UP

Статті

Фільтр
  • Підстави проведення інспекційних відвідувань фахівцями Держпраці

    Підстави проведення інспекційних відвідувань фахівцями Держпраці

    Управління Держпраці у Чернівецькій області повідомляє суб’єктам господарської діяльності Буковини щодо підстав проведення інспекційних  відвідувань.

    Так, згідно з Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року за №823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю», інспекційні відвідування роботодавців фахівцями Держпраці проводяться з наступних підстав:

    1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

    2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

    3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством;

    4) за рішенням суду;

    5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин;

    6) за інформацією:

    Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

    Державної податкової служби та її територіальних органів про:

    невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

    факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень;

    факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб’єкта господарювання;

    Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

    роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної;

    роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

    роботодавців, в яких упродовж місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

    фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

    роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився;

    роботодавців, в яких упродовж року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

    роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів;

    роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

    7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю;

    8) за дорученням Прем’єр-міністра України;

    9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

    10) за запитом народного депутата;

    11) у разі невиконання вимог припису.


     

     

     

     

  • Середня заробітна плата перевищила десять тисяч гривень

    Середня заробітна плата перевищила десять тисяч гривень

    Такими є дані Державної служби статистики України.

    Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємства, установи, організації в Україні у вересні 2019 року  становила 10 687 гривень, цитують Держстат низка українських засобів масової інформації.

    Підкреслено, що це у понад два з половиною рази перевищує рівень мінімальної заробітної плати.

    Серед регіонів - лідерів, де працівники отримують найвищі заробітні плати, - Київська (11 166 гривень), Донецька (11 907 гривень), Дніпропетровська (11 078 гривень) областях та місті Києві (15 626 гривень).  

    Найвищі зарплати працівників зафіксовано у наступних економічних галузях: промисловості (12 100 гривень), на транспорті (11 879 гривень), у фінансовій та страховій діяльності (17 929 гривень), сфері інформації та телекомунікації (17 072 гривні).

    Нагадаємо, мінімальна заробітна плата становить 4 723 гривні.


     

  • До уваги суб’єктів декларування: розширено коло близьких осіб та членів сім’ї декларантів

    До уваги суб’єктів декларування: розширено коло близьких осіб та членів сімї декларантів 

    Національне агентство з питань запобігання корупції інформує: розширено коло близьких осіб та членів сім’ї суб’єктів декларування відповідно до змін, внесених в Закон України “Про запобігання корупції”.

    Зміни набрали чинності 18 жовтня.

    Відтепер термін «близькі особи» в Законі застосовується до племінника і племінниці, а також до батька та матері дружини (чоловіка), сина (дочки).

    Для вимог фінансового контролю членами сім’ї суб’єкта декларування тепер вважаються його неповнолітні діти незалежно від спільного проживання, пов’язаності спільним побутом та наявності взаємних прав та обов’язків.

    Нагадаємо, що на коло близьких осіб поширюються обмеження щодо спільної роботи: публічним службовцям заборонено мати таких осіб у прямому службовому підпорядкуванні.

    Нові правила декларування та подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані (зміни до статей 46, 52 Закону України “Про запобігання корупції”) набудуть чинності з 1 січня 2020 року.

    За матеріалами Національного агентства з питань запобігання корупції


     

  • Актуально! Інформація для користувачів газу у побуті

    Актуально! Інформація для користувачів газу у побуті

    Управління Держпраці  у Чернівецькій області звертається до споживачів побутового газу та роз’яснює:

    для того, аби використання цього блага було безпечним, абоненти мають дотримуватися наступних вимог.

    У жодному разі не проводити самочинну  газифікацію житлового помешкання, перестановку, заміну і ремонт газового обладнання.

    Не проводити перепланування приміщень, де встановлено газові прилади  без узгодження з підприємствами газового постачання.

    Не вносити зміни у конструкцію газових приладів, не змінювати димові і вентиляційні системи, не заклеювати та не замуровувати вентиляційні канали.

    Не відмикати автоматику безпеки і регулювання на газових приладах.

    Не користуватися газом при несправності газових приладів, автоматики, арматури та газових балонів.

    Не користуватися газом при порушенні щільності кладки газифікованих печей і димоходів.

    Не користуватися газом при засміченні димоходів і вентиляційних каналів, відсутності  їх щільності, обмерзанні і закупорці оголовків димоходів.

    Не проводити прочистку, перевірку димових та вентиляційних каналів, заміну балонів, газобалонних установок без проходження навчання і одержання дозволу від підприємства газового господарства.

    Не користуватися газовими приладами при перекритих квартирках, жалюзійних решітках, решітках вентиляторів, щілинах під дверима ванних кімнат і кухонь, відсутності тяги у димоходах та вентиляційних каналах.

    Не залишати увімкненими без нагляду газові прилади, окрім розрахованих  на безперервну роботу і обладнаних для цього відповідною автоматикою.

    Не допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, котрі не контролюють свої дії та не пройшли відповідний інструктаж на спеціалізованих підприємствах газового господарства.

    Не прив’язувати до газопроводів мотузки та не навантажувати газопроводи.

    Не використовувати газ і газові прилади не за призначенням.

    Не застосовувати відкритий вогонь для виявлення витоків газу.

    Не зберігати у приміщеннях і підвалах житлових будинків  порожні і наповнені зрідженим газом балони.

    Не розміщувати у газифікованому приміщенні більше одного балону місткістю 50 (55) літрів, або двох балонів місткістю 27 літрів кожний. Балони не повинні знаходитися у тому ж приміщенні, що й газові прилади.

    Не встановлювати балони з газом у газифікованому приміщенні на віддалі менше одного метра від радіатора опалення або печі. Не розміщувати  балони навпроти печей на віддалі менше двох метрів.

    Не вмикати та не вимикати електроосвітлення, не користуватися відкритим вогнем, електронагрівальними приладами і опалювальними печами під час заміни, встановлення балона у приміщенні.

    Не замінювати балони у присутності осіб, котрі не пов’язані з виконанням роботи.

    Управління Держпраці  у Чернівецькій області звертається до користувачів побутового газу та нагадує!

    При виявленні запаху газу у приміщенні необхідно:

    закрити крани перед газовими приладами і на приладах, вентиль на балонах зі  зрідженим газом, чи на трубопроводах, через які до помешкання постачається газ;

    відчинити двері та вікна, створивши протяг для провітрювання приміщення;

    не допускати у приміщенні відкритого вогню, куріння, не вимикати та не вмикати електроприлади та освітлення;

    негайно повідомити про витік газу аварійну службу за номером 104. 


     

     

  • Держпраці роз’яснює: на час стажування працівника між ним та роботодавцем має бути укладено трудовий договір

    Держпраці роз’яснює: на час стажування працівника між ним та роботодавцем має бути укладено трудовий договір 

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує: згідно із Законом України «Про вищу освіту», Законом України «Про освіту», Законом України «Про зайнятість»,  у більшості випадків, мета стажування працівника  - набуття ним досвіду виконання завдань та обов’язків певної спеціальності.

    Стажування є складовою післядипломної освіти нарівні з перепідготовкою, спеціалізацією, розширенням профілю, підвищення кваліфікації.

    Також трудовим законодавством визначено таке поняття, як навчання на виробництві.

    Наказом Міністерства праці та Міністерства освіти від 26.03.2001 року за номером  №127/151 затверджено Положення про професійне навчання кадрів на виробництві.

    Положенням визначено, що таке стажування передбачає набуття практичних умінь і навичок щодо виконання обов’язків на займаній посаді або на посаді вищого рівня.

    Нормами цього положення визначено: стажування, як один з видів підвищення кваліфікації керівних працівників,  проводиться на підприємствах, в установах, організаціях за індивідуальним планом, який затверджується керівником підприємства чи підрозділу, що направляє працівника на стажування.

    За результатами стажування за місцем його проведення видається довідка довільної форми про проходження стажування.

    Відповідні записи про професійне навчання робітників, підвищення кваліфікації працівників та спеціалістів  вносяться окремим записом у трудову книжку.

    Слід зазначити, що проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб, наприклад, державних службовців, майбутніх юристів, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, тощо.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області наголошує: якщо ж посада працівника не належить до перелічених категорій, то такий працівника має бути прийнятий на роботу за правилами Кодексу законів про працю України,  у разі необхідності - із випробувальним терміном.

    Відповідно до статті 24  Кодексу законів про працю України - «Укладення трудового договору», працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    За фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника  на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків накладатиметься штрафна санкція у розмірі  125 190 гривень.


     

     

     

  • Суб’єкт господарювання туристичної галузі грубо порушив законодавство про працю

    Субєкт господарювання туристичної галузі грубо порушив законодавство про працю

    Постанову про накладення штрафної санкції у сумі 125 190  гривень винесено в Управлінні Держпраці у Чернівецькій області.

    Штраф накладено на суб’єкта господарювання,  що працює у туристичній галузі у Чернівцях за використання найманої незадекларованої праці.

    Фізична особа - підприємець допустила до роботи без укладення трудового договору працівницю  у порушення статті 24 Кодексу законів про працю України - «Укладання трудового договору».

    Підприємець  також не повідомив до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку його, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, про прийняття  даної особи на роботу.

    Факт незадекларованої зайнятості виявлено фахівцями територіального органу Державної служби України з питань праці у співпраці з представниками Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області.

    Прикметно, що у ході здійснення інспекційного відвідування, фахівці Держпраці встановили ту обставину, що працівниця здійснювала трудову діяльність у процесі стажування.  

    Субєкти господарювання  Буковини зобов’язані знати: проходження стажування при прийнятті на роботу законодавчо передбачено лише для певних категорій осіб.

    Якщо ж посада працівника не належить до певних  категорій, то такий працівника має бути прийнятий на роботу за правилами Кодексу законів про працю України.

    У разі необхідності - із випробувальним терміном.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області наголошує: 

    працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення  формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

    Довідковоголовні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління  Держпраці з початку 2019 року виявили в регіоні 172 випадки не задекларованої зайнятості.

    Водночас на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2018 року за №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», фахівцями Управління спільно із територіальними органами Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, іншими структурами, органами місцевого самоврядування проводилися спільні комплексні заходи з питань легалізації зайнятості, у ході яких виявлено 298 осіб, допущених до роботи без оформлення трудових відносин.

    За видами економічної діяльності найбільше нелегальних працівників в області виявлено на будівництві, в торгівлі, у закладах ресторанного та готельного бізнесів,  на підприємствах автотранспорту та сільського господарства.


     

     

  • Відбулася робоча зустріч щодо оцінювання Проекту ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці»

    Відбулася робоча зустріч щодо оцінювання Проекту ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці»

    Учора, 22 жовтня, відбулася робоча зустріч працівників Держпраці з експертом з незалежної оцінки Тома Вассер щодо оцінювання Проекту ЄС-МОП «Зміцнення адміністрації праці з метою покращення умов праці і подолання незадекларованої праці».

