація сучасних підходів до управління охороною праці, оцінки ризиків, формування превентивної культури охорони праці, виявлення та підтримка талановитої молоді.

    Конкурс завершується у  березні 2019 року.

    Підбиття підсумків та оголошення переможців відбудеться у квітні 2019 року.

    Конкурс проводиться за номінаціями:

    - для школярів – «Ризики навколо нас»;

    - для студентів – «Охорона праці ХХІ століття».

    Роботи, представлені на Конкурс, можуть бути виконані як самостійно, так і колективно. Приймаються лише оригінальні авторські роботи, що відповідають умовам Конкурсу. Конкурсні роботи мають висвітлювати питання щодо безпечного ведення робіт у вугільній, деревообробній промисловості, сільському, лісовому та ліфтовому господарствах, медичній сфері, будівництві, на транспорті тощо.

    До кожного відеоролика потрібно додати заявку, в якій зазначити: назву роботи; прізвище, ім’я, по батькові та дату народження автора (авторів); місце проживання (повну адресу) автора (авторів), контактний телефон, електронну адресу; назву навчального закладу; прізвище, ім’я, по батькові викладача з охорони праці (якщо такий є).

    Вимоги до робіт: формат відеоролика – вільний; тривалість ролика – до 10 хвилин; обов’язкове використання власних фото- та відеоматеріалів; кількість відеороликів – необмежена; формат файлу – AVI або MP4, стиснення – «без стиснення» або xVid.

    Для участі в Конкурсі учасник заповнює заявку по кожній номінації окремо та разом з роботою надсилає в редакцію журналу «Охорона праці» електронною поштою на адресу: mail@ ohoronapraci.kiev.ua.

    З детальними умовами участі у конкурсі можна ознайомитися на сайті журналу «Охорона праці».


     

     

  • Відбудеться щорічний форум «Безпека праці»

    Відбудеться щорічний форум «Безпека праці»

    4 квітня 2019 року у  Києві на базі Міжнародного Виставкового Центру у рамках Київського технічного ярмарку відбудеться форум «Безпека праці - 2019».

    Форум з безпеки і охорони праці - щорічний захід, присвячений Всесвітньому дню охорони праці. Цього року участь у заходах візьмуть понад 100 учасників з різних регіонів України.

    Учасники зібрання матимуть можливість отримати вичерпні запитання щодо :

    нової Концепції реформування системи управління охороною праці на підприємствах, в установах, організаціях;

    про заходи щодо зниження професійних ризиків та які із них є найефективнішими;

    що чого може призвести нехтування якісними засобами індивідуального захисту на виробництві;

    як надавати першу необхідну допомогу, аби не нашкодити;

    як підприємству пройти сертифікацію за стандартом ISO 45001.

    На форумі обговорюватимуться :

    державна політика у сфері охорони праці: сучасний стан та майбутні перспективи щодо імплементації європейських вимог у сфері охорони праці;

    соціальний діалог: держава, підприємства та профспілки - як знайти спільну мову;

    психологічні аспекти підвищення рівня безпеки праці: людський фактор у галузі охорони праці;

    практичний досвід лідерів: реальні кейси від компаній щодо внутрішніх політик, практик ліцензування та новаторських підходів;

    нормативно-правові аспекти надання першої допомоги, алгоритм дій на місці події, навчання працівників прийомам надання першої допомоги;

    новітні ЗІЗ та їх використання;

    нові підходи до навчання та перевірки знань працівників у сфері охорони праці.


     

     

  • На Буковині триває посівна кампанія. Держпраці закликає аграріїв дотримуватися вимог законодавства з охорони та гігієни праці

    На Буковині триває посівна кампанія.

    Держпраці закликає аграріїв дотримуватися вимог законодавства з охорони та гігієни праці

    Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до аграріїв Буковини.

    В області розпочалася й триває весняно-польова посівна кампанія.

    Оскільки, в  агропромисловому секторі задіяно значну кількість працівник, галузь залишається однією із найбільш травмонебезпечних.

    Тому територіальний орган Державної служби України з питань праці націлює роботодавців галузі на створення здорових і безпечних умов праці працівників.

    Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» - «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця», роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

    Оскільки якість виконання роботи залежить від навиків та вмінь самих працівників, то роботодавець  має забезпечити для них проходження навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці.

    Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, внесених до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, мають пройти спеціальне навчання і перевірку знань  відповідно до вимог нормативно-правових  актів з охорони праці.

    Роботодавець зобов’язаний пам’ятати: працівники, котрі не пройшли навчання й перевірку знань з охорони  праці,  до роботи не допускаються.

    Необхідно забезпечити та організувати на підприємствах проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

    При безпосередньому проходженні кампанії на підприємствах сфери АПК має належним чином експлуатуватися техніка.

    Так, експлуатація сільськогосподарських машин має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

    Вузли  та елементи сільськогосподарських машин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені  захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.

    Не дозволяється експлуатація несправних машин та обладнання, експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі.

    Перед виконанням робіт працівники мають переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач техніка, яка проїжджає під ними, зачіпати не буде.

    Під час проїзду техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.    

    Особливої уваги суб’єкти господарювання мають надати роботам, пов’язаним з підготовкою мінеральних добрив до їх внесення у грунт.

    Роботи мають здійснюватися  за допомогою механізмів, оснащених пристроями для зниження пилоутворення.

    Працівники мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та засобам індивідуального захисту органів дихання та зору.

    Не дозволяється готувати розчини пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації.

    Працівникам не дозволяється перебувати у зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів.

    Під час руху агрегату не допускається одночасне обслуговування одним працівником двох і більше сівалок.

    Завантаження сівалок і  садильних машин насінням, садильним матеріалом та добривами має бути механізованим.

    Ручне завантаження дозволяється лише за умови зупинення посівного та садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора.

    Заміну,  очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які підняті, потрібно проводити тільки спеціальними чистками в рукавицях із зупиненим, загальмованим агрегатом та вимкнутим двигуном і вжиттям заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

    Працівникам заборонено підніматися або спускатися з машин під час їх руху.

    Не дозволяється сівачам працювати на навісних сівалках.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  підкреслює:

    лише повне забезпечення вимог законодавства з промислової безпеки, охорони та гігієни праці дозволить мінімізувати на підприємствах ризики виробничого травматизму.


     

  • Виробничий травматизм в області з початку року

    Виробничий  травматизм в області  з початку року

    Управління Держпраці у Чернівецькій області повідомляє:

    з початку 2019 року на виробництві на Буковині сталося вісім нещасних випадків, в яких постраждали восьмеро осіб.

    Виробничого травматизму зі смертельним наслідком зафіксовано не було.

    Водночас Управління Держпраці у Чернівецькій області зазначає:

    на підприємствах, в установах та організаціях Чернівецької області за дванадцять місяців минулого, 2018,  року зареєстровано 36 нещасних випадків, в яких постраждали 36 працівників, четверо  із них - загинули. 

    У 2018 році смертельні нещасні випадки мали місце у лісовій галузі (1), на автодорожньому  транспорті (1), у машинобудуванні (1), на будівництві (1).

    Випадки загального виробничого травматизму  зафіксовано у соціально-культурній сфері (7);

    лісовому господарстві (2);

    харчовій промисловості (3);

    в енергетиці (3);

    на підприємствах пошти та зв'язку (3);

    у будівельній галузі та промисловості будівельних матеріалів (2);

    у легкій текстильній промисловості та пошитті одягу (3);

    на виробництві деревини та виробів з деревини (2);

    торгівлі (2);

    здаванні в оренді (1);

    на інших видах транспорту (2);

    у машинобудуванні (1)

    ЖКГ-1 (1).  

    Випадки виробничого травматизму сталися: 

    внаслідок падіння під час пересування працівників (7);

    внаслідок падіння потерпілого з висоти (6);

    внаслідок падіння (3);

    через дію рухомих і таких, що обертаються деталей, обладнання, машин, механізмів (2);

    через дію предметів та деталей, що рухаються (4);

    внаслідок обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту, тощо (2);

    через ураження електричним струмом  (1); 

    внаслідок вибуху (1);

    у результаті дорожньо-транспортних пригод (8);

    інші види (1).


     

     

     

  • До уваги суб’єктів декларування: хто повинен подавати е-декларацію у 2019-у

    До уваги суб’єктів декларування: хто повинен подавати е-декларацію у 2019-у

    Виключний перелік осіб, які за законом повинні подати електронну декларацію, визначений у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 5 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

    Умовно зазначених осіб можна поділити на такі групи: 

    - найвищі посадові особи держави: Президент України, Голова ВРУ, Прем’єр-міністр, міністри, Генеральний прокурор, Голова НБУ та інші;

    - депутати: народні депутати, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, держслужбовці та посадові особи місцевого самоврядування;

    - представники судової влади: судді, члени ВРП, ВККС та інші посадові особи цих органів, посадові особи ДСА, присяжні;

    - військові посадові особи ЗСУ та інших військових формувань, якщо вони одночасно перебувають на інших посадах, про які зазначається в межах цього питання;

    - працівники правоохоронних та інших державних органів: поліцейські, посадові та службові особи прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, НАЗК, ЦВК, дипломатичної служби та інших державних органів;

    - антикорупціонери: представники громадських об’єднань та інші особи, які входять до складу конкурсних комісій при проведенні конкурсів на зазначені вище посади, члени ГРД, рад громадського контролю, фізичні особи, які отримують кошти чи майно в рамках проведення антикорупційних програм в Україні, надають послуги в цій сфері, здійснюють моніторинг антикорупційної політики в Україні, є керівниками чи входять до органів управління об’єднань, що здійснюють діяльність у сфері антикорупційної політики.

    Водночас до таких осіб не відносяться: нотаріуси (державні та приватні), посадові особи організацій охорони здоров’я, освіти, науки, культури, мистецтва, сфери соціального обслуговувати тощо, працівники патронатної служби (за певними винятками).

    У разі порушення термінів чи достовірності даних у декларації, суб’єкт декларування відповідатиме за законом.

    Суб’єкти декларування зобов’язані щорічно подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за визначеною формою.

    Термін подання декларацій – до першого квітня.

    У разі порушення термінів чи достовірності даних при поданні декларації, суб’єкт декларування відповідатиме за законом.

    Зокрема, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

    Подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

    Подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», або умисне неподання суб’єктом декларування зазначеної декларації - караються штрафом від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавленням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

    За матеріалами НАЗК


     

     

     

  • Роз’яснення для інспекторів праці органів місцевого самоврядування щодо штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення

    Роз’яснення для інспекторів праці органів місцевого самоврядування щодо штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення

    Державна служба України з питань праці з метою недопущення порушень та недоліків під час здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних  громад повноважень, визначених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повідомляє наступне:

    згідно з вимогами статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органам місцевого самоврядування делеговано повноваження Держпраці щодо здійснення на відповідних територіях державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення і накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

    Контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у відповідності  до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 26.04.2017 року за №295.

    Відповідно до пункту 2 Порядку контролю, інспектори праці органів місцевого самоврядування здійснюють  державний контроль за додержанням законодавства про працю (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержанням мінімальних гарантій  в оплаті праці та оформлення трудових відносин).

    Згідно з вимогами пункту 4 Порядку контролю, форми акта визначаються Міністерством соціальної політики України.

    Наказом Мінсоцполітики від 18.08.2017 року за №1338 «Про затвердження форм документів, що складаються  при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 року за №1500/31368, затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

    Пунктом 3 коментарів до розділу І акта передбачено, що інспектори праці органів місцевого самоврядування заповнюють положення розділу І акта, контроль за якими покладено на них.

    Враховуючи вищевикладене, інспектор праці органів місцевого самоврядування при здійсненні заходів контролю можуть досліджувати наступні питання, зазначені в цьому акті:

    щодо оформлення трудових відносин ( пункти 3.1 – 3.13 розділу 3 «Трудовий договір» частини І «Законодавство про працю» цього акта);

    щодо своєчасності та повноти обсягу оплати праці і додержання мінімальних гарантій в оплаті праці ( розділ 6 «Оплата праці» частини  1 «Законодавство про працю», пункти 7.6, 7.19 розділу 7 «Особливості використання праці осіб, що потребують додаткового соціального захисту» та пункти 9.7 – 9.18 розділу 9 «Гарантії найманих працівників» частини ІІ «Додаткові вимоги» цього акта).

    Відповідальність за порушення законодавства про працю регламентовано, зокрема, статтею 265 Кодексу законів про працю України.

    Штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення накладаються у відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 17.07.2013 року №509 (зі змінами).

    Відповідно до абзацу четвертого пункту 8 Порядку накладення  штрафів  Мінсоцполітики  встановлює форму постанови про накладення штрафу.

    Наказом №1338 затверджено форму постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

    Законом України від 22.11.2018 року за №2621 –VIII«Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни, зокрема, до пункту 38 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України,   якими передбачено, що до доходів  загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад належать адміністративні штрафи та інші штрафні санкції, що накладаються місцевими органами  виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

    Враховуючи вищезазначене, уповноважені  посадові  особи органів місцевого самоврядування при розгляді питань про накладення на суб’єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю зобов’язані керуватися  КЗпПУ, Бюджетним Кодексом України, Порядком накладення штрафів  та наказом №1338, а у формі постанови зазначити, що суми таких штрафів перераховуються до відповідних місцевих бюджетів.   


             

     

  • Урядом ухвалено рішення щодо перерахунку розміру страхових виплат потерпілим на виробництві

    Урядом ухвалено рішення щодо перерахунку розміру страхових виплат потерпілим на виробництві

    Кабінет Міністрів України прийняв рішення про перерахування розміру щомісячних страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати у разі смерті потерпілого.

    Повідомлення розміщено на Урядовому веб – порталі.

    Постанова розроблена на виконання Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” та спрямовано на посилення соціального захисту потерпілих на виробництві.

    З 1 березня 2019 року затверджено коефіцієнт перерахунку щомісячних страхових виплат у розмірі 1,05 із урахуванням фінансових можливостей бюджету Фонду соціального страхування України.

    Це дозволить провести перерахування та збільшити розмір щомісячних страхових виплат з 1 березня 2019 року більше, ніж 208 тисячам потерпілих на виробництві та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.

    Для реалізації постанови у бюджеті Фонду соціального страхування України на 2019 рік передбачено кошти у сумі 298,3 млн. гривень.


     

     

  • Тренінг на тему «Навчання технікам інспекційних відвідувань для виявлення і подолання не задекларованої праці та технікам ефективних комунікацій» для інспекторів праці Буковини та Тернопілля триває

    Тренінг на тему «Навчання технікам інспекційних відвідувань для виявлення і подолання не задекларованої праці та технікам ефективних комунікацій» для інспекторів праці Буковини та Тернопілля  триває

    Навчальний тренінг для інспекторів праці Управління Держпраці у Чернівецькій області та Управління Держпраці у Тернопільській області, що  розпочався учора, 14 березня, сьогодні продовжує роботу.