    У заході взяли участь Голова Держпраці Роман Чернега, заступник Голови Служби Алла Горбатюк, фахівці Держпраці та партнери Проекту, повідомляють на сайті державного відомства.

    Під час робочої зустрічі Роман Чернега  підкреслив, що Проект був корисним і необхідним та зазначив: «Проект став фундаментальним для тих змін, які ми нині впроваджуємо в Україні, очікуємо, що він трансформується в наступні проекти, в центрі уваги яких також буде імплементація директив ЄС з питань безпеки праці та трудових відносин».

    МОП проводить оцінювання Проекту для того, щоб зібрати та узагальнити здобуті напрацювання: визначити ступінь виконання завдань, досягнення цілей та вплив на проблеми, що були в центрі уваги. З’ясувати, як і чому передбачувані результати були чи не були досягнуті; оцінити ефективність реалізації Проекту, актуальність завдань та сталість досягнутих результатів; надати рекомендації національним партнерам, узагальнити здобуті уроки та успішні практики.

    Результати оцінювання цього Проекту будуть взяті до уваги під час реалізації наступного трирічного Проекту МОП «На шляху до безпечної, здорової і задекларованої праці в Україні», який має розпочатися у січні 2020 року.


     

     

  • Заходи державного нагляду за станом охорони праці у дитячих таборах здійснювалися упродовж усієї кампанії

    Заходи державного нагляду за станом охорони праці у дитячих таборах здійснювалися  упродовж усієї кампанії

    Начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області Іван Луцак взяв участь у Всеукраїнській селекторній нараді з питань  підбиття підсумків організації оздоровлення та відпочинку дітей у 2019 році.

    Під час наради обговорено результати літньої оздоровчої кампанії на Буковині.

    Керівник територіального підрозділу Державної служби України з питань праці зауважує, що  головні державні інспектори відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Чернівецькій області здійснювали заходи державного нагляду (контролю) за станом промислової безпеки та охорони праці у дитячих оздоровчих таборах упродовж усієї оздоровчої кампанії.

    Перевірками було охоплено низку закладів.

    Під час проведення заходів державного нагляду було встановлено деякі порушення.
    Так, а окремих закладах відповідальні особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, первинна документація велася з порушеннями, інструкції в окремих закладах потребували  перегляду, в інших - впорядкування, тощо. Виявлені порушення негайно усувалися.

    Слід зазначити, що  Управлінням Держпраці у Чернівецькій області на допомогу відповідальним за стан охорони праці було розроблено та оприлюднено на сайті відомства Методичні рекомендації щодо забезпечення дотримання основних вимог законодавства з охорони праці у дитячих оздоровчих закладах (підприємствах).


     

     

  • Роботодавцям - про необхідність індексації заробітної плати

    Субєктам господарювання - про необхідність індексації заробітної плати

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує:

    стаття 94 Кодексу законів про працю України - «Заробітна плата» - регламентує, що заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

    Розмір заробітної плати залежить від складності  та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.   

    Згідно зі статтею 95 Кодексу законів про працю України, а саме частиною шостою,  заробітна плата підлягає індексації. 

    Обовязковість проведення індексації визначено Законом України «Про індексацію трудових доходів населення».

    Умови та деталі проведення індексації визначено Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України за №1078 від 17.07.2003 року.

    Індексацію заробітної плати зобов’язані проводити усі роботодавці незалежно від форм власності і господарювання, а також фізичні  особи, які використовують  працю найманих працівників.

    Індексація - складова заробітної плати у частині додаткової заробітної плати та є однією  з основних державних гарантій щодо належної оплати праці працівників.

    Слід підкреслити, що заробітна плата індексується у межах прожиткового мінімуму. Це означає, що індексується не всі заробітна платня працівника, а тільки та частина, яка не перевищує прожитковий мінімум для працездатних громадян.

    Частина заробітної плати, яка перевищує суму прожиткового мінімуму, індексації не підлягає.

    Невиплата індексації заробітної плати - грубе порушення законодавства про працю, за яке роботодавець несе відповідальність, а працівник вправі звернутися до судової інстанції з відповідним позовом  про стягнення належної суми індексації.


     

  • Літній час скасують 27 жовтня

    Літній час скасують 27 жовтня

    Цьогоріч літній час в Україні планують скасувати 27 жовтня. Стрілки годинника на годину назад планують перевести у неділю о четвертій годині ранку.

    Відповідне звернення направлено до Державного комітету та радіомовлення  України. Про це повідомили посадові особи Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

    «Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 року за №509 «Про порядок обчислення часу на території України», на території України 27 жовтня 2019 року о 4 (четвертій) годині за київським часом скасовується літній час з переведенням годинникової стрілки на 1 (одну) годину назад», - цитують витяги з відповідного розпорядження низка українських ЗМІ.

    Довідково: згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 13.05.1996 року за №509 «Про порядок обчислення часу на території України», на території країни визначено такий порядок обчислення часу з переведенням щорічно стрілки годинника: в останню неділю березня - о третій годині на одну годину вперед; в останню неділю жовтня -  о 4 годині на одну годину назад.  


     

  • Посвідчення інспекторів праці отримали 28 посадових осіб місцевого самоврядування

    Посвідчення інспекторів праці в області отримали 28 посадових осіб місцевого самоврядування

    Право здійснювати контроль за додержанням законодавства про працю органам місцевого самоврядування делеговано з першого січня 2017 року.

    На сьогодні в регіоні 28 посадових осіб місцевого самоврядування отримали посвідчення інспекторів праці.

    З початку року інспектори праці Буковини здійснили 29 інспекційних відвідувань з питань дотримання законодавства про працю на підприємствах, в установах та організаціях області.

    Водночас фахівці проводили відвідування суб’єктів господарювання з метою інформування керівників та працівників щодо найбільш ефективних способів дотримання трудового законодавства.

    Загалом було проведено 223 таких відвідування.

    За результатами, проведеної інспекторами праці роботи, за вісім місяців 2019 року роботодавці уклали з найманими працівниками 279 трудових угод.

    Фахівці Управління Держпраці у Чернівецькій області надають інспекторам праці органів місцевого самоврядування відповідну методичну та консультаційну допомогу, організовують тематичні навчання, наради та семінари щодо запровадження ефективних практик контролю за додержанням законодавства про працю.  


     

      

  • Забезпечення вимог законодавства з охорони праці дозволить мінімізувати на підприємствах ризики виробничого травматизму

    Забезпечення вимог законодавства з охорони праці дозволить мінімізувати на підприємствах ризики виробничого травматизму

    В області тривають осінньо - польові роботи.

    Оскільки, в  агропромисловому секторі працюють значна кількість працівників, галузь залишається однією із найбільш травмонебезпечних.

    Територіальний орган Державної служби України з питань праці націлює роботодавців  на створення здорових і безпечних умов праці працівників.

    Згідно зі статтею 13 Закону України «Про охорону праці» - «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця», роботодавець зобов’язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

    Оскільки, якість виконання роботи залежить від навиків та вмінь самих працівників, то роботодавець  має забезпечити для них проходження навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці.

    Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, внесених до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, мають пройти спеціальне навчання і перевірку знань  відповідно до вимог нормативно-правових  актів з охорони праці.

    Роботодавець зобов’язаний пам’ятати: працівники, котрі не пройшли навчання й перевірку знань з охорони  праці,  до роботи не допускаються.

    Необхідно забезпечити та організувати на підприємствах проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці.

    При безпосередньому проходженні кампанії на підприємствах сфери АПК має належним чином експлуатуватися техніка.

    Так, експлуатація сільськогосподарських машин має здійснюватися з урахуванням вимог експлуатаційної документації.

    Вузли  та елементи сільськогосподарських машин, що рухаються, обертаються та можуть становити небезпеку, мають бути огороджені  захисними кожухами, які забезпечують безпеку працівників.

    Не дозволяється експлуатація несправних машин та обладнання, експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або несправною системою блокування запуску двигуна за ввімкнутої передачі.

    Перед виконанням робіт працівники мають переконатися, що дроти повітряних ліній електропередач техніка, яка проїжджає під ними, зачіпати не буде.

    Під час проїзду техніки потрібно дотримуватися безпечної дистанції.    

    Особливої уваги суб’єкти господарювання мають надати роботам, пов’язаним з підготовкою мінеральних добрив до їх внесення у грунт.

    Роботи мають здійснюватися  за допомогою механізмів, оснащених пристроями для зниження пилоутворення.

    Працівники мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та засобам індивідуального захисту органів дихання та зору.

    Не дозволяється готувати розчини пестицидів безпосередньо у полі без засобів механізації.

    Працівникам не дозволяється перебувати у зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів.

    Під час руху агрегату не допускається одночасне обслуговування одним працівником двох і більше сівалок.

    Завантаження сівалок і  садильних машин насінням, садильним матеріалом та добривами має бути механізованим.

    Ручне завантаження дозволяється лише за умови зупинення посівного та садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора.

    Заміну,  очищення і регулювання робочих органів навісних машин і знарядь, які підняті, потрібно проводити тільки спеціальними чистками в рукавицях із зупиненим, загальмованим агрегатом та вимкнутим двигуном і вжиттям заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.

    Працівникам заборонено підніматися або спускатися з машин під час їх руху.

    Не дозволяється сівачам працювати на навісних сівалках.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  підкреслює:

    лише повне забезпечення вимог законодавства з промислової безпеки, охорони  та гігієни праці дозволить мінімізувати на підприємствах ризики виробничого травматизму.


     

     

     

  • У ДП «Хотинське ДСЛ АПК» проведено робочу зустріч з колективом

    У ДП «Хотинське ДСЛ АПК» проведено робочу зустріч з колективом

    Головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Чернівецькій області  Ігор Пантело провів робочу зустріч з колективом ДП «Хотинське ДСЛ АПК».

    Зустріч з лісівниками Хотинщини  відбулася за результатами планової перевірки з питань дотримання законодавства з охорони праці та інших нормативно-правових актів.

    У ході робочого спілкування обговорено стан промислової безпеки та охорони праці на підприємстві, розглянуто виконання заходів щодо запобіганню виробничому травматизму.

    Учасникам повідомлено про набуття чинності  нового Порядку  розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року за №337. Роз’яснено нововведення. 

    Акцентовано на статистиці виробничого травматизму в області.

    «Так, у першому півріччі 2019 року на підприємствах, в установах та організаціях області зареєстровано 23 випадки загального виробничого травматизму, у тому числі, два - зі смертельним наслідком. Один із нещасних випадків зі смертельним наслідком мав місце на підприємстві автомобільного транспорту, інший - у галузі з виробництва деревини, - констатував Ігор Пантело. -  Слід підкреслити, що лісова галузь  області залишається однією з найбільш травмонебезпечних. Загалом найбільш травмонебезпечна - професія лісоруба, а  переважна більшість нещасних випадків стається під час виконання лісосічних робіт. Причини травмувань працівників - порушують  вимог інструкцій з охорони праці, грубі порушення технології виробничого процесу».