    Фахівці територіальних органів Державної служби України з питань праці відпрацьовують техніки ефективного спілкування з роботодавцями  та працівниками;  освоюють  нові комунікаційні методики  у роботі із традиційними запереченнями, недопущеннями до перевірки, відмовами у наданні документів суб’єктами господарювання;  моделюють різні форми діалогу із ними, обговорюють, як ефективно, якісно та результативно виявляти порушення законодавства про працю на тому чи іншому підприємстві, не створюючи при цьому, конфліктних ситуацій із  роботодавцями.

    Учасники  тренінгу - семінару  обговорюють та моделюють ситуації роботи із працівниками, котрі погоджуються на виконання роботи без оформлення трудових відносин:  у який спосіб та як найраціональніше донести до свідомості громадян, котрі погоджуються на не задекларовану працю, про неприйнятність таких пропозицій  від роботодавців  та отримання заробітних плат у «конвертах».

    Участь у роботі тренінгу  бере заступник директора департаменту з питань праці,  начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці Олена Коновалова.

    Тренерами навчального семінару є  заступник начальника відділу державного нагляду у сфері  трудових відносин управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області Марина Мартинюк, заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці  у Харківській області Світлана Капуста,  тренер від Проекту ЄС-МОП Віталій Бєлов.

    До слова, даний семінар відбувається у рамках Проекту ЄС - МОП  «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання не задекларованої праці».


     

  • Інспектори праці Чернівецької та Тернопільської областей підвищують свій кваліфікаційний рівень на тренінгу з технік ефективних комунікацій для подолання не задекларованої зайнятості

    Інспектори праці Чернівецької та Тернопільської областей  підвищують свій кваліфікаційний рівень на тренінгу з технік ефективних комунікацій для подолання не задекларованої зайнятості

    Дводенний навчальний тренінг для інспекторів праці Управління Держпраці у Чернівецькій області та Управління Держпраці у Тернопільській області розпочався сьогодні, 14 березня, у Чернівцях.

    Даний семінар відбувається у рамках Проекту ЄС - МОП  «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання не задекларованої праці».

    Роботу тренінгу модерують заступник начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці  у Харківській області Світлана Капуста, заступник начальника відділу державного нагляду у сфері  трудових відносин управління з питань праці Головного управління Держпраці у Луганській області Марина Мартинюк, тренер від Проекту ЄС-МОП Віталій Бєлов.

    Участь у роботі зібрання бере заступник директора департаменту з питань праці, начальник відділу з питань трудових відносин Державної служби України з питань праці Олена Коновалова.

    Перед початком тренінгу  до його учасників  із вітальним словом  звернувся начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області Іван Луцак. Він побажав усім плідної роботи й набуття нових знань.

    Програма форуму - різнопланова. Зокрема, учасники відпрацьовують техніки ефективного спілкування з роботодавцями та працівниками; опрацьовують стандартні техніки комунікації, адаптованої для роботи інспекторів праці; формулюватимуть ключові переваги легального працевлаштування для роботодавців і працівників; вивчатимуть стратегії співпраці з іншими органами державної влади у рамках проведення інспекційних відвідувань; освоюватимуть навички роботи із традиційними запереченнями, недопущеннями до перевірки, відмовами у наданні документів суб’єктами господарювання, тощо. 


     

     

     

     

  • Комісія технічного розслідування встановить обставини та причини вибуху газу у житловому будинку

    Комісія технічного розслідування встановить  обставини та причини вибуху газу у житловому будинку

    В Управлінні Держпраці у Чернівецькій області за участю посадових осіб відділу нагляду на виробництві, об’єктах підвищеної небезпеки, у машинобудуванні та енергетиці  створюється комісія  технічного розслідування обставин та причин нещасного випадку, пов’язаного з використанням газу у побуті.

    Нещасний випадок мав місце увечері сьомого березня у приватному житловому будинку у селі Горішні Ширівці Заставнівського району - за попередньою версією, сталася пожежа та вибух газу.

    У результаті нещасного випадку постраждала одна особа 1989 року народження. Жінку було оперативно доставлено до медичного закладу.

    Унаслідок вибуху частину будинку зруйновано.

    Комісія  технічного розслідування обставин та причин нещасного випадку, пов’язаного з використанням газу у побуті Управління Держпраці у Чернівецькій області, створюється на підставі «Порядку проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу у побуті», затвердженого наказом МНС України від 27.04.2012 року №734 та на підставі відповідного пункту Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області.


     

  • Завдяки спільним заходам виявлено 78 неоформлених працівників, Держпраці накладено штраф у понад дев’ять з половиною мільйонів гривень

    Завдяки спільним заходам  виявлено 78 неоформлених працівників,  Держпраці  накладено штраф  у  понад дев’ять з половиною мільйонів гривень

    На підставі інформації СБУ інспекторами праці Управління Держпраці у Чернівецькій області спільно з представниками обласних структур Служби безпеки України, Державної фіскальної служби, Національної поліції в межах наданих повноважень здійснено комплексні заходи з питань виявлення не задекларованої праці  у комерційній  установі, що надає клієнтам інформаційні послуги.

    Товариство зареєстровано у місті Києві, здійснює свою діяльність у Чернівцях.

    У ході проведеної роботи в офісному приміщенні  виявлено 78 працівників (у тому числі двох неповнолітніх) безпосередньо під час виконання ними трудових функцій. Працівники надавали інформацію клієнтам товариства у телефонному режимі.

    Головними державними інспекторами Держпраці  під час інспекційного відвідування  встановлено, що в товаристві відсутні будь-які документи, які врегульовували б трудові відносини між працівниками та  роботодавцем.

    За порушення трудового законодавства, у частині належного оформлення зайнятості, на товариство накладено штрафну санкцію у сумі 9 764 820 гривень (дев’ять мільйонів сімсот шістдесят чотири тисячі вісімсот двадцять гривень).

    Довідково.

    Відповідно до Розпорядження  Кабінету Міністрів України № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення» Управлінням Держпраці у Чернівецькій області спільно з представниками Державної фіскальної служби у Чернівецькій області, Головного управління  Пенсійного Фонду України у Чернівецькій області,  іншими органами виконавчої влади за участю представників органів місцевого самоврядування з 5 жовтня 2018 року проводяться спільні комплексні заходи з питань виявлення фактів не задекларованої праці. 

    У результаті спільної діяльності проведено 181 комплексний захід. Виявлено 280 працівників, допущених до роботи без укладення трудового договору (178 - без оформлення трудового договору та 102 – працювали на умовах цивільно-правових угод, які мають ознаки трудового договору).

    Між роботодавцями та найманими працівниками укладено 415 трудових угод.


     

     

     

  • На нараді у Сторожинецькій РДА наголошено на результатах кампанії із детінізації зайнятості в області

    На нараді у Сторожинецькій РДА наголошено на результатах кампанії із детінізації зайнятості в області     

    Днями фахівці Управління Держпраці у Чернівецькій області взяли участь у відкритій нараді, що відбулася у Сторожинецькій районній державній адміністрації.

    Нарада відбулася за участю представників окремих структур Чернівецької ОДА, керівників району, низки територіальних органів державних відомств.

    Під час наради розглядалася низки питань. Серед них - щодо легалізації зайнятості  населення.

    Одним із доповідачів з даного питання виступила заступник начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області  Галина Кушнір.

    Під час виступу посадовець наголосила на тому, що територіальним органом Державної служби України з питань праці серед роботодавців та працівників регіону проводиться  широка інформаційно - роз’яснювальна кампанія щодо належного оформлення трудових відносин.

    Галина Кушнір, зокрема,  підкреслила, що на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України за №649-р «Про заходи,  спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», фахівці  відомство спільно з представниками територіальних органів Державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України, іншими органами виконавчої влади та за участю представників органів місцевого самоврядування, проводять в області комплексні заходи , спрямовані на подолання цього негативного соціального явища.

    Підкреслено, що з початку року (станом на завершення другої декади лютого) проведено загалом 161 комплексний захід. Виявлено 277 не задекларованих працівників, легалізовано працю 414 осіб.

    Окремо Галина Кушнір акцентувала на повноваженнях інспекторів праці органів місцевого самоврядування та на результатах їхньої роботи у 2018 році.

    «Слід відзначити, що саме у Сторожинецькій міській раді посада інспектора праці була введена однією із перших  в області, - зазначила посадовець Держпраці. - Загалом Управлінням забезпечено взаємодію із органами місцевого самоврядування задля ефективного контролю за оформленням трудових відносин та запобігання нелегальній зайнятості.

    З метою вивчення практики здійснення контрольних заходів, інспектори праці Чернівецької, Вижницької, Вашківської, Сторожинецької  міських рад, Кострижівської, Юрковецької, Усть-Путильської сільських рад спільно з інспекторами праці Управління Держпраці здійснили 17 інспекційних відвідувань. За результатами спільної роботи, виявлено 37 неналежно оформлених працівників».

    Ще одним із питань порядку денного на нараді розглядався стан промислової безпеки та охорони праці у сільському господарстві. Воно наразі актуальне з огляду на те, що в області стартувала весняна посівна кампанія.

    На цьому акцентував начальник відділу нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері Управління Держпраці Микола Остапович.

    Керівник відділу зазначив, що  в  агропромисловому секторі працює значна кількість працівник, тому  галузь залишається однією із найбільш травмонебезпечних.

    «Територіальний орган Державної служби України з питань праці націлює роботодавців на створення здорових і безпечних умов праці працівників, - зазначив Микола Остапович. - Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» - «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця», роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці».

    Учасникам зібрання, відповідальним за належне проходження посівної кампанії в районі, роботодавцям сфери АПК наголошено на необхідності проходження навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці працівниками, проходженню ними медичних оглядів, необхідності повного забезпечення спецодягом, спецвзуттям та засобам індивідуального захисту.


     

     

     

     

     

  • В області стартувала посівна кампанія. Держпраці закликає аграріїв дотримуватися вимог законодавства з охорони та гігієни праці

    В області стартувала посівна кампанія. Держпраці закликає аграріїв дотримуватися вимог законодавства з охорони та гігієни праці

    Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до аграріїв Буковини.

    Оскільки, в  агропромисловому секторі задіяно значну кількість працівник, галузь залишається однією із найбільш травмонебезпечних.

    Тому територіальний орган Державної служби України з питань праці націлює роботодавців галузі на створення здорових і безпечних умов праці працівників.

    Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» - «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця», роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

    Оскільки якість виконання роботи залежить від навиків та вмінь самих працівників, то роботодавець  має забезпечити для них проходження навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці.

    Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, внесених до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, мають пройти спеціальне навчання і перевірку знань  відповідно до вимог нормативно-правових  актів з охорони праці.

    Роботодавець зобов’язаний пам’ятати: працівники, котрі не пройшли навчання й перевірку знань з охорони  праці,  до роботи не допускаються.

    Необхідно забезпечити та організувати на підприємствах проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

    При безпосередньому проходженні кампанії на підприємствах сфери АПК має належним чином експлуатуватися техніка.

    Так, експлуатація сільськогосподарських машин має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

    Вузли  та елементи сільськогосподарських машин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені  захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.

    Не дозволяється експлуатація несправних машин та обладнання, експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі.

    Перед виконанням робіт працівники мають переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач техніка, яка проїжджає під ними, зачіпати не буде.

    Під час проїзду техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.    

    Особливої уваги суб’єкти господарювання мають надати роботам, пов’язаним з підготовкою мінеральних добрив до їх внесення у грунт.

    Роботи мають здійснюватися  за допомогою механізмів, оснащених пристроями для зниження пилоутворення.

    Працівники мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та засобам індивідуального захисту органів дихання та зору.

    Не дозволяється готувати розчини пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації.

    Працівникам не дозволяється перебувати у зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів.

    Під час руху агрегату не допускається одночасне обслуговування одним працівником двох і більше сівалок.

    Завантаження сівалок і  садильних машин насінням, садильним матеріалом та добривами має бути механізованим.

    Ручне завантаження дозволяється лише за умови зупинення посівного та садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора.

    Заміну,  очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які підняті, потрібно проводити тільки спеціальними чистками в рукавицях із зупиненим, загальмованим агрегатом та вимкнутим двигуном і вжиттям заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

    Працівникам заборонено підніматися або спускатися з машин під час їх руху.

    Не дозволяється сівачам працювати на навісних сівалках.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  підкреслює:

    лише повне забезпечення вимог законодавства з промислової безпеки, охорони  та гігієни праці дозволить мінімізувати на підприємствах ризики виробничого травматизму.


     

     

     

  • Понад 95 мільйонів гривень заборгованості по зарплаті стягнуто з недобросовісних роботодавців з початку року у межах держави

    Понад 95 мільйонів гривень заборгованості по зарплаті стягнуто з недобросовісних роботодавців з початку року у межах держави

    За два місяці нинішнього, 2019, року органами державної виконавчої служби стягнуто з недобросовісних роботодавців 95 мільйонів гривень.

    Заборгованість повністю погашено перед 13 273 працівниками.

    Про це інформує Урядовий веб - портал з посиланням на Міністерство юстиції України.

    «Якщо працівник, для якого заробітна плата часто є єдиним джерелом доходу, не отримує її через непорядність роботодавця, держава повинна цю людину захистити і відстояти її трудові права.  Понад 460 мільйонів гривень стягнуто з недобросовісних роботодавців у 2018 році, а за перші два місяці 2019 року стягнуто вже 95 мільйонів», - зазначила, зокрема, заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Світлана Глущенко .

    Варто зазначити, що головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області  упродовж минулого, 2018, року проведено 28 інспекційних відвідувань, у ході яких перевірено 24 підприємства, що допустили заборгованість заробітної плати.

    За результатами проведених перевірок та на виконання вимог приписів Держпраці,суб’єктами господарювання регіону було погашено заборгованість із заробітної плати на суму 1 724 тисячі гривень.

    Заборгованість було погашено перед 545 працівниками.


     

     

  • Дотримання термінів виплати заробітної плати працівникам - обов’язок роботодавця

    Дотримання термінів виплати заробітної плати працівникам  - обов’язок роботодавця

    Управління Держпраці у Чернівецькій області роз’яснює:

    строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплено  статтею 115 Кодексу законів про працю України і статтею  24 Закону України  «Про оплату праці».
    Зарплата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а у разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом).

    Заробітна платня має виплачуватися роботодавцем  не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

    Якщо  день виплати зарплати збігається з вихідним, святковим чи неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
    Розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця. Розмір авансу повинен складати не менше 50% тарифної ставки (посадового окладу) працівника за місяць. При нарахуванні авансу не враховуються надбавки, премії та інші доплати, передбачені законодавством, виплата яких має здійснюватися у строки, установленні для виплати заробітної плати за підсумками місяця.

    Встановлення роботодавцем у документах, що регламентують періодичність та строки виплати заробітної плати, умови про виплату зарплати один раз на місяць є неправомірним, адже згідно зі статті 97 Кодексу законів про працю, власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не мають права в односторонньому порядку ухвалювати  рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, установлені законодавством.

    Навіть за наявності заяв працівників з проханням виплачувати заробітну плату один раз на місяць, виплата зарплати в такий спосіб є порушенням трудового законодавства.