    Фахівець Держпраці підкреслив на необхідності постійного дотримання законодавства про охорону праці та діючих нормативно-правових актів. Керівництво лісництва зобов’язано упорядкувати документи дозвільного характеру, рекомендовано провести лабораторні дослідження умов праці на підприємстві та забезпечити щорічне проходження медичного огляду працівників.   


     

     

  • Державні службовці у своїй діяльності зобов’язані керуватися принципами етики державної служби

    Державні службовці у своїй діяльності зобов’язані керуватися принципами етики державної служби

    Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування затверджено Наказом Національного агентства України з питань державної служби від 5 серпня 2019 року №158.

    Правила регулюють моральні засади діяльності державних службовців та полягають у дотриманні принципів етики державної служби.

    Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:

    1) служіння державі і суспільству;

    2) гідної поведінки;

    3) доброчесності;

    4) лояльності;

    5) політичної нейтральності;

    6) прозорості і підзвітності;

    7) сумлінності.

    Служіння державі і суспільству передбачає:

    1) чесне служіння і вірність державі;

    2) забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави;

    3) сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина;

    4) формування позитивного іміджу держави.

    Гідна поведінка передбачає:

    1) повагу до гідності інших осіб;

    2) ввічливість та дотримання високої культури спілкування;

    3) доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами;

    4) недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

    Доброчесність передбачає:

    1) спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами;

    2) неприпустимість використання державного майна в особистих цілях;

    3) недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами;

    4) нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом;

    5) недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.

    Лояльність передбачає:

    1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;

    2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;

    3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.

    Політична нейтральність передбачає:

    1) недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця;

    2) відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій;

    3) дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців;

    4) уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов’язків;

    5) забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.

    Прозорість і підзвітність передбачає:

    1) відкритість та доступність інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України.

    Сумлінність передбачає:

    1) добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов’язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей;

    2) постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності;

    3) недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.

    За порушення цих правил державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до законодавства.

    Згідно зі статтею 64 Закону України «Про державну службу» дисциплінарна відповідальність державного службовця - невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, визначених Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності.

    За матеріалами Національного агентства України з питань державної служби


     

     

  • Незадекларована праця: ризики для працівників та роботодавців

    Незадекларована праця: ризики для працівників та роботодавців

    Одним з пріоритетних напрямів діяльності Державної служби України з питань праці та її територіального органу - Управління Держпраці у Чернівецькій області є запобігання використанню незадекларованої праці.

    Це соціальне явище справляє значний негативний вплив на економічний розвиток громади, фінансовий рівень забезпечення громадян.

    Незадекларована праця не тільки обмежує можливості держави проводити сучасну соціальну політику у сферах освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, пенсійного забезпечення, вона створює недобросовісну конкуренцію щодо тих суб’єктів господарювання, котрі забезпечують виконання взятих на себе зобов’язань щодо сплати податків, охорони праці і соціального забезпечення працівників.

    Окрім того, незадекларована праця дає роботодавцям необмежені можливості тиску на працівників.

    Незадекларована праця найчастіше проявляється у таких формах:

    економічна діяльність без державної реєстрації;

    наймана праця без оформлення трудових відносин;

    приховування від державних органів частини відпрацьованого робочого часу та заробітної плати;

    маскування трудових відносин під виглядом інших форм діяльності (цивільно - правові відносини, фіктивна самозайнятість тощо).

    У будь-який спосіб незадекларована праця має негативні наслідки як для працівників, так і для роботодавців.

    Належним чином оформлені трудові відносини  можуть вважатися лише ті, коли роботодавець уклав з працівником трудовий договір, офіційно повідомив про його працевлаштування державну фіскальну службу, офіційно і в повному розмірі виплачує заробітну плату, сплачує за працівника єдиний соціальний внесок.

    Працівник без офіційного оформлення на роботу позбавляє себе:

    гарантованого державою розміру заробітної плати;

    виплати своєчасно та не нижче мінімальної заробітної плати, офіційної відпустки, відпустки по догляду за дитиною тощо;

    виплат у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю;

    допомоги у разі настання нещасного випадку під час виробничого процесу;

    соціального страхування.

    До того ж неоформлений офіційно працівник втрачає трудовий та страховий стаж при розрахунку розміру пенсії.

    Адже тільки легально оформлений працівник, який, відповідно, матиме достатньо страхового стажу, отримає право на гідну пенсію.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  інформує: лише офіційно працевлаштований громадянин має гарантоване чинним законодавством  право на гідні, здорові  і безпечні умови праці.


     

     

     

  • Онлайн - прийом у Держпраці України: представники підприємств звернулися із проблемними питаннями

    Онлайн - прийом у Держпраці України: представники підприємств звернулися із проблемними питаннями

    Під час онлайн-прийому, 16 жовтня, до фахівців Державної служби України з питань праці звернулись представники підприємств Херсонської області із проблемними питаннями, що виникають у роботі, а саме:

    Яким нормативно-правовим актом з охорони праці встановлені вимоги безпеки до арматури, приладів і запобіжних пристроїв, що встановлюються на об’єктах котлонагляду (парових та водогрійних котлах, посудинах під тиском, трубопроводах пару та води) при розробці проектної документації та експлуатації. Чи не виникнуть питання щодо цих приладів при проведенні перевірок інспекторами Держпраці, зокрема:

    манометри: клас точності, шкала, діаметр корпусу від рівня площадки спостереження за манометром;

    запобіжні пристрої: кількість, їх розміри та пропускна здатність;

    покажчики рівня води: розміщення, кількість, висота прозорого елемента, діаметр труб з’єднання із котлом, тощо? 

    З таким таким запитанням звернувся начальник відділу охорони праці МКП «Херсонтеплоенерго» Володимир Апухтін.

    Головний спеціаліст відділу нагляду у будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв’язку Володимир Шавернєв роз’яснив, що норми проектування не належать до компетенції Держпраці.

    Вимоги щодо проектування, будови обладнання визначені в Технічних регламентах. Тому всі нормативно-правові акти з охорони праці стосовно обладнання, що працює під тиском, переглянуті відповідно до вимог сучасного законодавства.

    Заступник директора ТОВ «Связь-сервис» Микола Деркунський звернувся до фахівців із двома запитаннями. Зокрема, він поцікавився, чи потрібно підприємству зв’язку отримувати дозвіл Держпраці на виконання газонебезпечних робіт та робіт у вибухопожежонебезпечних зонах, якщо підприємство вже має дозвіл (в новій редакції – Декларацію) на роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах, бункерах, камерах, колекторах, замкнутому просторі (ємностях, боксах, топках, трубопроводах)? І якщо потрібно, то виходить, що на одну роботу має бути два дозвільних документа?

    Відповідь надав начальник відділу нагляду на виробництві і об’єктах підвищеної небезпеки Василь Лісовик.

    Він зазначив наступне, відповідно до НПАОП 40.1-1.32-01 вибухонебезпечна зона – простір у приміщенні або навколо зовнішньої установки, у якому присутнє вибухонебезпечне середовище або воно може утворитися у такій кількості, яка вимагає спеціальних заходів у конструкції електрообладнання під час його монтажу та експлуатації.

    На виконання робіт у таких зонах необхідно отримувати дозвіл згідно з вимогами пункту 6 додатка 2 Постанови КМУ від 26.10.2011 № 1107.

    На право виконання робіт в колодязях, шурфах, замкнутому просторі суб’єкт господарювання подає до ГУ Держпраці декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, згідно з пунктом 8 додатку 6 Постанови КМУ від 26.10.2011 № 1107.

    Керівник ООО «Ермітаж Хаус» Олена Кожохар поцікавилась у фахівців Держпраці, Чи може роботодавець запитувати жінку про її вагітність при прийомі на роботу? Як поводитись роботодавцю, якщо жінка повідомила про вагітність при прийомі на роботу. Теоретично, якщо вона не пройде випробування та буде звільнена за п. 11 ст. 40 КЗпПУ, то може на підставі медичної довідки по вагітності поновлена на роботі – як цьому запобігти на стадії укладання трудового договору?

    Заступник начальника відділу з питань трудових відносин Ігор Литвинов зазначив, що під час працевлаштування в Україні жінок часто запитують про те, що не має ніякого стосунку до професійних характеристик, але порушує їх особистий простір, зокрема це питання про стан жінки, в якому вона знаходиться на момент працевлаштування.

    Законодавство України передбачає заборону будь-яких проявів дискримінації за статевою ознакою. Про це йдеться, зокрема, в Конституції України (Стаття 24), Законі України «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків» та у статті 2 Кодексу законів про працю.

    Крім того, відповідно до статті 184 Кодексу законів про працю України, заборонено відмовляти у прийнятті на роботу жінкам із причин, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3 років, а також одиноким матерям — за наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда.

    У разі відмови у прийнятті на роботу таким категоріям осіб роботодавець зобов’язаний повідомити їх про причину відмови у письмовій формі.

    У свою чергу, жінка може оскаржити таку відмову в суді. Тому при прийомі на роботу ставити такі питання є недоречно.

    Щодо випробувального терміну. Статтею 26 Кодексу законів про працю України заборонено встановлення випробувального терміну вагітним жінкам; одиноким матерям, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю.

    Однак, якщо жінка при прийомі на роботу не повідомила про вагітність а повідомила про це під час проходження випробувального терміну, звільнення жінки як такої, що не пройшла випробувальний термін, оскільки це є звільненням з ініціативи роботодавця заборонено законодавством - стаття 184 КЗпП України.

    Для підтвердження свого стану (вагітності) жінка має надати роботодавцю відповідний медичний висновок.


     

     

  • Держпраці активно взаємодіятиме з територіальними органами державних відомств у рамках проведення операції «Мігрант» у регіоні

    Держпраці активно взаємодіятиме з територіальними органами державних відомств у рамках проведення операції «Мігрант» у регіоні

    Начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області Іван Луцак взяв участь у розширеній робочій нараді, що відбулася учора в Управлінні Державної міграційної служби у Чернівецькій області.

    Учасники наради обговорили організацію цільових профілактичних заходів у рамках проведення операції «Мігрант», що триватиме в регіоні з вісімнадцятого  жовтня до дев’ятнадцятого листопада.

    У рамках проведення заходів, направлених на запобігання порушення законодавства у міграційній сфері, зокрема, щодо протидії нелегальному працевлаштуванню іноземців, передбачається, що територіальний орган Державної служби України з питань праці, Управління Державної міграційної служби, Головного управління Національного поліції у Чернівецькій області, інших територіальних органів державних відомств активно взаємодіятимуть між собою.