    Наразі фактично на всіх підприємствах, в установах, організаціях заробітна плата працівникам  перераховується на зарплатні картки. Роботодавець зобов’язаний перераховувати її працівникам, як мінімум, двічі на місяць у дні, встановлені для виплати авансу та заробітної плати, незалежно від бажання працівника.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області наголошує:

    за порушення встановлених строків виплати зарплати та інших виплат, передбачених законодавством про працю, працівникам більше, нiж за один місяць та виплату коштів не в повному обсязі, чинним законодавством передбачено накладання на роботодавця штрафної санкції у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, а саме 12 519 гривень.


     

     

  • У Чернівцях в ефірі «Вуличного радіо» транслюється соціальна реклама, в якій буковинців закликають працювати легально

    У Чернівцях в ефірі «Вуличного радіо» транслюється соціальна реклама, в якій буковинців закликають працювати легально

    «Державна служба України з питань праці нагадує:

    допуск працівника до роботи без офіційного працевлаштування - заборонено.  

    Штраф за порушення роботодавцями чинного законодавства про працю становить 125 190 гривень за кожного нелегально працюючого.

    Радимо роботодавцям не практикувати виплату заробітної плати у конвертах.

    Тільки офіційне працевлаштування забезпечує гідні умови праці, достойну зарплату, належну пенсію у майбутньому та добробут для України».

    Соціальну аудіо рекламу  такого змісту розміщено  в ефірі «Вуличного радіо» Управлінням Держпраці у Чернівецькій області.

    «Оскільки, проблема не задекларованої зайнятості залишається для Буковинського регіону надзвичайно актуальною, територіальний орган Державної служби України з питань праці  здійснює активну інформаційно-роз’яснювальну кампанію, метою якої є  подолання цього негативного соціального явища.

    Ми ставимо собі  за мету привернути  увагу громади до проблем неофіційного працевлаштування, до соціальних ризиків для працівників, котрі погоджуються на такі умови праці, акцентувати на відповідальності роботодавців за порушення чинних норм трудового законодавства» - наголошує начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області Іван Луцак.

    Директор Чернівецького відділення «Вуличного радіо» Анна Микитюк зазначила, що соціальна реклама в аудіомережі розміщуватиметься тривалий час двічі на годину на 14 зупинках громадського транспорту  у місті - у середньому на добу її можна почути в ефірі понад 360 разів.


     

  • Голова Держпраці Роман Чернега у розпал «скандалу з ФОПами» зустрівся з журналістами LIGA.net

    Голова Держпраці Роман Чернега у розпал «скандалу з ФОПами» зустрівся з журналістами LIGA.net

    Як відбуваються перевірки бізнесу, скільки грошей з цього отримує держбюджет та коли Пенсійний фонд стане бездефіцитним   – про це Роман Чернега розповів у інтерв’ю  LIGA.net.

    Про перші результати

    – Чому активну боротьбу з неофіційною зайнятістю розпочали тільки минулого року?

    – Насправді робота у цьому напрямі тривала і до 2018 року, але наявні у інспекторів праці інструменти не дозволяли досягнути необхідних результатівФактично, півтора роки діяв мораторій на перевірки. Ми завершили велику реорганізацію і об’єднання Держпраці та Держгірпромнагляду. Були зміни до законодавства. Тільки після цього наші інспектори змогли повноцінно почати працювати в рамках заходів державного контролю.

    – Ви задоволені початком кампанії?

    – За 2018 рік ми отримали близько 400 000 нових застрахованих осіб – це люди, які раніше працювали неофіційно, а тепер зареєстровані у Пенсійному фонді та сплачують Єдиний соціальний внесок, а їхні роботодавці – податок на дохід фізичних осіб. За даними ДФС, Пенсійний фонд додатково отримав 5 млрд грн. Для нас це дуже вагомий крок.

    – Ви відслідковуєте, як саме оформлюють “нових” працівників? Йдеться про мінімальну зарплату?

    – Далеко не завжди – у такому разі ми навіть близько не отримали б 5 млрд грн. Про це свідчить і статистика по середній зарплаті за минулий рік – вона перетнула позначку у 10 000 грн, тобто можна стверджувати, що оформлюють не лише на “мінімалку”.

    – Чи є “відтік” нещодавно зареєстрованих працівників?

    – Ми відслідковуємо це разом з Пенсійним фондом, який володіє інформацією про кількість застрахованих осіб у кожного роботодавця та сплачений ними ЄСВ. Якщо ми бачимо значне зменшення кількості застрахованих осіб від підприємства за короткий проміжок часу, це привід для повторної перевірки.

    – Яку суму штрафів було накладено на підприємства минулого року?

    – Приблизно 1,6 млрд грн.

    – Скільки вже сплачено?

    – Дуже мало – 3-5%.

    – Все інше у судах?

    – Так. Але цього варто було очікувати – ми проводимо інспекційні відвідування, підприємство виправляє порушення, але потім кожен може скористатися правом на оскарження. У разі, якщо ми виявляємо 10 незареєстрованих працівників, це штраф більше 1 млн грн. Зрозуміло, що підприємець буде намагатися оскаржити його. Але в нас вже є випадки, коли ми дійшли до касаційної інстанції, і підтвердили позицію інспекторів Держпраці про правильність накладеного штрафу.

    – Як часто ви програвали такі суди та чому? Йдеться про неякісну роботу інспекторів?

    – Скоріше це помилки при оформленні документації інспекційного відвідування та його результатів. Скажімо, інспектор прийшов до суб’єкта відвідування, але без посвідчення – це вже серйозний привід для успішного оскарження у суді. На жаль, суди більше уваги приділяють саме правильності виконаних процедур, а не суті справи щодо об’єктивного виявлення порушень.

    – Скільки штрафів ви вже наклали, якщо говорити про кількість? Міністр соцполітики Андрій Рева говорив, що 75% підприємців так чи інакше використовують нелегальну працю.

    – Наш досвід показує, що з 14 000 заходів контролю, штрафи були накладені у 70% випадків. Але важливо сказати, що це не лише нелегальна праця, а й інші речі, наприклад, затримки зарплати, відсутність індексації і т.п.

    Про інспекторів

    - Скільки людей у Держпраці займається інспекціями? Частину інспекторів наймають органи місцевого самоврядування - у них такі ж повноваження?

    – У системі Держпраці працює близько 730 інспекторів праці, ще близько 560 – у органах місцевого самоврядування. Вони мають такий же статус та посвідчення інспектора праці, але там є особливість: як це не дивно, їхній роботодавець – наприклад, невелика об’єднана територіальна громада – не зацікавлений у штрафах. Йому важливо, щоб підприємці сплачували ПДФО, частина якого йде до місцевого бюджету. Тому такі інспектори виконують здебільшого функцію “запобіжника” – вони показують, що в межах певного населеного пункту чи громади є повноцінний контроль за додержанням законодавства про працю.

    – 700 у штаті плюс 500 на місцях – це максимальна кількість інспекторів праці, яку ви можете собі дозволити?

    – Ми маємо близько 25% незакритих вакансій. Органи місцевого самоврядування можуть наймати скільки завгодно інспекторів – в залежності від потреб.

    – Які у інспекторів зарплати?

    – В середньому 12 000 грн. Можливо найближчим часом буде підвищення, десь в районі 1000 грн.

    – Досить мало.

    – Так, тому в нас така велика кількість незайнятих вакансій – ці гроші не завжди виправдовують ризики, які беруть на себе інспектори. Ми постійно намагаємося підіймати це питання. Є, наприклад, ідея залишати інспекторам певний відсоток від накладених штрафів.

    – Як ви вирішуєте проблему дефіциту кадрів?

    – Запрошуємо людей після університетів. Постійно проводимо добір кадрів через конкурси.