    У ході наради вирішено створити міжвідомчі координаційні групи задля ефективної співпраці, активного обміну  оперативною інформацією, своєчасного доступу до оперативних баз даних.

    Одним із питань, що розглядалося під час робочої наради, обговорено заходи протидії не задекларованій зайнятості громадян інших держав. Опрацьовано та узгоджено дії відомств  у цьому напрямі.

    Начальник Управління Держпраці Іван Луцак зазначив, що досвід співпраці вже є, адже аналогічні заходи відбуваються кілька років поспіль. Керівник територіального органу Державної служби України з питань праці наголосив, що загалом проблема тіньової зайнятості в регіоні значна.

    Так, головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління з початку 2019 -го виявлено 172 випадки не задекларованої зайнятості.

    Водночас на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2018 року за №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», фахівцями Управління спільно із територіальними органами Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, іншими структурами, органами місцевого самоврядування проводилися спільні комплексні заходи з питань легалізації зайнятості, у ході яких виявлено 298 осіб, допущених до роботи без оформлення трудових відносин.

    За видами економічної діяльності найбільше нелегальних працівників в області виявлено на будівництві, в торгівлі, у закладах ресторанного та готельного бізнесів, на підприємствах автотранспорту.


     

  • Фахівцями Держпраці проведено низку заходів, спрямованих на підвищення рівня охорони праці на виробництві

    Фахівцями Держпраці проведено низку заходів, спрямованих на підвищення рівня охорони праці на виробництві

    Головні державні інспектори Управління Держпраці у Чернівецькій області  провели низку превентивних заходів на місцевих підприємствах, в установах, організаціях. Заходи спрямовані на підвищення рівня промислової безпеки, охорони та гігієни праці на виробництві.

    Так, за підсумками планової перевірки фахівці Держпраці провели робочу зустріч у медичній установі «Міський клінічний пологовий будинок №2» Чернівців.

    Участь у заході від територіального органу Державної служби України з питань праці взяли головний державний інспектор відділу нагляду у сфері АПК та СКС Дмитро Паламарчук, головний державний інспектор відділу нагляду у будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв’язку Олег Матвєєв, головні державні інспектори відділу нагляду на виробництві, об’єктах підвищеної небезпеки, в машинобудуванні та енергетиці Микола Бербенюк та Сергій Андрієць, головний державний інспектор сектору з питань експертизи умов праці Василь Сагалюк.     

    Розглянуто низку питань, зокрема, проаналізовано стан організації та дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки в медичному закладі за підсумками планової перевірки.

    Водночас надано рекомендації, націлені на покращення роботи системи управління охороною праці в установі.

    Днями аналогічну робочу зустріч, за результатами позапланової перевірки, проведено у Чернівецькому професійному машинобудівному ліцеї обласного центру Буковини.

    Превентивний захід у навчальному закладі провів головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС Дмитро Паламарчук.

    На зустрічі з фахівцем Держпраці були присутні викладацький склад установи, майстри виробничого навчання, адміністративно - господарчий персонал.

    За результатами зібрання адміністрації ліцею рекомендовано, зокрема,  дотримуватися нормативно-правових актів щодо питання організації охорони праці, створення безпечних умов освітнього процесу, утримання у належному технічному стані  будівель та споруд закладу, експлуатації автотранспортного закладу.

    Круглий стіл на тему: «Запобігання виробничим ризикам - основний принцип концепції реформування системи управління охороною праці» проведено у Вижницькій спеціалізованій школі, що у Вижницькому районі.

    Організувала захід головний державний інспектор відділу нагляду в АПК та СКС територіального органу Держпраці Регіна Задоровська.

    На зібранні у закладі освіти мова йшла  про необхідність дотримання вимог законодавства і нормативно-правових актів з охорони праці, як основу запобігання виробничому травматизму.

    Розглядалося також питання щодо створення безпечних та здорових умов праці на основі ризико орієнтованого підходу.

    Інспектор Держпраці у виступі зазначила , що впровадження такого підходу дозволяє виявити усі ризики під час виробничого процесу та унеможливити настання нещасних випадків.

    Ризико орієнтована система управління безпекою праці ґрунтується на відповідальності роботодавця щодо забезпечення безпеки працівників, вжиття необхідних заходів для створення таких умов,  та на відповідальності самих працівників за дотримання чинного законодавства з охорони праці, підкреслено на зустрічі.


     

     

  • Дотримання правил експлуатації газових приладів забезпечить споживачам безпечне проходження опалювального періоду

    Дотримання правил експлуатації  газових приладів забезпечить споживачам безпечне проходження опалювального періоду

    З початком опалювального сезону Управління Держпраці у Чернівецькій області звертається до мешканців Буковини й застерігає про неухильне дотримання правил експлуатації  газових приладів.

    При користуванні опалювальними газовими приладами слід дотримуватися основних вимог, а саме:

    забезпечувати надійну вентиляцію приміщень: відчиняти кватирки вікон, не закривати отвори та решітки  вентиляційних каналів, забезпечити постійне провітрювання приміщень;

    перевірити наявність тяги; при відсутності чи слабій тязі не користуватися  газовими  приладами, адже це може бути смертельно небезпечно; подальше  користування газом  можливе тільки  після перевірки  і очистки  димоходів та вентиляційних  каналів  відповідними службами;

    перекривати крани після користування газовими приладами.

    Не дозволяється встановлювати  в приміщенні, де є  газові прилади  з відведенням продуктів згоряння в димові канали, примусову витяжну вентиляцію;
    не
    користуватися газовими приладами при несправній автоматиці безпеки;
    не залишат
    и без нагляду прилади у робочому стані:
    не використовувати для сну та відпочинку приміщення, де встановлено газові прилади;
    не використову
    вати газові плити для обігріву приміщення.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області роз’яснює!

    Аналіз проведених технічних розслідувань аварій та нещасних випадків при використанні газу у побуті засвідчує: основними  причинами настання таких подій є втручання споживачами у систему газопостачання  шляхом самовільного встановлення опалювальних приладів; втручання у систему  вентиляції та систему відведення продуктів згорання у житлових приміщеннях; порушення вимог безпеки під час користування побутовими газовими приладами; несправність автоматики безпеки побутових газових приладів.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області наголошує!

    У разі виникнення  загрозливих ситуацій для споживачів при використанні газу у побуті, слід негайно повідомити про це аварійну службу, зателефонувавши за номером 104. 


     

     

     

     

  • Голова Держпраці взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

    Голова Держпраці взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів

    Голова Державної служби України з питань праці  Роман Чернега взяв участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, що відбулося днями.

    Під час засідання розглядався проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо формування державної політики у сфері праці, трудових відносин, зайнятості населення та трудової міграції (р.№2168), поданий Кабінетом Міністрів України, повідомляється на сайті Держпраці.

    Під час засідання Комітету були обговорені концептуальні основи зазначеного законопроекту.

    Головою Держпраці запропоновано привести законопроект у відповідність до Конституції України, зокрема пункту 3 статті 116.


     

  • З Днем захисника Вітчизни!

    З Днем захисника України!

    Шановна буковинська громадо!

    Щиро вітаю вас з Днем захисника України.

    Це велике свято, у день якого кожен із нас може віддати шану і повагу славним воїнам, котрі боронять рубежі Української держави.

    Доземний уклін вам, дорогі захисники Вітчизни, бо небо над Україною сьогодні тримаєте саме ви.

    Від колективу Управління Держпраці у Чернівецькій області бажаю усім нам стійкості, витримки, мужності, сили духу, міцного здоров’я, достатку, радості та довгого життя.

    Слава Україні!

    Героям слава!  

    Іван Луцак, начальник Управління Держпраці у Чернівецькій області


     

  • Триває семінар ТАІЕХ на тему: «Ринковий нагляд безпеки продукції та контролю нехарчової продукції»

    Триває семінар ТАІЕХ на тему: «Ринковий нагляд безпеки продукції та контролю нехарчової продукції»

    У Києві триває дводенний семінар ТАІЕХ (Technical Assistance Information Exchange) на тему: «Ринковий нагляд безпеки продукції та контролю нехарчової продукції», який організовано у співпраці з Державною службою України з питань праці за підтримки Європейської Комісії по обміну інформацією щодо розбудови інституційної спроможності, необхідної для адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в сфері державного ринкового нагляду.

    Модератором заходу виступив заступник Голови Держпраці Ігор Шумелюк. Доповіді на семінарі висвітлили: головний ринковий інспектор Міністерства економіки Словенії Андрейка Грлич, старший генеральний радник Федеральної державної служби з економіки Бельгії Морін Лодже, головний спеціаліст відділу безпеки та якості продукції Державного управління захисту прав споживачів Литви Алексас Залпис, повідомляє сайт Державної служби України з питань праці.

    Держпраці є одним із органів державного ринкового нагляду. Відповідно до Переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2016 №1069, сфера відповідальності Держпраці зводиться до державного ринкового нагляду за нехарчовою продукцією, на яку розповсюджується дія технічних регламентів: машин та устаткування; рухомого обладнання, що працює під тиском; обладнання, що працює під тиском; простих посудин високого тиску; ліфтів і компонентів безпеки для ліфтів; канатних доріг; засобів індивідуального захисту; вибухових матеріалів промислового призначення; обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі; знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.

    У рамках євроінтеграції та модернізації вітчизняного законодавства, Україна  частково перейняла кращий досвід країн Європейської Співдружності, застарілі технічні регламенти оновились. Проте імплементація кращих практик та норм законодавства Європейської Співдружності у сфері ринкового нагляду створює не лише ряд правових колізій, але й породжує труднощі практичної реалізації норм права.

    Тому виникає потреба наочної демонстрації, обміну досвідом та критичного аналізу європейськими колегами проблем,  з якими стикаються працівники органів ринкового нагляду та способів їх вирішення.

    Для Держпраці інформація про досвід інших країн Європейської Співдружності, органи ринкового нагляду яких функціонують за європейськими принципами, є дуже важливою. Завдяки семінару, на якому іноземні спеціалісти виступили з доповідями щодо Європейської моделі ринкового нагляду, нормативно-правового та кадрового забезпечення, інформаційно-комунікаційних технологій та специфіки їх застосування, практичних аспектів виявлення небезпечної нехарчової продукції, присутні матимуть змогу підвищити рівень професійної компетентності у сфері ринкового нагляду та його інформаційне забезпечення.

    Участь у роботі семінару беруть й представники Управління Держпраці у Чернівецькій області, зокрема, начальник відділу інспекційної діяльності, організаційно-аналітичного забезпечення, експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Олена Дорош, заступник керівника відділу Сергій Ткачук, головний державний інспектор Володимир Черноус.



     

  • Чисельність працівників, котрим роботодавці нараховують зарплату на рівні мінімальної, суттєво зменшилася

    Чисельність працівників, котрим роботодавці нараховують зарплату на рівні мінімальної, суттєво зменшилася

    Завдяки проведеній контролюючими органами роботі, чисельність працівників, котрим роботодавці нараховують зарплату менше, або ж на рівні мінімального розміру в області суттєво  зменшилася. У порівнянні з початком року, на вісім тисяч осіб, або  майже на 23 %.

    Водночас зросла кількість найманих працівників, котрим роботодавці нараховують зарплату у сумі  від мінімальної до трьох мінімальних заробітних плат, а також кількість працівників, котрим виплачують понад три мінімальні зарплати. Про це повідомляють у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.

    Слід зазначити, що відомство щомісячно здійснює  аналіз та моніторинг даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування щодо виявлення роботодавців, за звітністю яких наявні ознаки мінімізації зайнятості та зарплати працівників та порушення законодавства про нарахування єдиного соціального внеску.

    Переліки роботодавців надсилаються до територіальних органів державних відомств для здійснення заходів державного нагляду (контролю). 

    Так, з початку 2019 року до Управління Держпраці від Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області надійшли інформаційні матеріали щодо 3090 роботодавців, котрі мінімізують заробітну плату найманих працівників та у звітності котрих наявні ознаки порушення законодавства про працю.

    Загалом питання дотримання трудового законодавства в частині оплати праці, зокрема, дотримання роботодавцями мінімальних державних гарантій в оплаті праці  є одними із пріоритетних напрямів діяльності територіального органу Державної служби України з питань праці.

    Управлінням Держпраці у Чернівецькій області також посилено інформаційно-роз’яснювальну роботу  з питань дотримання законодавства про оплату праці, дотримання державних мінімальних гарантій  в оплаті праці, недопущення  використання праці найманих працівників без оформлення трудових відносин, ухиляння роботодавців від сплати податків, зборів та єдиного внеску при виплаті заробітної плати працівникам.


     

     

  • Контрольні заходи та превентивна робота, проведена фахівцями Держпраці, впливають на рівень дотримання трудового законодавства

    Контрольні заходи та превентивна робота, проведена фахівцями Держпраці, впливають на рівень дотримання трудового законодавства

    Територіальний орган Державної служби України з питань праці - Управління Держпраці у Чернівецькій області, відповідно до покладених на відомство зобов’язань, здійснює контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними та фізичними особами, які використовують найману працю.

    Так. з початку року головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість  та інших нормативно-правових актів Управління здійснено  196 інспекційних відвідувань з питань дотримання трудового законодавства та 58 інших перевірок, проведення яких передбачено повноваженнями відомства.

    Упродовж звітного періоду інспектори праці проводили відвідування суб’єктів господарювання з метою інформування керівників та працівників про найбільш ефективні  способи дотримання законодавства про працю. З початку року  проведено 1556 відвідувань, здійснено понад 2300 інформаційних заходів.  

    Слід зазначити, що з початку року в  Управлінні Держпраці у Чернівецькій області винесено понад 180 постанов щодо накладення штрафних санкцій на роботодавців за порушення чинного трудового законодавства.

    Загальна сума штрафів становить суму у понад 30 мільйонів гривень, із них - понад 25 мільйонів гривень  - за допуск працівників до роботи без належного оформлення з ними трудових відносин.

    Головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів територіального органу Державної служби України з питань праці з початку 2019 -го виявлено 172 випадки не задекларованої зайнятості.

    Водночас на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2018 року за №649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», фахівцями Управління спільно із територіальними органами Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, іншими структурами, органами місцевого самоврядування проводилися спільні комплексні заходи з питань легалізації зайнятості.

    Загалом проведено 245 заходів, виявлено 298 осіб, допущених до роботи без оформлення трудових відносин.

    За видами економічної діяльності найбільше нелегальних працівників в області виявлено на будівництві, в торгівлі, у закладах ресторанного та готельного бізнесів, на підприємствах автотранспорту.

    За результатами інспекційних відвідувань та інформаційно-роз’яснювальної роботи, проведеної фахівцями Держпраці, з початку року між роботодавцями та найманими працівниками укладено 2329 трудових угод.    


     

  • До відома суб’єктів господарської діяльності Буковини!

    До відома суб’єктів господарської діяльності Буковини!

    Управління  Держпраці у Чернівецькій області повторно інформує роботодавців Буковини щодо накладення фінансових санкцій  за порушення трудового законодавства. 

    Так, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника  на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків накладається штрафна санкція у розмірі  125 190 гривень;

    за порушення термінів виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш, ніж  на один місяць, виплата їх не в повному обсязі  - 12 519 гривень;

    за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - 41 730 гривень;

    за недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, котрі залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - 41 730 гривень;

    за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - 12 519 гривень;

    за вчинення перешкод при проведенні перевірки з питань виявлення порушень у частині законодавства про працю - 417 300 гривень;

    за порушення інших вимог трудового законодавства - 4 173 гривні.

    Слід зазначити, що з початку року в  Управлінні Держпраці у Чернівецькій області винесено понад 180 постанов щодо накладення штрафних санкцій на роботодавців за порушення чинного трудового законодавства.

    Загальна сума штрафів становить суму у понад 30 мільйонів гривень, із них - понад 25 мільйонів гривень  - за допуск працівників до роботи без належного оформлення з ними трудових договорів.

    Головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів територіального органу Державної служби України з питань праці за вісім місяців 2019 року виявлено 172 випадки незадекларованої зайнятості.

    За видами економічної діяльності найбільше нелегальних працівників виявлено на будівництві, в торгівлі, у закладах ресторанного та готельного бізнесів, на підприємствах автотранспорту.

    За результатами інспекційних відвідувань та інформаційно- -роз’яснювальної роботи, проведеної фахівцями Держпраці, з початку року між роботодавцями та найманими працівниками укладено 2329 трудових угод.


       

     

  • Держпраці інформує про підстави для відмови у видачі дозволів

    Держпраці інформує про підстави для відмови у видачі дозволів

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує суб’єктів господарювання регіону щодо підстав  для відмови у видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

    Такими підставами є:

    подання роботодавцями неповного пакета документів, необхідних для одержання документів дозвільного характеру, згідно зі встановленим вичерпним переліком;

    виявлення в документах, поданих суб’єктами господарювання, недостовірних відомостей;

    негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

    Законодавством встановлюються інші підстави для відмови у видачі дозвільних документів.

    Довідково: статтею 21 Закону України «Про охорону праці» регламентовано обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

    Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає  дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління  центрального органу виконавчої влади, що реалізує  державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними  організаціями, які забезпечують науково - технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.


             

  • На місцевих підприємствах зменшується кількість порушень законодавства з охорони праці

    На місцевих підприємствах зменшується кількість порушень законодавства з охорони праці

    Управління Держпраці у Чернівецькій області повідомляє: головні державні інспектори територіального органу Державної служби України з питань праці проводять на підприємствах, в установах, організаціях регіону відповідні заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання чинного законодавства з питань промислової безпеки та охорони праці.

    Так, упродовж восьми місяців 2019 року посадовцями Держпраці проведено 343 перевірки стану охорони праці, під час яких виявлено понад 1700 порушень законодавчих та нормативно-правових актів.  

    Як наслідок, до адміністративної відповідальності притягнено 76 працівників, у тому числі, 58 керівників підприємств.

    Загалом  в області на місцевих підприємствах, в установах та організаціях зменшується кількість порушень, що створюють загрозу життю та здоров’ю працівників.

    Водночас територіальний орган Державної служби України з питань праці інформує суб’єктів господарювання щодо необхідності належного забезпечення умов праці на робочому місці; безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва; стану засобів колективного та індивідуального захисту; санітарно - побутових умов працівників.

    Роботодавець несе повну відповідальність за створення належних безпечних і здорових умов праці.

    Управління Держпраці у Чернівецькій області  звертається до працівників підприємств, установ, організацій!

    Чинним законодавством України, а саме статтею 14 Закону України «Про охорону праці» - «Обов’язки  працівника щодо додержання вимог нормативно - правових актів з охорони праці», працівників зобов’язано дбати про власну безпеку на виробництві.

    Працівник зобов'язаний:

    дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

    знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

    проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.

    Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.



     

     

     

  • На засіданні робочої групи з питань легалізації зайнятості населення відзвітовано про результати пріоритетних напрямів роботи Держпраці

    На засіданні робочої групи з питань легалізації зайнятості населення відзвітовано про результати пріоритетних напрямів роботи Держпраці

    Управлінню Держпраці у Чернівецькій області забезпечити належне виконання завдань щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, зокрема, щодо питань належного оформлення трудових відносин, а також контролю за виконанням вимог приписів про усунення виявлених порушень та продовжити спільну роботу з органами місцевого самоврядування, територіальними органами Пенсійного фонду України, Державної податкової служби, Держпродспоживслужби та Головним управлінням Національної поліції у Чернівецькій області щодо проведення  комплексних заходів, спрямованих на детінізацію зайнятості та доходів населення в регіоні.

    Такими є рішення обласної робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати і зайнятості населення, засідання якої відбулося днями у Чернівецькій обласній державній адміністрації.

    Саме на засіданні обласної робочої групи розглядалося питання легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, рівень оплатипраці та вжиті заходи щодо його підвищення.

    Про результати роботи територіального органу Державної служби України з питань праці, спрямованої на забезпечення дотримання трудового законодавства, доповідала заступник начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Галина Кушнір.

    Засідання обласної робочої групи відбулося під головуванням  виконуючого обов’язки голови Чернівецької обласної державної адміністрації  Михайла Павлюка.

    Участь у зібранні взяли члени робочої групи, представникирайонних державних адміністрацій, об’єднаних територіальних громад.

    У ході засідання заступник начальника Управління Держпраці Галина Кушнір повідомила про роботу, проведену головними державними інспекторами відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів, спрямовану  на додержання законодавства про працю роботодавцями регіону.

    Так, Галина Кушнір зазначила, що з початку року фахівцями Держпраці здійснено 196 інспекційних відвідувань з питань дотримання законодавства про працю та 58 перевірок з інших напрямів, передбачених повноваженнями відомства.

    «У 97% інспекційних відвідувань здійснювався контроль за оформленням трудових відносин між роботодавцями та найманими працівниками згідно з чинним законодавством», - підкреслила посадовець Держпраці.     

    Поінформовано про те, що інспектори праці упродовж звітного періоду проводили відвідування суб’єктів господарювання з метою інформування керівника та працівників про найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю: з початку року проведено понад 1550 відвідувань, здійснено понад 2300 інформаційних заходів.  

    Водночас територіальним органом Держпраці винесено понад 180 постанов щодо накладення  штрафних санкцій на роботодавців Буковини за порушення законодавства про працю.