    – Погоджуються?

    – Так. Для когось це можливість отримати перше робоче місце та досвід.

    – Як часто зустрічаєте псевдоінспекторів?

    – Іноді зустрічаємо. Наприклад, була група, що “спеціалізувалась” на ринках – приходили, демонстрували саморобні “корочки”, і з кожного продавця брали по 100-200 гривень.

    – Як з таким боротися?

    – У нас є реєстр інспекційних відвідувань, кожен підприємець може зайти на офіційний сайт Держпраці і звірити посвідчення інспектора – чи справжнє воно. Без посвідчення інспекційне відвідування проводити не можна. І бізнес це знає, до інспекторів праці зазвичай ставляться дуже прискіпливо.

    – Чи може інспектор з Київської області перевіряти підприємства, скажімо, у Житомирській?

    – Їхні повноваження діють на території регіонального підрозділу. Але у нашій практиці є можливість виїзних перевірок, коли група інспекторів праці буде їздити по різних областях, щоб проводити раптові інспекційні відвідування для виявлення неофіційних працівників.

    – Підприємці скаржаться на дії інспекторів праці?

    – Поки це одиничні випадки, але у такому разі ми проводимо внутрішнє розслідування і можемо скасувати рішення інспектора або навіть анулювати його посвідчення. Нещодавно так було у Харківській області, де інспектора Харківської міської ради затримали на “неправомірній вигоді”.

    – Як часто інспекторів затримують за хабарництво?

    – Минулого року було 22 випадки, у цьому – один. У Київській області затримали начальника одного із відділів.

    – Підприємці розповідають, що по всій країні вже сформувався прайс на “послуги” інспекторів за те, що вони закриватимуть очі на порушення – від $1000 до 3000, що цілком логічно, враховуючи розмір штрафу близько $4000.

    – Я, чесно кажучи, вперше чую про такі розцінки. Але, варто розуміти, що ми отримуємо подібну інформацію лише, якщо жертва хабарництва сама звертається до нас чи правоохоронних органів. Якщо ж бізнес у цьому зацікавлений, ба навіть провокує цю неправомірну вигоду інспекторів, ми не можемо нічого вдіяти.

    – Але ж ви не будете сперечатися, що у сфері перевірок бізнеса завжди є великі корупційні можливості.

    – Я не думаю, що таке хабарництво є масовим у нашому випадку – інакше ми б не отримали такого показника нових зареєстрованих працівників, а це, між іншим, рекорд за всю історію існування Держпраці. Навряд чи це стало би можливим, якби інспектори масово закривали очі на порушення.

    – У інспекторів є своєрідні KPI? Скажімо, перевірити не менше 20 підприємств на місяць або знайти 100 нелегалів?

    – Ні, тут важко щось планувати. На одному підприємстві працює декілька людей, документації порівняно мало. Там,  де 100 працівників – це купа паперів, дуже багато роботи. Основний KPI для інспекторів та управлінь Держпраці в цілому – це зростання кількості застрахованих осіб в регіоні.

    – Чи є обмеження на кількість перевірок за певний період часу?

    – По трудовому законодавству немає. Ми перевіряємо не лише незареєстровану працю, а й, наприклад, борги по зарплаті – якщо в нас є скарга працівника про те, що є затримки або інші порушення – зобов’язані піти й перевірити це підприємство, незважаючи на те, чи були там перевірки останнім часом. Іноді робимо інспекцію з ініціативи профспілок. Тому плановість у цьому сенсі може бути лише при перевірках на предмет охорони, гігієни праці.

    – Ви вимірюєте ефективність роботи підлеглих?

    – В нас є метрика – минулого року ефективність склала 73% зі 100%.

    – Як це трактувати?

    – Я вважаю, що це непогано. Питання виникнуть у разі, коли показник впаде до 50% і менше. Але у значній мірі ефективність залежить не від самих інспекторів, а від того, наскільки якісно працює наша аналітика, тобто як ми визначаємо потенційних порушників на етапі перевірки звітності.

    Про нечесний бізнес

    – Який бізнес найчастіше використовує неофіційну працю? Наскільки це розповсюджено серед великих компаній?

    – Великий бізнес, як правило, таке не практикує. Малий, середній бізнес – сфера торгівлі, готельно-ресторанний бізнес, будівництво, сільське господарство – так. Зараз, до речі, розпочнеться новий агросезон – готуємося до перевірок на предмет нелегального працевлаштування селян.

    – Часто зустрічаються схеми мінімізації трудових податків через фізосіб-підприємців?

    – Я не можу сказати, що часто, але такі ситуації зустрічаються.

    – Які для них зараз штрафи?

    – Порівняно невеликі – від 1 до 3 мінімальних зарплат.

    – Які найбільші штрафи ви накладали?

    – У Черкаській області було підприємство (санаторій “Україна”) з 50 незареєстрованими особами, тобто можна вирахувати штраф – більше 5,5 млн грн. На Закарпатті – перевізник з 24 неофіційними працівниками. Був колл-центр на Рівненщині – кілька десятків. Але загалом, все, що більше 10 незареєстрованих –  це вже великі штрафи.

    – Є такий чорний жарт, що штраф за “фізичний опір” інспектору праці коштує менше, ніж покарання за працівників-нелегалів. Наскільки часто ваші працівники стикаються з агресивною поведінкою підприємців?

    – Такі випадки є. Інколи нелегальні працівники просто тікають, але є й критичні ситуації: минулого року на Хмельниччині двох жінок-інспекторів облили кислотою. На Волині, буквально декілька днів тому, інспектору спалили машину. Ми звертаємося до поліції, щоб взяли ці справи на контроль, але зрозуміло, що ми не застраховані від таких випадків у майбутньому.

    – Що відбувається, коли інспекторів не допускають на підприємство?

    – Викликаємо поліцію, фіксуємо факт недопуску, складаємо відповідний акт. Далі викликаємо власників або керівників до себе. Якщо не з’являються – накладаємо штраф.

    – Скільки?

    – 400 000 грн. Це єдиний випадок, коли ми накладаємо максимально можливий штраф.

    – Багато таких прецедентів?

    – За минулий рік – більше сотні.

    – Виходить підприємці знають, коли та з якого приводу до них може прийти перевірка?

    – У деяких випадках ми виходимо з того, що немає сенсу підвищувати навантаження на бізнес, тому попереджаємо про інспекцію і радимо підготувати конкретний перелік документів. Але якщо йдеться про неофіційну працю – інспекція має бути несподіваною. Хоча й ми, на жаль, не застраховані від витоків інформації, тому буває й таке, коли інспектор праці приходить на підприємство у розпал робочого дня, а там зачинено й жодної людини немає.

    – Судячи з нашого спілкування з підприємцями, деякі з них зараз поводяться хитріше: наприклад, у ветеринарних клініках працівники носять таку уніформу, щоб у разі чого, зробити вигляд, ніби вони просто відвідувачі закладу. Що вам робити у таких випадках? Вірогідно, з часом подібні хитрощі ставатимуть все більш винахідливими.

    – Це складна історія, але в нас є різні методи: інспектори можуть перевірити внутрішні табелі відвідування, є інформація ДФС – можливо, людина, була раніше оформлена офіційно, а зараз працює “в чорну”, тобто сам факт її появи на підприємстві наштовхує на певні підозри. Для встановлення особи можемо викликати поліцію, а це вже зовсім інша розмова.

    – Чому б не проводити перевірки відразу з поліцією?