     

     

  • На загальнонаціональному круглому столі дискутували щодо впровадження в Україні стандартів гідної праці

    На загальнонаціональному круглому столі дискутували щодо впровадження в Україні стандартів гідної праці

    Заступник Голови Державної служби України з питань праці Алла Горбатюк взяла участь у загальнонаціональному круглому столі: «Гідні соціально-трудові стандарти - головний мотив праці в Україні і добробуту в сім’ї», який було організовано Федерацією профспілок України.

    Захід приурочено Всесвітньому дню дій за гідну працю, який щороку в Україні відзначається 7 жовтня.

    На заклик ФПУ відверто оцінити ситуацію на українському ринку праці, визначити завдання соціальних партнерів і влади по забезпеченню в країні норм гідної праці відгукнулись провідні експерти, науковці, представники органів державної влади, зарубіжні громадські діячі, профспілкова спільнота та журналісти провідних ЗМІ.

    Темами для обговорення під час круглого столу були: достойні та безпечні робочі місця, трудові права, справедлива зарплата, ефективний соціальний діалог та виробнича демократія.

    Учасники заходу висловили свої думки щодо майбутнього ринку праці в Україні та світових тенденцій у сфері забезпечення зайнятості.

    У рамках заходу відбулось нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу на кращий колективний договір за 2017-2019 роки, який проводить ФПУ, повідомляє сайт Держпраці України.


     

     

     

  • Праця неповнолітніх - додаткова відповідальність роботодавців

    Праця неповнолітніх - додаткова відповідальність роботодавців

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує:

    згідно зі статтею 187 Кодексу законів про працю України - «Праця неповнолітніх у трудових правовідносинах», неповнолітні працівники (а ними є особи, котрі не досягли 18 років) у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх.  

    Не допускається прийняття та роботу осіб, молодших 16 років. Як виняток, працевлаштування може відбутися  за згодою одного із батьків або особи, що його замінює, осіб, які досягли 15 років.

    Для неповнолітніх працівників віком від 16 до 18 років встановлено скорочену тривалість робочого часу - 36 годин на тиждень;

    для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) - 24 години  на тиждень.

    Для осіб, котрі не досягли 18 років, випробувальний термін при прийнятті на роботу не встановлюється.

    Заборонено використовувати працю осіб, молодших 18 років, на важких роботах, на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці,у тому числі, й під час виконання підземних робіт.

    Забороняється залучати неповнолітніх працівників  до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми;

    нічних, надурочних робіт;

    робіт у вихідні дні.

    Особи, молодші 18 років, можуть бути прийняті на роботу лише після попереднього медичного огляду та при щорічному медогляді до досягнення ними 21 року.

    Заробітна плата працівників, молодших 18 років, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

    Оплата праці учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які працюють у вільний від навчання час, провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

    Підприємства, установи, організації  можуть встановлювати учням доплати до заробітної плати.

    Молоді працівники мають право на щорічну відпустку.  

    Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їхньою заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації. 

    Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день.

    Ненадання щорічної відпустки особам віком до 18 років, упродовж робочого року забороняється. 

    Це означає, що заміна неповнолітнім всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

    Звільнення працівників, молодших 18 років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, допускається лише за згодою служби у справах дітей.

    Якщо продовження роботи неповнолітнього працівника загрожує його здоров'ю, або порушує його законні інтереси, батьки, усиновителі,  піклувальник неповнолітнього, а також державні органи та службові особи, на яких покладено нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю,мають право вимагати розірвання трудового договору з неповнолітнім, у тому числі, і строкового.

    Довідково: упродовж восьми місяців 2019 року головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області виявили допуск до роботи  без оформлення трудових відносин  трьох неповнолітніх осіб.  Роботодавців притягнуто до відповідальності, накладено штрафні санкції у розмірі понад 375 тисяч гривень.

    Загалом з початку року фахівцями територіального органу Державної служби з питань праці України здійснено понад 190 інспекційних відвідувань.

    Під час кожного інспекційного відвідування з роботодавцями проводиться  роз’яснювальна робота щодо належного використання праці неповнолітніх.

    Така ж роз’яснювальна робота здійснювалася інспекторами праці  на підставі пункту 33 Постанови Кабінету Міністрів України  від 26.04.2017 року за №295 - «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

    Субєктів господарювання  області інформовано про найбільш ефективні способи  дотримання законодавства про працю.

    Загалом проведено понад 1580 відвідувань, під час яких роз’яснено специфіку  працевлаштування неповнолітніх.


     

     

     

  • Законопроект, за яким суттєво зменшуються фінансові санкції за порушення законодавства про працю, ухвалено за основу

    Законопроект, за яким суттєво зменшуються фінансові санкції за порушення законодавства про працю, ухвалено за основу

    Верховна Рада України підтримала у першому читанні й ухвалила за основу  законопроект №1233 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України». Про це повідомляє низка українських видань.

    Водночас депутати ухвалили скорочену процедуру підготовки документа до другого читання.

    Так, документом пропонується внести зміни до статті 265 Кодексу законів про працю України – «Відповідальність за порушення законодавства про працю», а саме зменшити розмір штрафних санкцій за порушення суб’єктами господарювання трудового законодавства.

    Замість накладення штрафу до роботодавців, які фактично допустили працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформили працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, або виплати заробітну плату без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, пропонується застосовувати письмове попередження. Якщо ж таке порушення буде вчинено повторно протягом 365 днів з дати винесення письмового попередження, то до такого роботодавця застосовуватиметься штраф у чотирьохкратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, повідомляє сайт «Дебет - Кредит».

    При цьому розмір штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також гарантій та пільг працівників, залучених до виконання обов’язків за законами «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зменшується до суми двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

    Крім того, зменшується розмір штрафу за недопуск до перевірки з питань допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення його на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, або виплати заробітної плати без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків. Так, розмір такого штрафу пропонується встановити у восьмикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.


     

     

     

  • Онлайн - прийом громадян: актуальні запитання - вичерпні відповіді

    Онлайн - прийом громадян: актуальні запитання - вичерпні відповіді

    Представники Державної служби України з питань праці провели онлайн – прийом заявників із Харківської області.  

    За допомогою відеозв’язку на запитання мешканців Харківщини відповідали фахівці Державної служби України з питань праці: начальник відділу нагляду на виробництві і об’єктах підвищеної небезпеки Василь Лісовик, начальник відділу з питань охорони праці Наталія Віжул та заступник директора департаменту з питань праці - начальник відділу з питань державного нагляду за додержанням законодавства про працю Володимир Гончарук.

    Посадовим особам Держпраці змогли поставити запитання окремі суб’єкти господарювання регіону.

    Під час онлайн - прийому розглядалися різні за тематикою питання:  щодо необхідності отримання дозволу на виконання робіт та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки під час зберігання дизельного пального; перелік критеріїв оцінювання при усному опитуванні під час здачі іспитів з загальних питань охорони праці та галузевих нормативно-правових актів з охорони праці у навчальних центрах; виконання дотримання вимог законодавства про працю, виплат заробітної плати при легальному працевлаштуванні, укладання трудових договорів, забезпечення належних умов праці, які необхідні для виконання робіт.

    Нагадаємо: на Буковині онлайн - прийом громадян заплановано на  четверте грудня 2019 року.

    Спілкування буковинців з очільниками Держпраці відбудеться у приміщенні Управління Держпраці у Чернівецькій області , яке розташовується за адресою: м. Чернівці, вул. Зелена,3.

    Про свою участь в онлайн - прийомі громадяни  мають повідомити заздалегідь до Управління Держпраці у Чернівецькій області.


     

     

  • Затверджено Програму діяльності Кабінету Міністрів України: одна із цілей - легальна праця

    Затверджено Програму діяльності Кабінету Міністрів України: одна із цілей - легальна праця

    Уряд затвердив та подав до Верховної Ради України Програму діяльності Кабінету Міністрів України. Програмою визначено пріоритетні цілі Уряду для того, щоб українці жили довше, безпечніше, заможніше. Визначено також шляхи досягнення цілей.

    В основу цієї Програми покладено людиноцентричний підхід, тому запропоновані урядові цілі спрямовані не на покращення абстрактних показників, а на вирішення конкретних проблем людей в різних соціальних ролях та життєвих ситуаціях.

    Програма діяльності Уряду передбачає 8 чітких цілей для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, які відомство має виконати за наступні 5 років, повідомляється на сайті Державної служби України з питань праці.

    Одна з цілей Програми –  українські працівники мають легальну роботу та витрачають менше часу на пошук нової легальної роботи.

    Успіх мірятимуть за показниками ефективності, які також передбачені Програмою.

    Показники ефективності наступні:

    скорочення середнього строку пошуку нової легальної роботи з 3,6 до 2 місяців.

    зниження рівня безробіття з 9,6% до 5% та підвищення зайнятості працездатного населення з 66% до 70%.

    Боротися із безробіттям заплановано шляхом лібералізації трудового законодавства. Спрощення найму та звільнення працівників стимулюватиме роботодавців створювати нові робочі місця, вважають в Уряді.

    Через створення рівних правил гри та надання стимулів для бізнесу, який створює офіційні робочі місця, буде створено умови, за яких роботодавцям та працівникам буде більш вигідно працювати за законами, ніж ховатися “в тіні”.

    Спрощення трудового законодавства у сфері найму сезонних працівників та понаднормової праці сприятиме легалізації найму працівників, пов’язаних із сезонними ненормованими роботами.

    Ці дії знизять рівень безробіття та покращать можливість українців знайти гідну роботу.


     

     

  • Про права та відповідальність громадян при поданні звернень

    Про права та відповідальність громадян при поданні звернень

    Згідно зі статтею  40 Конституції України усі громадяни  мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст.40).

    Основним правовим актом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України такого права, є Закон України «Про звернення громадян».  

    Порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах затверджено наказом Міністерства соціальної політики України 16 листопада 2016 року № 1339 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2016 року за № 1595/29725.

    Вимоги до звернення

    У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

    Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку (електронне звернення).

    Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне). Письмове звернення повинно бути підписано заявником із зазначенням  дати. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Електронне звернення має відповідати всім вимогам письмового звернення, у тому числі містити підпис заявника (заявників) крім електронного цифрового підпису. Отже, електронне звернення може бути виготовлене за допомогою оргтехніки у вигляді сканованої копії чи фотографії (у тому числі із відображенням підпису заявника) та надіслано з використанням  мережі Інтернет.

    Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніше як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 Закону України “Про звернення громадян”.

    Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов’язковому прийняттю та розгляду (ст.7). Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

    Такий вид звернення як скарга на рішення певного органу або посадової особи має бути подана до органу або посадової особи вищого рівня протягом року з моменту прийняття рішення, яке оскаржується, але в жодному разі не пізніше одного місяця з часу ознайомлення громадянина, який звертається зі скаргою, з таким рішенням.

    Пам’ятайте! Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення:

    письмове звернення без зазначення місця проживання або не підписане автором, тобто анонімне звернення;

    звернення, з якого неможливо визначити суть порушеного питання;

    повторні звернення від однієї і тієї ж особи до одного і того ж органу (посадової особи) з одного і того ж питання, яке вже було вирішено даним органом (посадовою особою) по суті;

    звернення-скарга, яка подана із пропущенням зазначених вище строків;

    звернення, подане особами, які визнані недієздатними у судовому порядку.

    Термін розгляду звернення

    Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду,про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.

    На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну (ст.20).
    Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

    Права громадянина щодо розгляду заяви або скарги

    Згідно зі статтею 18 Закону України “Про звернення громадян” громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, має право:

    особисто викласти свої аргументи тій особі, яка перевіряла заяву або скаргу;

    брати участь у перевірці заяви або скарги;

    ознайомлюватись із матеріалами такої перевірки;

    подавати додаткові матеріали або вимагати запиту таких матеріалів органом, який розглядає заяву або скаргу;

    бути присутнім при розгляді заяви або скарги;

    користуватись послугами адвоката або іншого представника, якщо його повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства;

    одержати письмову відповідь про результати розгляду поданої заяви або скарги;

    висловлювати усно або письмово прохання щодо дотримання таємниці розгляду заяви або скарги і вимагати виконання такого прохання;

    вимагати відшкодування збитків, які були заподіяні внаслідок порушення встановленого порядку розгляду звернень.

    Відповідальність громадян при поданні звернень

    Пам’ятайте! Подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, та їхніх посадових осіб, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягне за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством (ст.26).

    Як правильно оформити звернення

    Звернення складається у довільній формі, однак в ньому потрібно вказати:

    Кому адресується звернення (наприклад: Голові Управління Держпраці, ПІБ керівника)

    Від кого (прізвище, ім’я, по-батькові, індекс, повна поштова адреса заявника, № телефону).

    Вид звернення (заява(клопотання), скарга або пропозиція)

    Далі йде загальний текст звернення, де чітко і ясно має бути викладена суть порушеного питання або проблеми, який, як правило, складається за наступною схемою:

    вступна частина, де зазначаються підстава звернення, обставини, які стали причиною для звернення;

    мотивувальна частина, де вказується обґрунтування або основні питання, порушені в зверненні;

    результативна частина, де слід вказати мету звернення і очікуваний результат розгляду звернення;

    далі потрібно навести перелік документів (або копій документів), якщо ви додаєте їх до листа;

    письмове звернення обов’язково підписується особою (особами), що звертається з проставлянням дати подання звернення.

    для розгляду електронного звернення електронний підпис не вимагається.

    За інформаційними матеріалами Держпраці


     

     

  • До уваги суб’єктів господарювання! Держпраці - про деталі розслідування нещасних випадків на виробництві за новим Порядком

    До уваги суб’єктів господарювання! Держпраці - про деталі розслідування нещасних випадків на виробництві за новим Порядком

    Управління Держпраці у Чернівецькій області інформує:

    Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 за  №337 затверджено новий Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

    Даним Порядком визначено процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях  незалежно  від  форми  власності.

    Згідно з Порядком, у разі настання нещасного випадку  роботодавець зобов’язаний упродовж двох годин повідомити про це територіальний орган Державної служби України з питань праці  - Управління Держпраці у Чернівецькій області наявним засобом зв’язку та надати на паперовому носії повідомлення не пізніше наступного робочого дня.

    У разі настання нещасного випадку з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених Законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства, особами, які фактично допущені до роботи без оформлення трудового договору, повідомлення про нещасний випадок надає керівник підприємства, в інтересах якого виконувалися роботи, або представник орендодавця, балансоутримувача тощо, на території якого стався випадок.

    Повідомлення про нещасний випадок надається за місцем настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), а у разі настання нещасного випадку внаслідок події (аварії, катастрофи тощо) під час руху транспортних засобів усіх видів - за місцем реєстрації підприємства (установи, організації):

    територіальному органові Держпраці;

    робочому органові Фонду;

    керівникові підприємства (установи, організації), на території якого сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), якщо потерпілий є працівником іншого підприємства (установи, організації);

    керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві (в установі, організації) кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий), а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці;

    уповноваженому органові чи наглядовій раді підприємства (у разі її утворення);

    органові ДСНС у разі, коли нещасний випадок стався внаслідок пожежі.

    Розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного, у тому числі, про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

    Строк давності для розслідування нещасних випадків на виробництві становить три роки з дня їх настання. У разі встановлення факту нещасного випадку рішенням суду розслідування проводиться незалежно від дати їх настання.

    Спеціальному розслідуванню підлягають:

    нещасні випадки із смертельними наслідками;

    групові нещасні випадки;

    випадки смерті працівників під час виконання ними трудових обов’язків;

    гострі професійні захворювання, що призвели до тяжких чи смертельних наслідків;

    нещасні випадки, факт настання яких встановлено у судовому порядку, а підприємство, на якому вони сталися, ліквідовано без правонаступника;

    нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого;

    випадки зникнення працівника під час виконання трудових обов’язків;

    нещасні випадки з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами-підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства;

    нещасні випадки, що сталися з особами, фактично допущеними до роботи без оформлення трудового договору .

    Факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо працівник фактично допущений до роботи без оформлення трудового договору (контракту), встановлюється посадовими особами Держпраці або її територіального органу чи у судовому порядку.

    Розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, може проводитися комісією підприємства (установи, організації) у разі надання територіальним органом Держпраці письмового доручення роботодавцю протягом наступного робочого дня після отримання повідомлення про нещасний випадок.

    Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється на підставі висновку про ступінь тяжкості травми згідно з Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Міністерством охорони здоров’я України.

    Розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) комісією підприємства (установи, організації) проводиться упродовж п’яти робочих днів з дня утворення комісії.

    Спеціальне розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) проводиться упродовж п’ятнадцяти робочих днів.

    Потерпілий, члени його сім’ї або уповноважена ними особа не входять до складу комісії, але мають право одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування, ознайомлюватися з матеріалами розслідування, отримувати витяги та копії з них, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), надавати відповідні пояснення.


     

     

     

  • Держпраці посилює нагляд за використанням праці неповнолітніх

    Держпраці посилює нагляд за використанням праці неповнолітніх  

    Заступник начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Галина Кушнір взяла участь у роботі Координаційної ради з питань захисту прав дітей, що відбулася у Чернівецькій обласній державній адміністрації.

    Одним із ключових питань, що розглядалися під час зібрання, -  використання суб’єктами господарювання  регіону праці неповнолітніх та про відповідальність роботодавців за порушення норм чинного трудового законодавства.

    Виступаючи перед присутніми, представник територіального органу Державної служби України з питань праці повідомила, що головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління у першому півріччі 2019 року виявлено допуск до роботи  без оформлення трудових відносин  трьох неповнолітніх осіб.  Роботодавців притягнуто до відповідальності, накладено штрафні санкції у розмірі понад 375 тисяч гривень.

    Галина Кушнір підкреслила, що загалом з початку року фахівцями Держпраці здійснено понад 190 інспекційних відвідувань .

    «Під час кожного інспекційного відвідування з роботодавцями проводиться  роз’яснювальна робота щодо належного використання праці неповнолітніх. Така ж роз’яснювальна робота здійснювалася інспекторами праці  на підставі пункту 33 Постанови Кабінету Міністрів України  від 26.04.2017 року за №295. Субєктів господарювання інформували про найбільш ефективні способи  дотримання законодавства про працю. Загалом проведено понад 1580 відвідувань, під час яких роз’яснювалася специфіка  працевлаштування неповнолітніх осіб», - наголосила посадовець Держпраці.

    Також слід зазначити, що з метою забезпечення ефективного виконання заходів, передбачених Державною соціальною програмою «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини», Управлінням Держпраці у Чернівецькій області, Службою у справах дітей Чернівецької ОДА та підрозділом ювенальної превенції Головного управління Національної поліції у Чернівецькій області  здійснюється спільна робота з метою дотримання прав  дітей.

    Так, заплановано проведення спільних інформаційних заходів, посилення роз’яснювальної роботи в освітніх закладах області, обговорено можливість проведення спільних контрольних заходів, націлених на виявлення, у тому числі, й фактів використання праці неповнолітніх.


     

      

  • Підвищення культури безпеки праці - запорука уникнення виробничого травматизму

    Підвищення культури безпеки праці - запорука уникнення виробничого травматизму

    Як запобігти травматизму на виробництві та підвищити культуру безпеки праці на основі ризикоорієнтованого підходу- ця та інші теми стали ключовими на зустрічі головного державного інспектора відділу нагляду в АПК та СКС Управління Держпраці у Чернівецькій області Регіни Задоровської  з колективом КБУ КМЦ «Садгора».

    На зустрічі з трудовим колективом представник територіального органу Державної служби України з питань праці наголосила на необхідності дотримання законодавства про охорону праці  та діючих нормативно-правових актів з охорони праці, посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці, правил внутрішнього розпорядку.

    «Саме дотримання законодавчих норм дозволить працівникам на будь - якому підприємстві, в установі, організації  убезпечити себе від випадків виробничого травматизму, - підкреслила Регіна Задоровська. - Загалом  виробничий травматизм в області  у першому півріччя 2019 року збільшився. Так, у регіоні зареєстровано  25 нещасних випадків, у тому числі, два із них - зі смертельним наслідком. Загалом збільшення виробничого травматизму зареєстровано на підприємствах автодорожнього транспорту, хімічної промисловості, сільського господарства, газової промисловості, торгівлі та соціально-культурній сфері».

    У ході спілкування з трудовим колективом акцентовано на наслідках та причинах настання випадків виробничого травмування.

    Детально на зустрічі обговорено нову концепцію реформування системи управління охороною праці, яку активно запроваджує в Україні Держпраці. В основі  нововведень - виявлення ризиків на кожному робочому місці й превентивна робота, спрямована на випередження нещасних випадків.


     

  • Осучаснення законодавства про працю: економічні реалії вимагають запровадження нестандартних підходів у трудових відносинах

    Осучаснення законодавства про працю: економічні реалії вимагають запровадження нестандартних підходів у трудових відносинах

    Необхідність осучаснення трудового законодавства зумовлена докорінними змінами всієї системи суспільних відносин, що відбуваються в Україні у зв’язку з формуванням ринкових відносин та соціально-економічних перетворень, і тою чи іншою мірою пов’язані з працею.

    Крім того, сучасна система принципів трудового права, не відповідає потребам часу, меті і завданням незалежної України.

    У зв’язку з цим вона має бути переглянута з урахуванням змін у суспільному розвитку нашої держави, а також з урахуванням економічних реалій.