    – У них свій регламент роботи. Ми іноді приставляємо до жінок-інспекторів їхніх колег-чоловіків, що займаються охороною праці – на виїзди вони виходять разом. Чоловік хоча й не є суб’єктом перевірки у такому разі, однак це хоча б дає підтримку – порушники вже не відчувають своєї безумовної переваги. Але дійсно, наприклад, у Португалії інспектори праці працюють разом з поліцією – коли вони приїжджають на будівництво, то повністю оточують територію, щоб звідти ніхто не міг вийти. Я уявляю, якби так було у нас: відразу б почали говорити, що хтось знищує бізнес, хоча в нас навіть думки такої немає.

    Про дефіцит Пенсійного фонду

    – Які загалом масштаби неформальної зайнятості в країні?

    – Статистика говорить про 3 млн осіб, що працюють повністю неофіційно.

    – Ви погоджуєтесь, враховуючи власні спостереження Держпраці?

    – Наші спостереження – у 70 випадках зі 100 наші перевірки бачать хоча б одного неофіційного працівника. Але треба враховувати, що ми перевіряємо тільки формальний сектор і лише компанії, що входять до наших груп ризику, тобто тут навіть не можна говорити про якийсь тренд загалом по державі. А ще ж є величезний пласт зайнятості у неформальній економіці – це підприємства, які повністю працюють в тіні без будь-якої державної реєстрації. Але це вже робота поліції та ДФС.

    – За словами фіскалів, якщо всіх нелегальних працівників переведуть хоча б на мінімальну зарплату, це вже дасть колосальний ефект для Пенсійного фонду. Чи є у вас можливість боротися з “гібридною” зайнятістю, коли людина працює за мінімалку, а основну частину зарплати отримує у конверті? 

    – У таких випадках ми можемо дослідити підприємство на відповідність оплати праці, тобто не може бути такого, що люди працюють на складних хімічних виробництвах за мінімальну зарплату. Але це дійсно не першочергова задача для нас. Ми розуміємо, що є дуже багато людей, які взагалі не сплачують ніяких податків. Ми лише рік активно відпрацьовуємо цей напрям – і бачимо прогрес. Далі будемо “розширювати горизонти” – і це стосується навіть не заходів контролю, а інформаційної роботи, що найскладніше.

    За матеріалами LIGA.net


     

     

  • Держпраці інформує: в яких випадках роботодавець має укладати з працівником трудовий договір, а в яких - цивільно-правовий

    Держпраці інформує: в яких випадках роботодавець має укладати з працівником  трудовий договір, а в яких - цивільно-правовий

    Управління Держпраці у Чернівецькій області надає детальне роз’яснення для суб’єктів  господарювання  та працівників щодо того, в яких випадках укладається трудовий договір, а в яких випадках допускаються цивільно-правові відносини.

    Що необхідно знати  при укладення трудових договорів

    Трудовий договір, сторонами якого є суб’єкт господарювання і найманий працівник  укладається відповідно до Кодексу законів про працю.

    При укладенні трудового договору, працівник зобов’язується виконувати роботу згідно кваліфікації та функціональних посадових обов’язків.

    Працівник зобов’язується дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. 

    При оформленні на роботу, працівник подає заяву, роботодавець видає наказ про прийнятті працівника на роботу.

    Запис про прийом працівника на роботу вноситься до його трудової книжки.

     У трудовому  договорі зазначається посада, сума зарплати, дата початку виконання робіт. 

    Розмір оплати праці не може бути меншим за мінімальну заробітну плату. Зарплата повинна виплачуватися не рідше двох разів на місяць.

    Укладення трудового договору  - запорука соціальних гарантій для працівника, зокрема, оплати у разі настання непрацездатності,  допомоги з безробіття, відпускних.

    Що необхідно знати при укладення  договорів цивільно – правового характеру

    Цивільно-правові відносини між працівником та суб’єктом господарювання регламентовані Цивільним кодексом України.

    У разі укладення такого виду правовідносин, працівник зобов’язується  виконати певну роботу, або надати послугу, а роботодавець – оплатити її.

    Сторони укладають письмовий договір. Предметом договору є кінцевий результат, або послуга.

    За виконання роботи або надання послуги виконавець отримує винагороду. Розмір винагороди визначено договором, він не залежить від розміру мінімальної заробітної плати.

    Термін оплати зазначено у договорі.

    Соціальні трудові гарантій на працівника при  укладанні цивільно-правових договорів не розповсюджуються. Гарантій надаються лише у випадку , якщо виконавець самостійно здійснює відрахування до соціальних фондів.

    Найактуальніше при укладенні цивільно-правового договору

    При укладенні цивільно-правової угоди  роботодавець не зобов’язаний забезпечувати працівникові  належні та безпечні умови праці.

    Працівник, котрий погоджується виконувати роботу чи надавати послугу згідно з умовами цивільно-правового договору, самостійно організовує процес роботи, її виконання та забезпечує результат.

    У разі укладання цивільно-правової угоди, працівник позбавляється соціальних та трудових гарантій. Зокрема, державного соціального страхування у разі настання нещасного випадку на виробництві, або професійного захворювання, виплат з безробіття, лікарняних, відпускних та інших видів доплат. 

    У яких випадках  цивільно-правові відносини стають порушенням трудового законодавства 

    Цивільно – правовий договір  суб’єкт господарювання вправі укладати лише для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результату праці.

    У разі досягнення мети  договір вважається виконаним. Дія договору припиняється.  

    Тобто, цивільно-правовий договір застосовується для реалізації визначених (найчастіше) разових робіт.

    Якщо ж робота, або надання послуги, яку виконує інша сторона договору, тобто, працівник,  має системний характер (робота виконується постійно, працівник постійно перебуває на своєму робочому місці, повний робочий день, отримує відповідну оплату  праці), то роботодавець у цьому випадку злісно  порушує чинне законодавство про працю, зокрема статтю  21 – «Трудовий договір» та статтю  24  - «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України.

    А саме: роботодавець здійснює фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника  на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків.

    За  це порушення трудового законодавства на роботодавця накладається фінансова санкція у розмірі 30 мінімальних заробітних плат - 125 190 гривень.


     

     

  • Про випадки не задекларованої зайнятості Держпраці можна інформувати онлайн - повідомленнями

    Про випадки не задекларованої зайнятості Держпраці  можна інформувати онлайн - повідомленнями

    Управління Держпраці у Чернівецькій області нагадує: 

    про випадки неофіційного працевлаштування осіб слід  повідомляти органи державного нагляду (контролю).

    У регіоні таким органом є територіальний підрозділ Державної служби України з питань праці - Управління Держпраці у Чернівецькій області.

    Тому заявнику  у разі виникнення  питань щодо неофіційної зайнятості слід звернутися до відомства.

    Це можна зробити у різний спосіб, зокрема, й через онлайн - повідомлення.

    Таку можливість запровадила Державна служба України з питань праці.  

    Для цього заявнику  необхідно на сайті Державної служби України з питань праці  http://dsp.gov.ua/ , або на сайті  Управління Держпраці у Чернівецькій області   http://cv.dsp.gov.ua/   віднайти розділ «Повідомити про не задекларовану працю».

    Заявник має заповнити відповідну форму, в якій вказати на конкретні факти неофіційного працевлаштування.

    Надана скаржником інформація не підлягатиме розголошенню у разі проведення  фахівцями Держпраці  (на підтвердження отриманих даних) інспекційних відвідувань.

    Довідково: 

    головними державними інспекторами  відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управлінням Держпраці у Чернівецькій області  у 2018 році виявлено 487 працівників, що працювали без належного оформлення,а саме:

    150 працівників, які працювали  без оформлення трудових відносин,

    301 працівника, які працювали без належного оформлення трудових відносин (цивільно-правові угоди мали ознаки трудових),

    34 працівників було прийнято на роботу без повідомлення роботодавцями  територіального органу Державної фіскальної служби.