    Нові ризики та виклики (насамперед, кризові явища в економіці) вимагають запровадження нестандартних підходів у реалізації трудових прав та трудових відносин.

    І тому ми намагаємося побудувати нову соціально-економічну стратегію розвитку нашої країни.

    20 травня 2015 р. народними депутатами України в порядку права законодавчої ініціативи внесено на розгляд Верховної Ради України проект Трудового кодексу України (доопрацьований, реєстр. № 1658).

    Відповідно до рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при Комітеті створено робочу групу з доопрацювання проекту Трудового кодексу до другого читання до якої включено, зокрема представників сторін соціального діалогу та Міністерства соціальної політики.

    Зазначеною робочою групою було проведено близько 40 засідань, на яких опрацьовувалися питання удосконалення положень законопроекту № 1658, розглянуто та прийнято рішення з більш, ніж 1700 пропозицій. В той же час ці пропозиції спрямовані, в першу чергу,  на підвищення соціального захисту працівника.

    Окрему увагу вищезазначеної робочої групи було присвячено аналізу 59 технічних зауважень до законопроекту, наданих Міжнародною організацією праці.

    Основоположні принципи, на яких базується правове регулювання трудових відносин, відзначені в рекомендаціях МОП, в повному обсязі були враховані при доопрацюванні законопроекту.

    У підсумку зазначений проект Трудового кодексу України визначає основні засади і механізми реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці та забезпечення захисту інтересів працівників і роботодавців в умовах ринкової економіки.

    Комплексний підхід до вирішення соціально-трудових питань, кодифікація і уніфікація законодавчих актів з питань праці та інкорпорація їх норм до проекту є характерною особливістю законопроекту.

    Загалом, місія нового Трудового кодексу полягає не у посиленні регулювання трудових відносин, а у полегшенні цього процесу та спрощенні процесів наймання і використання трудових ресурсів.

    Він покликаний деталізувати нові правила гри, тобто відносини між роботодавцем та найманим працівником, а також посилити роль інституційних механізмів, таких як соціальне партнерство.

    Трудовий кодекс однозначно зробить ринок праці більш гнучким та адаптованим до сучасних викликів, зокрема інтеграційних прагнень  національного ринку праці у європейський, подолання економічних проблем, проведення ефективних структурних реформ та вихід на траєкторію сталого розвитку.

    На сьогодні для України є стратегічним документом Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

    Отже, і ринок праці потребує оновлення з урахування європейських прагнень та соціальних стандартів, зокрема Європейської соціальної хартії (переглянутої), що частково ратифікована Верховною Радою України у 2006 році.

    Слід застерегти. Не треба очікувати, що відразу після прийняття Трудового кодексу на ринку праці вирішаться всі накопичені за роки проблеми. Внесок Трудового кодексу у розвиток ринку праці буде відчутний не одразу, адже всім учасникам на цьому ринку треба буде також адаптуватись до оновлених правил гри.

    Отже, вплив прийняття Трудового кодексу на ринок праці буде, ймовірніше, опосередкованим, спрямованим на якісні параметри цього ринку, хоча результатом такого впливу у перспективі буде поступове збалансування попиту та пропозиції робочої сили.

    Слід зазначити, що редакція проекту Трудового кодексу України містить ряд новацій, які матимуть позитивний вплив в питаннях регулювання трудових відносин між роботодавцем та працівником.  

    Так, зокрема зазначеним проектом Трудового кодексу України:

    передбачається забезпечення здійснення більш відкритої та прозорої політики при прийнятті актів законодавства про працю, зокрема передбачається, що усі норми про працю є публічними та підлягають оприлюдненню;

    визначається понятійний апарат трудового законодавства;  

    передбачається оформлення трудових відносин шляхом укладення трудового договору між працівником і роботодавцем у письмовій формі;

    регламентується питання виконання заступником керівника  обов’язків керівника, в тому числі, і за умови, що посада керівника стала вакантною;

    регламентується порядок продовження трудових відносин з працівником в разі злиття, приєднання, поділу або перетворення юридичної особи, у якій він працює;

    регламентується питання виконання працівником роботи дистанційно (тобто поза приміщенням роботодавця);

    врегульовано проблемні питання трудових відносин тимчасових працівників;  

    визначається порядок прийняття на роботу особи, яку обрано на посаду, прийняття на роботу за конкурсом, прийняття на роботу на підставі рішення суду тощо;

    визначається порядок припинення трудових відносин у зв’язку зі смертю працівника, визнання його безвісно відсутнім, оголошеного померлим, а також у зв’язку з відсутністю його на роботі з невідомих причин більше ніж два місяці;

    визначається порядок припинення трудових відносин у разі смерті роботодавця ‑ фізичної особи, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

    передбачається збільшення тривалості щорічної основної відпустки з 24 до 28 днів;

    регламентуються повноваження державних інспекторів праці з урахуванням вимог, визначених законодавством ЄС, що не дозволить роботодавцю уникнути відповідальності за порушення трудових прав працівників;

    встановлюються додаткові гарантії для вагітних жінок, зокрема, за ними зберігається середній заробіток за час проходження медичного огляду, пов'язаного з вагітністю;

    встановлюються норми щодо права на репатріацію працівників, Зокрема передбачається, що репатріація працівника має бути організована роботодавцем, а у разі неможливості забезпечення її організації роботодавцем – компетентним органом влади, визначеним Кабінетом Міністрів України, з наступним відшкодуванням витрат за рахунок роботодавця і таке інше.

    Одним із нововведень Трудового кодексу є визначення  професійної (службової) кар’єри та засобів її здійснення, що спонукатимуть працівників більш відповідально виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором з метою їх професійного росту чи просування (підвищення) по службі..

    В той же час, ми наголошуємо на тому, що перерва в роботі, яка виникла через сімейні обов’язки (догляд за дітьми, хворими родичами)  або певні обставини, пов’язані зі станом здоров’я, не може бути перешкодою для кар’єрного зростання.

    Новий Трудовий кодекс врегульовує сферу державного нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства з урахуванням вимог, визначених конвенціями МОП № 129 та 81.

    Окремо наголошуємо на тому, що нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства не підміняє встановленої законодавством процедури розв’язання індивідуальних чи колективних трудових спорів.

    Віднині будуть чітко визначені завдання інспекції праці, повноваження інспекторів, їх права та службові обов’язки. Органи державного контролю будуть здійснювати облік підконтрольних їм об’єктів та збиратимуть інформацію про дотримання роботодавцями трудового законодавства.

    Необхідно зазначити, що цей перелік новел не є вичерпним.

    Звертаємо увагу, що діючим Кодексом законів про працю України механізми вирішення порушених питань за великим рахунком відсутні.

    Чинний Кодекс законів про працю України був прийнятий ще у 1971 році, і незважаючи на численні зміни, які внесені до нього, вже застарів та не відповідає сучасним економічним умовам. Тому і не виконується більшістю роботодавців. Дієві механізми впливу на таких роботодавців майже відсутні. Тому це не задовольняє в першу чергу працівників та їх представників - профспілки, а також потенційних інвесторів (роботодавців), які цінують свій імідж соціально відповідального бізнесу.

    Слід зазначити, що роботу з удосконалення положень зазначеного законопроекту було завершено в квітні 2017 року. Однак, зазначений законопроект досі не розглянутий на пленарному засідання парламенту, що унеможливлює запровадити осучаснення трудового законодавства.

    Разом з тим, враховуючи актуальність порушеного питання Мінсоцполітики продовжуватиме співпрацювати з зацікавленими сторонами задля позитивного вирішення питання прийняття Трудового кодексу європейського зразка.

    За інформаційними матеріалами сайту Міністерства соціальної політики України


     

  • Обговорено нові підходи у розробленні Трудового кодексу

    Обговорено нові підходи у розробленні Трудового кодексу

    Голова Держпраці Роман Чернега взяв участь у засіданні круглого столу «Зміна законодавства про працю: лібералізм чи консерватизм?», під час якого були обговорені нові підходи до розроблення Трудового кодексу.

    Захід відбувся за ініціативи Конфедерації роботодавців України, повідомляє сайт Державної служби України з питань праці.

    На засіданні, присвяченому обговоренню підходів до формування нового Трудового кодексу, були присутні Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, член Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Анатолій Остапенко, народний депутат України Михайло Волинець, Національний координатор МОП Сергій Савчук, директор Державного центру зайнятості Ольга Макогон, Голова Національної служби посередництва і примирення Олександр Окіс, представники бізнесу, соціальних партнерів, експерти.

    Відкриваючи засідання круглого столу, виконавчий віце -президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко зазначив, що діючому Кодексу законів про працю виповнилося 48 років і він вже давно потребує оновлення.

    На думку роботодавців, новий Трудовий кодекс має сприяти створенню сучасних робочих місць, зменшенню рівня державного патерналізму у соціально-трудових відносинах, розвитку колективно-договірних відносин; заохочувати легальну зайнятість, роблячи всі процедури по створенню нових робочих місць, прийому та звільненні з роботи максимально простими; максимально забезпечувати інклюзивність ринку праці; нова редакція документа має позбутися певних архаїчних норм.

    З висловленими позиціями членів Конфедерації роботодавців погодилась Голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова, яка у своєму виступі окреслила основні підходи, якими очолюваний нею Комітет буде керуватися під час роботи над проектом документа.

    Зокрема, Галина Третьякова зазначила, що ефективне конкурентне трудове законодавство може додати до 1,5 % до зростання ВВП країни.

    Характеризуючи основні принципи нового законодавства про працю, Голова Комітету зазначила, що, зокрема, Трудовий кодекс буде передбачати гнучке регулювання нових форм зайнятості і організації робочого часу; будуть розроблені механізми матеріальної компенсації працівника у випадку звільнення з ініціативи роботодавця, проте терміни звільнення мають бути скорочені.

    Представник законодавчого органу країни  анонсувала зміну системи врегулювання трудових спорів, зокрема, введення окремих трудових судів та розширення застосування права на страйк та тимчасове припинення роботи працівників.

    Коментуючи озвучені принципи нового трудового законодавства, Національний координатор МОП в України Сергій Савчук охарактеризував перспективи ратифікації Україною нових конвенцій Міжнародної організації праці, зокрема, конвенцій №№ 183, 190. Коментуючи висловлювання учасників круглого столу щодо можливої ліберальної моделі регулювання трудових відносин (так званий «Грузинський варіант» Трудового кодексу), Сергій Савчук застеріг від надмірної лібералізації трудових відносин, адже, на його думку, від такої лібералізації, в першу чергу, страждає рівень захищеності економіки та інвестицій.

    Матеріали круглого столу, разом з позиціями, висловленими його учасниками, після їх опрацювання будуть надіслані Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, центральним органам виконавчої влади, депутатським фракціям, іншим зацікавленим сторонам.


     

     

     

Ми на YouTube

Важливо

Конкурс дитячого малюнка