    За результатами інспекційних відвідувань та інформаційно-роз’яснювальної роботи між роботодавцями та найманими працівниками у 2018 році  укладено 5665 трудових угод.


     

     

  • До уваги суб’єктів декларування: щодо надання інформації про транспортні засоби

    До уваги суб’єктів декларування: щодо надання інформації  про транспортні засоби

    Які транспортні засоби мають бути внесені у декларацію?

    Для цілей декларування під транспортними засобами розуміється широкий спектр засобів, які не обмежуються автотранспортними засобами, а включає інші самохідні машини і механізми, а саме: легкові та вантажні автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілів, мотоцикли усіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, сільськогосподарська техніка, водні та повітряні судна. На відміну від іншого цінного рухомого майна, відомості про транспортні засоби та інші самохідні машини і механізми зазначаються незалежно від їх вартості.

    Чи слід включати у вартість транспортного засобу витрати, пов'язані з митним оформленням чи реєстрацією такого засобу?

     У декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення чи реєстрацію транспортного засобу в його вартість не включаються. Водночас, якщо відповідний видаток на митне оформлення чи реєстрацію перевищує встановлений поріг декларування (50 ПМ) і був здійснений суб'єктом декларування у звітному періоді, то він повинен бути відображений у розділі декларації "Видатки та правочини".

    Якщо транспортний засіб належить суб'єкту декларування на праві користування на підставі довіреності, а інформація про власника транспортного засобу йому не відома, то яким чином відобразити у декларації відомості про власника майна?

    Якщо суб'єкту декларування або члену його сім'ї не відома інформація про власника майна, яке перебуває в користуванні суб'єкта декларування або члена його сім'ї, а із правовстановлюючих документів встановити ці відомості неможливо, то при заповненні відповідних полів декларації слід обрати помітку "Не відомо". Винятком є лише поля "Прізвище", "Ім'я" та "По батькові (за наявності)" власника такого майна, заповнення яких є обов'язковим. Слід також пам'ятати, що інформацію про власників транспортних засобів можна отримати у відкритому Єдиному державному реєстрі Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів та їх власників.

    Яким чином відобразити в декларації ситуацію, коли один і той же транспортний засіб перебуває у власності суб'єкта декларування і на праві користування (наприклад, на підставі довіреності) у члена його сім'ї або навпаки?

    Якщо транспортний засіб перебуває на праві власності у суб'єкта декларування, то він зазначається як об'єкт такого суб'єкта декларування і не зазначається як об'єкт, що перебуває у члена сім'ї на праві користування. Аналогічно зазначається інформація, якщо транспортний засіб перебуває на праві власності у члена сім’ї суб’єкта декларування.

    Яка інформація зазначається у полі "Ідентифікаційний номер" у розділі декларації "Цінне рухоме майно - транспортні засоби"?

    У цьому полі слід зазначити ідентифікаційний номер транспортного засобу, якщо він наявний. Наприклад, для автомобіля слід вказати ідентифікаційний номер, тобто вказаний у технічному паспорті на транспортний засіб номер шасі (кузова, рами).

    Чи підлягає декларуванню транспортний засіб, який передано іншій особі на підставі довіреності з правом розпорядження?

    Так, підлягає, оскільки видача довіреності не припиняє права власності особи на майно. Правове регулювання відносин, пов’язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

    Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

    Аналіз норм статей 244, 237, 655 Цивільного кодексу України свідчить про те, що видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

    За матеріалами НАЗК


     

  • «Ми повинні викорінити нелегальну працю як явище та формувати культуру захищеної праці», - Міністр соціальної політики України Андрій Рева

    «Ми повинні викорінити нелегальну працю як явище та формувати культуру захищеної праці», - Міністр соціальної політики України Андрій Рева

    Учора, 28 лютого, відбулося засідання колегії Міністерства соціальної політики України на тему: „Основні досягнення у соціальній сфері та перспективи розвитку”.

    Засідання пройшло за участю Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, Міністра соціальної політики Андрія Реви, керівників центральних органів виконавчої влади, представників органів соціального захисту населення з усіх регіонів країни, представників місцевого самоврядування.

    Участь у засіданні взяли керівники Державної служби України з питань праці та її територіальних органів. Від Управління Держпраці у Чернівецькій області у роботі зібрання взяв участь начальник відомства Іван Луцак.

    Під час заходу було обговорено нагальні питання соціальної сфери, підбито підсумки роботи за минулий період та окреслено завдання на перспективу, відбувся обмін думок між учасниками заходу щодо різних соціальних проектів, які впроваджуються в різних регіонах України, повідомляється на сайті Мінсоцполітики.

    У своєму виступі перед учасниками зібрання Міністр соціальної політики Андрій Рева окреслив ключові результати роботи підконтрольних відомств  у 2018 - му  та наголосив на актуальних завданнях нинішнього року.

    «Реформування сфери праці з огляду на комплекс питань є нагальним для завдань захисту працюючого населення і потребує зближення правового поля України та країн ЄС,- підкреслив очільник Міністерства. - У довгостроковій перспективі приведення умов бізнесу та підприємництва до європейських стандартів сприятиме безумовному дотримання законодавства з праці, що в свою чергу, забезпечить створення безпечних умов праці, легалізацію зайнятості та детінізацію доходів населення, упорядкування та цивілізацію атипових форм зайнятості.

    Однак люди потребують захисту вже сьогодні. Уряд починав свою роботу, коли мінімальна заробітна плата становила 1378 гривень. І при зростанні економіки на рівні 3 % досягнення цілей гідної праці ставало малоймовірним.

    Уряду за 3 роки своєї роботи вдалося збільшити мінімальну заробітну плату в 3 рази, до 4173 гривні і ми будемо проводити подальшу політику підвищення ціни робочої сили в країні.

    Зростала і середньомісячна заробітна плата. У 2018 році вона збільшилась на 24,8 % і становила 8 865 гривень, а реальна за цей час збільшилась на 12,5 %, тобто перевищила зростання споживчих цін».

    У виступі Андрій Рева акцентував на наступному:

    «Подальшими резервами підвищення рівня оплати праці є пришвидшення розвитку економіки та легалізація відносин у сфері зайнятості та оплати праці.

    Ми повинні викорінити нелегальну працю як явище, формувати культуру захищеної праці, тим самим надати захист працюючим людям та встановити рівні умови ведення бізнесу.

    У минулому році Урядом затверджено заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення, впроваджено новий порядок контролю за додержанням законодавства про працю і зайнятість, який передбачає передачу повноважень органам місцевого самоврядування.

    Перші результати ми маємо. На кінець 2018 року чисельність застрахованих осіб в Україні становила 13,2 млн осіб, що на 403 тис. осіб більше порівняно з початком року.

    Станом на сьогодні працює 564 інспекторів праці органів місцевого самоврядування.

    На сьогодні 121 місто обласного значення із 149-ти взяли на себе повноваження з контролю у сфері праці, ще 370 ОТГ.

    Але все ще 28 міст обласного значення тримають форпост, не беручи повноважень, і продовжують вголос «захищати» нелегальний бізнес, позбавляючи тисячі людей на соціальний захист та мільйонних доходів міських бюджетів.

    Ми продовжимо роботу з легалізації зайнятості, реформуючи трудове законодавство.

    Спільно з сторонами соціального діалогу ми завершуємо підготовку нової Генеральної Угоди на термін до 2021 року, де визначені узгоджені цілі та принципи проведення системних реформ у соціальній сфері» - підкреслив на колегії Міністр соціальної політики України Андрій Рева.


     

     

Ми на YouTube

Важливо

Конкурс дитячого малюнка